ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2026 р. Справа №910/3517/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Чапляна С.Є.
Іванова В.П.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Футерко В.Л.
від відповідача: Горбач А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"
на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026
у справі №910/3517/26 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення коштів у розмірі 1 843 081,36 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються
У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" (далі - ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну предмета позову.
У поданій заяві ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" скористалося правом на зміну предмета позову у справі №910/3517/26, доповнивши позовні вимоги вимогою скасувати оперативно господарські санкції, які застосовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГС України") та про які позивача проінформовано повідомленнями про застосування оперативно-господарських санкцій від 04.11.2024 №ТОВВИХ-24-16815 на суму 1 054 635,48 грн та від 07.11.2024 №ТОВВИХ-24-17095 на суму 336 930,66 грн. Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач просив суд:
- скасувати оперативно-господарські санкції, застосовані ТОВ "ОГС України" до ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад", згідно з повідомленнями про застосування оперативно-господарських санкцій від 04.11.2024 №ТОВВИХ-24-16815 на суму 1 054 635,48 грн та від 07.11.2024 №ТОВВИХ-24-17095 на суму 336 930,66 грн.
- стягнути з ТОВ "ОГС України" на користь ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" безпідставно утримані грошові кошти в сумі 1 843 081,36 грн, що включає 1 391 566,14 грн основного боргу, 55 177,25 грн трьох процентів річних, 180 109,41 грн інфляційних втрат та 216 228,56 грн упущеної вигоди.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 залишено без розгляду (як зазначено у роздруківці протоколу судового засідання) заяву ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про зміну предмета позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з протокольною ухвалою суду першої інстанції, ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 про залишення без розгляду заяви про заміну предмета позову та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення без розгляду його заяви про зміну предмета позову. При цьому, місцевим господарським судом не було постановлено письмової ухвали щодо заяви позивача про зміну предмета позову.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" строку на апеляційне оскарження протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 апеляційну скаргу ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" у справі №910/3517/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Чаплян С.Є., Іванов В.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 поновлено ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" строк на апеляційне оскарження протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.06.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3517/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 28.05.2026.
21.05.2026 матеріали справи №910/3517/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 задоволено заяви представників ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" та ТОВ "ОГС України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Розгляд справи призначений на 04.06.2026 не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Сітайло Л.Г. у відпустці з 03.06.2026 до 04.06.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 призначено на 23.07.2026.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
26.05.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" відмовити, протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 про залишення заяви про зміну предмета позову залишити без змін.
Так, відповідач заперечує проти апеляційної скарги ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад", вважає її необґрунтованою та спрямованою на затягування розгляду справи з огляду на те, що:
- у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №902/743/18 зазначено, що при поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України;
- частиною 3 статті 163 ГПК України встановлено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою;
- відповідно до статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом;
- частиною 4 статті 170 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду;
- згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2019 у справі №910/3788/18, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд;
- відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- як вбачається з заяви позивача про зміну предмету позову від 20.04.2026, у ній відсутні відомості про сплату судового збору або про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору;
- судом першої інстанції дотримано вимоги процесуальних норм при постановленні оскаржуваної ухвали;
- позивач не був позбавлений права подати нову заяву про зміну предмету позову із зазначенням відомостей про сплату судового збору до 06.05.2026 - дати постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 23.07.2026 з`явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 23.07.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 про залишення без розгляду заяви про заміну предмета позову скасувати та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.07.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, залишити без змін протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 про залишення без розгляду заяви про заміну предмета позову.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
У березні 2026 року ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ОГС України" про стягнення за договором про закупівлю послуг від 26.10.2023 №[номер приховано] безпідставно утриманих коштів у сумі 1 843 081,36 грн, з яких: 1 391 566,14 грн - основна заборгованість, 55 177,25 грн - три проценти річних, 141 902,57 грн - інфляційні втрати, 216 228,56 грн - упущена вигода.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2026 відкрито провадження у справі №910/3517/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.04.2026.
20.04.2026, через систему "Електронний суд", ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" подано заяву про зміну предмета позову.
Вимоги та обґрунтування заяви наведені вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно з частинами 2, 3 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом, у процесуальному сенсі, є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Таким чином, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Подібна правова позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18 та від 01.08.2019 у справі №916/1743/18.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
З системного аналізу статті 46 ГПК України убачається, що позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Дослідивши текст протоколу судового засідання від 22.04.2026, апеляційний суд встановив, що суд на місці ухвалив залишити без розгляду заяву позивача про зміну предмета позову. Відомості про підстави (обґрунтування) такого рішення суду у протоколі відсутні.
Водночас у прикріпленому в системі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" файлі протоколу судового засідання від 22.04.2026, а також системі "Електронний суд" відсутній аудіозапис цього судового засідання.
Апеляційний суд позбавлений можливості достеменно з`ясувати підстави ухвалення судом першої інстанції такого судового рішення.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що у підготовчому судовому засіданні 22.04.2026 суддя Лиськов М.О. повідомив, що була подана заява про зміну предмету позову, але суд залишає її без розгляду, оскільки не було сплачено судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За приписами частини 3 статті 163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Згідно з частиною 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Водночас, як встановлено пунктом 14 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц, вжите в цій нормі поняття "заява" потрібно розуміти як заяву по суті справи (вид звернення до суду), яка за своїм змістом та процесуальним значенням (в частині ініціювання певного провадження) тотожна поняттю "позов".
Оскільки заява про зміну предмета позову визначає матеріально-правову вимогу позивача, стосовно якої суд має ухвалити рішення, вона за своїм процесуальним значенням є тотожною позову, а тому ухвала про залишення її без розгляду підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі пункту 14 частини 1 статті 255 ГПК України.
З наведених вище норм вбачається, що процесуальне рішення суду про залишення позову (заяви) без розгляду має бути оформлене ухвалою із зазначенням відповідних мотивів, з яких виходив суд, та містити посилання на процесуальну дію, яку вчиняє суд і яка має відповідати визначеним ГПК України способам ("повернути", "відмовити у прийнятті" тощо). А з урахуванням можливості оскарження такої ухвали її варто викладати окремим процесуальним документом.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Як зазначено у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно зі статтею 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала має бути скасована, а справа - направлена до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" заяви про зміну предмета позову.
Судові витрати
У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 задовольнити.
2. Протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3517/26 скасувати.
3. Справу №910/3517/26 направити до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про ухвалення ним належного рішення щодо заяви про зміну предмету позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 29.07.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.Є. Чаплян
В.П. Іванов