ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2026 р. Справа№ 910/9140/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Демидової А.М.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 28.07.2026,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
про ухвалення додаткового судового рішення
до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24,
ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 (суддя Зеленіна Н.І.)
у справі № 910/9140/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (відповідач-1)
компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (відповідач-2)
про захист прав інтелектуальної власності,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна", скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/9140/24 , ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
13.04.2026 позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення до вказаної постанови щодо розподілу судових витрат у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи та просив стягнути з відповідача-2 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 59307,88 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 (Сотніков С.В., Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат № 910/9140/24 відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржене в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс). Оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основного спору, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат. Тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при перегляді додаткового рішення в апеляційному порядку. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції виснував про відмову у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення.
Постановою Верховного суду від 02.07.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" задоволено частково; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 910/9140/24 скасовано; справу № 910/9140/24 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Скеровуючи справу № 910/9140/24 на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 сформувала наступний висновок щодо застосування приписів статей 2, 123, 129, 244 ГПК України: "Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та має на меті усунути неповноту судового рішення. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення".
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції, зокрема статей 129, 244 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування цих норм права у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при перегляді додаткового рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 заяву суддів Сотнікова С.В., Остапенка О.М., Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 910/9140/24 задоволено; матеріали справи № 910/9140/24 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 15.07.2026 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Доманська М.Л., суддів Гончаров С.А., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24 до свого провадження. Розгляд заяви призначено на 23.07.2026 о 12 год. 45 хв. Надано учасникам справи можливість подати до Північного апеляційного господарського суду свої письмові пояснення у строк до 22.07.2026.
22.07.2026 через систему «Електронний суд» від Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких заявник зазначає, що наданий Позивачем рахунок-фактура від 07.04.2026 №1/9140-2-1 стосовно оплати гонорару представника Позивача, в супереч пункту 6.1. наданого Позивачем договору про надання юридичних послуг від 21.12.2023 №, не містить опису наданих юридичних послуг, що ставить під сумнів його належність та достовірність, як доказу понесення відповідних витрат, а наданий Позивачем Акт виконаних робіт (наданих юридичних послуг) до рахунку- фактури від 07.04.2026 №1/9140-2-1 не містить дати його складання та підпису, печатки і реквізитів осіб, які його складали. Враховуючи зазначене, на думку заявника, у задоволенні Заяви слід відмовити. Крім того, сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 59 307,88 грн є надмірною, неспівмірною, з огляду на характер та складність виконаних адвокатом робіт. Заявник зазначає, що не можуть вважатись неминучими витрати в розмірі 24 711,62 грн. на підготовку відповіді на відзив на апеляційну скаргу, оскільки: 1) такий процесуальний документ не передбачено ГПК України, 2) Північний апеляційний господарський суд не вимагав, та не надавав дозвіл на подання цього документу, а також не посилався на нього в своєму рішенні, 3) Позивач не довів неминучість та необхідність даного документу під час розгляду справи. Заявник зазначає, що якщо суд не дійде висновку про наявність підстав для неприсудження всіх заявлених витрат, Bayer Intellectual Property GmbH просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, до розумного та співмірного розміру з урахуванням критеріїв, визначених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України та обставин даної справи. На думку Bayer Intellectual Property GmbH, співмірною та розумною сумою витрат на професійну правничу допомогу Позивача в даній справі є мінімально можлива сума.
22.07.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких заявник зазначає, що направлення даної справи на новий розгляд не змінює того факту, що Відповідач-2 не заперечував проти заявленої Позивачем суми судових витрат під час першого кола розгляду справи та не подавав відповідного клопотання, коли у Відповідача-2 було таке процесуальне право. Відповідач-2 вперше висловив свої зауваження до заявленої Позивачем суми лише під час нового розгляду даної справи, однак ці зауваження суперечать попередній поведінці Відповідача-2 та не повинні враховуватися судом при розгляді Заяви. Заявник зазначає, що згідно з постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16- ц: "якщо особа, яка має право на оспорення документу … чи юридичного факту … висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24 оголошено перерву на 28.07.2026 о 13 год. 50 хв.
27.07.2026 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) надійшли додаткові письмові пояснення, в яких заявник просить поновити строк для подання цих додаткових письмових пояснень та врахувати ці пояснення під час розгляду питання про розподіл судових витрат у справі № 910/9140/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24.
В обгрунтування клопотання про поновлення процессуального строку, заявник зазначає, що ці пояснення стосуються доводів Позивача, викладених у поясненнях Позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат від 22.07.2026. Зазначені Пояснення були отримані Bayer лише 23.07.2026 о 12:16, що підтверджується Карткою руху документа в ЄСІКС. Таким чином, Bayer об`єктивно не мав можливості подати ці пояснення у строк до 22.07.2026, встановлений Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 20.07.2026. Крім того, заявник не мав можливості надати відповідь на зазначені доводи під час судового засідання 23.07.2026, оскільки суд оголосив перерву для надання пояснень Bayer . Отже, подання цих пояснень є безпосередньою реакцією на доводи Позивача, з якими Bayer був ознайомлений лише після закінчення встановленого судом строку, а їх прийняття судом відповідає принципу процесуальної економії, оскільки дозволить надати суду позицію сторони без необхідності дублювання відповідних доводів під час наступного судового засідання, зокрема, дебатів, та сприятиме оперативному вирішенню питання, що розглядається. З огляду на викладене, Bayer просить Північний апеляційний господарський суд поновити строк для подання цих пояснень та врахувати ці пояснення під час розгляду питання про розподіл судових витрат.
В зазначених поясненнях заявник зазначає, що положення ГПК України не містять заборони для сторони, яка бере участь у новому розгляді справи після скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, заявити клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд означає, що питання про розподіл судових витрат підлягає повторному вирішенню судом апеляційної інстанції. Відтак, сторони вправі реалізувати всі процесуальні права, прямо передбачені ГПК України для вирішення цього питання, якщо інше прямо не встановлено законом або постановою суду касаційної інстанції.
27.07.2026 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшли пояснення щодо питань, які виникли в ході судового засідання 23.07.2026, в яких останній просить врахувати дані пояснення Позивача при ухваленні додаткового рішення у справі № 910/9140/24, яким стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача 59,307.88 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник зазначає, що позивач цими поясненнями підтверджує, що він отримав Рахунок від Адвокатського бюро "Мамуня Ай Пі", прийняв зазначені у Рахунку послуги правової допомоги та їх вартість, і що у Позивача виник обов`язок оплатити Рахунок. Щодо положення п. 6.3. Договору, то воно внормовує часовий проміжок, протягом якого Рахунок підлягає фактичній оплаті, а саме протягом 120 (сто двадцяти) днів від дати акту приймання-передачі послуг, підписаного обома сторонами. Втім, питання оплати Рахунку не є вирішальним при розгляді заяви сторони господарського процесу про розподіл судових витрат, адже згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 07.11.2013 у справі "Бєлоусов проти України": "хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними". Наведена правова позиція Європейського суду з прав людини послідовно втілюється й у правозастосуванні Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, у якій зазначено, що рахунок містить детальний опис послуг правничої допомоги, наданої Позивачу відповідно до Договору, а також кількість витраченого адвокатом Мамунею О.С. часу на її надання та вартості таких послуг відповідно до Договору. Отже, Позивач переконаний, що наявних у матеріалах даної справи доказів достатньо для вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до релевантної судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. 28.07.2026 у відрядженні, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду заяви у справі №910/9140/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Станік С.Р., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 прийнято матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/9140/24 до свого провадження у новому складі суду.
У судове засідання 28.07.2026 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH). Представник Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у законому порядку.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" заявив клопотання про поновлення встановленого судом строку на подання письмових пояснень, поданих до суду 27.07.2026, обгрунтувавши клопотання тим, що питання, щодо яких подані ці пояснення - виникли в ході судового засідання 23.07.2026.
В судовому засіданні колегія суддів ухвалила поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) процесуальний строк для подання пояснень, які 27.07.2026 надійшли через систему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду.
Колегія суддів визнала причини пропуску процесуального строку поважними, у зв`язку з чим на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновила Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) процесуальний строк для подання письмових пояснень та долучила їх до матеріалів справи.
Врахування зазначених пояснень сприятиме повному, всебічному та об`єктивному вирішенню питання про розподіл судових витрат без необхідності відкладення його розгляду чи повторного витребування пояснень сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що у судовому засіданні 07.04.2026, до початку судових дебатітів, позивачем зазначено, що у разі задоволення апеляційної скарги, ним будуть подані документи в порядку, визначеному ГПК України, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Проаналізувавши матеріали справи та вищевказаної заяви, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" за заявою про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим, встановити їхню дійсність та необхідність.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 частково задоволено заяву компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/9140/24; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" на користь Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) 99 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна", скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/9140/24, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
У судовому засіданні 07.04.2026, до початку судових дебатів, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" заявлено про намір подати докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у строки, встановлені ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським бюро «Мамуня Ай Пі» (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (далі - Клієнт) укладено Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором. Зокрема, Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, консультації і роз`яснення з правових питань, здійснює правовий супровід діяльності Клієнта.
Згідно з п. 3.1 Договору вартість юридичних послуг та порядок їх оплати, а також порядок покриття витрат погоджується Сторонами та визначається спеціальними умовами до цього Договору.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що кожний адвокат/юрист буде вести облік часу, витраченого у зв`язку з кожним проектом, а також облік витрат, пов`язаних з таким проектом. До рахунку, який виставляється Клієнту, додається опис наданих юридичних послуг.
Бюро виставляє рахунки на всі гонорари згідно з умовами, викладеними у п. 6.3 Бюро може виставляти рахунки у інший спосіб і строки з метою, коли факт оплати послуг вимагається/передбачений процесуальним кодексом і може розглядатися судом як доказ на користь Клієнта (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.3 Договору Клієнт зобов`язується повністю та вчасно оплачувати рахунки Бюро, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 120 (сто двадцять) днів від дати акту приймання-передачі послуг, підписаного обома Сторонами.
Згідно з абз. 1 п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони погодили стандартні погодинні ставки адвокатів/юристів Бюро без урахування ПДВ: (i) керуючий партнер - USD 420 (UAH 13500); (ii) партнер - USD 385 (UAH 12350); (іii) старший юрист - USD 220- 270 (UAH 7700-8700); (іv) юрист - USD 120- 180 (UAH 3850-5800); (v) молодший юрист - USD 90 (UAH 3100). Погодинні ставки зазначені вище також у гривневому еквіваленті виключно для інформаційних цілей і можуть змінюватись в залежності від курсу обміну валют станом на певну дату. Оплата послуг здійснюється в гривнях. Ціна послуг в гривнях визначається за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату виставлення Бюро рахунку на оплату. До зазначених вище погодинних ставок застосовуватиметься знижка 10%.
З урахуванням встановленої у Додатковій угоді № 1 знижки, ставка оплати послуг керуючого партнера в межах Договору становить 378 доларів США/ год.
07.04.2026 Бюро виставлено Клієнту рахунок-фактуру № 1/9140-2-1 на суму 59307,88грн, додатком до якого є опис наданих юридичних послуг, адвокатом Бюро (керуючим партнером) Мамунею О.С., а саме:
підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 (1,7 год., 642,60 доларів США, що еквівалентно 28,006.50 грн станом на дату виставлення Рахунку;
подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 (0,1 год., 37.80 доларів США, що еквівалентно 1,647.44 грн станом на дату виставлення Рахунку;
юридичний аналіз відзиву Байєр на апеляційну скаргу та підготовка відповіді на відзив Байєр на апеляційну скаргу (1,5 год., 604.80 доларів США, що еквівалентно 24,711.62 грн станом на дату виставлення Рахунку;
подання відповіді на відзив Байєр на апеляційну скаргу (0,1 год., 37.80 доларів США, що еквівалентно 1,647.44 грн станом на дату виставлення Рахунку;
участь у судовому засіданні від 07.04.2026 (0,2 год., 75.60 доларів США, що еквівалентно 3,294.88 грн станом на дату виставлення Рахунку.
Опис наданих юридичних послуг оформлено Актом виконаних робіт (наданих послуг).
Загальна вартість витрат Позивача на професійну правничу допомогу у межах вказаного апеляційного провадження склала 1 360.80 доларів США, що дорівнює 59,307.88 грн станом на дату виставлення Рахунку.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 59,307.88 грн, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи та витраченого адвокатом часу на участь у справі, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового рішення та покладення на компанію "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) витрат на правничу допомогу у розміріт 59,307.88 грн.
Зокрема, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 59,307.88 грн відповідає як критерію співмірності та реальності понесених адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.
Доводи Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH, які викладено в обгрунтування клопотання про зменшення заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" суми витрат на професійну правничу допомогу, не містять доказів або належних обґрунтувань, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Посилання Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH на те, що певні послуги, визначені Бюро та Позивачем не можуть вважатись неминучими належним чином не обгрунтовані. Судом взято до уваги те, що Позивач зазначив суду, що він отримав Рахунок від Адвокатського бюро "Мамуня Ай Пі", прийняв зазначені у Рахунку послуги з правової допомоги та їх вартість, і що Позивача визнає, що у нього виник обов`язок оплатити Рахунок.
Таким чином, колегія суддів залишає без задоволення, як необґрунтоване, заявлене Компанією "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за обставин оцінки розміру витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням підтвердження цих витрат вищевказаними належними та допустимими доказами, які як окремо так і в сукупності, з огляду на їх вірогідність і взаємозв`язок, підтверджують зазначені витрати.
Колегія суддів враховує, що у судовому засіданні та у письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" підтвердило, що ним отримано Рахунок від Адвокатського бюро "Мамуня Ай Пі", прийнято зазначені у Рахунку послуги з правової допомоги та їх вартість, і що Позивач визнає, що в нього виник обов`язок оплатити цей Рахунок.
Так, положення пункту 6.3 Договору визначає виключно тривалість строку, протягом якого має бути виконано грошове зобов`язання щодо оплати наданих послуг, а саме протягом 120 (ста двадцяти) днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі послуг, та не свідчить про відсутність самого обов`язку зі сплати або про ненадання відповідних послуг. Сам обов`язок з оплати вищевказаного рахунку судовою колегією визнано таким, що настав, виходячи з умов Договору про надання юридичних послуг, поданих до суду доказів та пояснень позивача із визнанням свого обов`язку з оплати рахунку на заявлену суму.
Колегія суддів враховує, що позивачем подано до суду рахунок із Актом, який містить детальний опис послуг з правничої допомоги, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" відповідно до Договору, а також кількість витраченого адвокатом Мамунею О.С. часу на її надання та вартості таких послуг відповідно до Договору.
Судова колегія зауважує, що відсутність у матеріалах справи підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг само по собі не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, якщо факт надання таких послуг та виникнення у сторони обов`язку щодо їх оплати підтверджується належними та допустимими доказами, визнається ТОВ "Тева Україна".
Наявний у матеріалах справи рахунок-фактури № 1/9140-2-1 на суму 59307,88грн, додатком до якого є Акт, що містить опис наданих адвокатом Бюро (керуючим партнером) Мамунею О.С. юридичних послуг, є належним доказом, який підтверджує факт надання послуг, їх обсяг, вартість та виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" обов`язку оплатити відповідні послуги, що підтверджено позивачем у суді.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9140/24 задовольнити.
Стягнути з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, 9-й поверх, код ЄДРПОУ 34770471) 59,307.88 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи № 910/9140/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 30.07.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.М. Демидова
С.Р. Станік