ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2026 р. Справа№ 910/12556/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Крижного О.М.
Сітайло Л.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
згідно протоколу судового засідання за участю учасників апеляційного провадження:
від позивача за первісним позовом (кредитора): не з`явились;
від відповідача за первісним позовом (боржника): Гринишак М.М. - в порядку самопредставництва; Кондратенко О.В. - в порядку самопредставництва;
від ДВС: не з`явились;
за апеляційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 (повний текст - 26.07.2026)
у справі №910/12556/20 (суддя - Пукас А.Ю.)
за результатом розгляду скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на дії (бездіяльність) державного виконавця
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання»
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 2 570 324,79 грн
та за зустрічним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє Обладнання»
про зобов`язання виконати умови договору.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовної заяви, судових рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітнє Обладнання» (далі за текстом - ТОВ «Новітнє Обладнання», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі за текстом - Національна рада, відповідач) про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 2 570 324,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, а саме: не зазначення адреси доставки товару, прийняття поставленого товару на підставі договору поставки № 8/19 від 15.05.2019 (далі за текстом договору), у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача за первісним позовом надати адреси доставки відповідно до умов пункту 1.2 додатка № 4 до договору та прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару та видаткової накладної від 21.08.2019, а також стягнути заборгованість у розмірі 2 475 000,00 грн, пеню у розмірі 1 105,27 грн, 3% річних у розмірі 62 044,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 32 175,00 грн.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Новітнє Обладнання» та у задоволенні зустрічних позовних вимог Національної ради, стягнуто з Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано та в цій частині прийнято нове, яким зустрічні позовні вимоги задоволено повністю та зобов`язано ТОВ «Новітнє Обладнання» виконати умови договору щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/1TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт, стягнуто з ТОВ «Новітнє Обладнання» на користь Національної ради 2 102,00 грн. судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 366 444,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, а також стягнуто з ТОВ «Новітнє Обладнання» в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194,00 грн, рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12556/20 в частині первісних позовних вимог залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 910/12556/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у задоволенні позову ТОВ «Новітнє обладнання» відмовлено. Зустрічний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задоволено, зобов`язано ТОВ «Новітнє Обладнання» виконати умови договору поставки від 15.05.2019 № 8/19 щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support 1 шт.; Support Level Silver 1 years 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/1TB 26 шт.; Монітор LCD 17 26 шт. Стягнуто з ТОВ «Новітнє Обладнання» на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 2 102 грн судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 366 444 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ «Новітнє Обладнання» в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 справі № 910/12556/20 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог ТОВ «Новітнє обладнання» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобов`язання виконати умови договору та стягнення коштів, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ «Новітнє Обладнання» про зобов`язання виконати умови договору повністю. Зобов`язано Національну раду з питань телебачення та радіомовлення прийняти поставлений ТОВ «Новітнє обладнання» товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видаткової накладної № 24 від 21.08.2019 на виконання договору поставки № 8/19 від 15.05.2019. Зобов`язано Національну раду з питань телебачення та радіомовлення надати ТОВ «Новітнє обладнання» перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатку № 4 до договору поставки № 8/19 від 15.05.2019. Стягнуто з Національної ради з питань телебачення та радіомовлення на користь ТОВ «Новітнє обладнання» заборгованість по договору поставки № 8/19 від 15.05.2019 за послуги з третього етапу робіт відповідно до додатку № 2 - 2 475 000 грн., 3% річних - 59 880, 77 грн., пеню - 1 105, 27 грн., інфляційні втрати - 27 126, 98 грн., судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції - 42 650, 92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 34 902 грн. Стягнуто з Національної ради з питань телебачення та радіомовлення на користь ТОВ «Новітнє обладнання» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 57 670, 04 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 910/12556/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 залишено без змін.
07.02.2025 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 910/12556/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/12556/20 задоволено, відстрочено виконання пункту 5 постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 910/12556/20 строком до 17.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 задоволено заяву ТОВ «Новітнє обладнання» про виправлення помилок у наказах у справі № 910/12556/20 та виправлено відповідні помилки.
28.03.2025 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/12556/20 задоволено, відстрочено виконання пунктів 2, 3, 5 резолютивної частини додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 910/12556/20 строком до 06.03.2026.
В подальшому, 13.05.2026 на електронну адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі № 910/12556/20, в якій скаржник просив суд першої інстанції: визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн неправомірними; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 у повному обсязі.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у задоволенні скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі № 910/12556/20 - відмовлено.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що в сукупності викладеного вище, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено достатніми та належними доказами протиправності дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн, в силу чого підстави для скасування такої постанови відсутні, а подана скарга не підлягає задоволенню.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з постановленою ухвалою, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 08.07.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 09.07.2026), в якій просило задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/12556/20. Ухвалити нове рішення, яким визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 у повному обсязі. Розглядати апеляційної скаргу за участю представника Національної ради.
10.07.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/12556/20. Витребувано невідкладно матеріали справи (оскарження) №910/12556/20 з суду першої інстанції. Розгляд справи призначено на 23.07.2026.
Також до апеляційної скарги додано новий доказ, а саме лист НАБУ від 24.02.2025 вх. № 16/754, на підставі якого до НАБУ були передані оригінали акта приймання-передачі товару від 21.08.2019 та видаткової накладної № 24 від 21.08.2019. Просив долучити відповідний доказ до матеріалів справи.
Щодо долученого нового доказу до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частин першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Приписи частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України (п. 16.6. постанови Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 822/1736/18).
Згідно з пунктом 179-180 постанови від 27.01.2025 у справі № 910/14503/23, в яких суд касаційної інстанції зазначив: «переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до положень частини третьої статті 269 ГПК України правомірно не прийняв та не розглянув нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, якими позивачі обґрунтували нові обставини, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Водночас судом апеляційної інстанції враховано усталений правовий висновок Верховного Суду, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника)».
А тому суд апеляційної інстанції не встановив «винятковий випадок» та відхиляє доводи скаржника з обґрунтуванням пропуску строку на подання нового доказу, мотивуючи тим, що в суді першої інстанції вказане питання не піднімалося. Розгляд апеляційної скарги здійснювався виходячи з меж вимог та доводів апеляційної скарги в розумінні ст. 42, 269 ГПК України.
21.07.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом апеляційної інстанції до спільного провадження в порядку ст.. 263 ГПК України.
23.07.2026 у судове засідання з`явилися представники скаржника. Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 23.07.2026 не з`явились. Про причини нез`явлення суд не повідомили. Судом в указаному судовому засіданні розпочато розгляд апеляційної скарги по суті. Заслухано пояснення представників скаржника щодо поданої скарги та суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерву перед дослідженням доказів та витребував матеріали справи з суду першої інстанції - на 28.07.2026.
В судове засідання 28.07.2026 з`явились лише представники боржника за первісним позовом, які свою апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати з прийняттям нового - про задоволення скарги на дії ДВС. Представники кредитора та ДВС в судове засідання 28.07.2026 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом отримання ухвали суду від 23.07.2026 в особистий кабінет Електронного суду.
3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оскаржує ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні її скарги на постанову головного державного виконавця від 06.05.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №77849047, вважаючи ухвалу незаконною та необґрунтованою внаслідок неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права (статей 18, 19, 75 Закону №1404-VІІІ) та порушення норм процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена за відсутності передбачених статтею 75 Закону №1404-VІІІ підстав, оскільки невиконання судового рішення (зобов`язання прийняти товар за актом приймання-передачі від 21.08.2019 та видатковою накладною №24) було зумовлене об`єктивними обставинами - оригінали цих документів перебувають у НАБУ в межах кримінального провадження, про що Національна рада тричі повідомляла державного виконавця листами. При цьому єдиною підставою для висновку про відсутність поважних причин у постанові виконавця стало твердження про невжиття Національною радою заходів для отримання документів із НАБУ, тоді як постанова не містить ані посилання на норму закону, яка покладала б на боржника такий обов`язок, ані оцінки наданих Національною радою пояснень, ані обґрунтування, чому обставини, що визнавалися виконавцем протягом усього провадження, раптом перестали вважатися поважними.
Скаржник також наголошує, що суд першої інстанції не перевірив законність мотивів постанови виконавця, а самостійно навів нові підстави для її обґрунтування, яких у самій постанові не було, зокрема щодо обов`язку боржника звертатися до НАБУ за поверненням документів та про відсутність повноважень виконавця здійснювати таке звернення. На спростування цього апелянт посилається на пункт 3 частини 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, яким виконавцю прямо надано право безоплатно одержувати документи та інформацію від державних органів без будь-яких винятків щодо окремих органів, а також на частину 5 статті 19 цього Закону, що встановлює вичерпний перелік обов`язків боржника, серед яких відсутній обов`язок витребовувати документи, які перебувають у розпорядженні правоохоронного органу. Апелянт також звертає увагу, що матеріали справи спростовують висновок виконавця про пасивність боржника, оскільки Національна рада неодноразово повідомляла про вжиті заходи (надання переліку адрес поставки, звернення до апеляційного суду щодо роз`яснення способу виконання рішення тощо), тоді як сам виконавець жодних дій для з`ясування чи усунення перешкод не вчиняв.
Крім того, апелянт заперечує проти посилання суду на ненадання листа НАБУ від 24.02.2025 №16/754, зазначаючи, що факт перебування документів у НАБУ не був спірним питанням між сторонами виконавчого провадження і не ставився під сумнів самим виконавцем, а необхідність подання цього доказу виникла лише після ухвалення оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим просить долучити цей лист до матеріалів справи як додатковий доказ.
З урахуванням вказаного, апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/12556/20 та ухвалити нове рішення - про визнання дій державного виконавця неправомірними і скасування постанови про накладення штрафу в повному обсязі.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відділ примусового виконання рішень у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги Національної ради та вважає ухвалу суду першої інстанції законною й обґрунтованою, наводячи хронологію виконавчого провадження: на виконанні перебуває наказ від 07.02.2025 про зобов`язання Національної ради прийняти товар за актом приймання-передачі від 21.08.2019 та видатковою накладною №24, виконавче провадження відкрито 18.04.2025, а Національна рада неодноразово (листами від 02.05.2025, 13.08.2025, 16.04.2026) повідомляла про неможливість виконання рішення у зв`язку з передачею оригіналів цих документів до НАБУ.
При цьому відділ звертає увагу, що лист НАБУ з вимогою надати документи надійшов до Національної ради ще 24.02.2025 - тобто до відкриття виконавчого провадження (18.04.2025), але вже після набрання законної сили постановою апеляційного суду від 17.10.2024. Те, що Національна рада, добровільно передавши НАБУ саме оригінали, а не завірені копії документів, ще до відкриття виконавчого провадження не вжила жодних дій на виконання судового рішення в той час, коли оригінали фізично ще перебували в її розпорядженні, - на думку відділу, спростовує доводи про об`єктивність та незалежність від волі боржника обставин невиконання.
Щодо доводу апелянта про право виконавця отримувати документи від НАБУ на підставі п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VІІІ, відділ заперечує, що ця норма надає виконавцю право одержувати лише пояснення, довідки та інформацію, але не уповноважує його витребовувати документи, вилучені як докази в порядку ст. 93 КПК України в межах кримінального провадження, а також не покладає на нього обов`язку вчиняти дії, пов`язані з виконанням цивільного договору між сторонами, стороною якого виконавець не є. Відділ вважає, що апелянт підміняє поняття витребування виконавцем довідок, необхідних для примусового виконання, витребуванням документів, необхідних для виконання умов договору між сторонами, і фактично прагне наділити виконавця повноваженнями, що межують із втручанням у діяльність органу досудового розслідування.
Відділ також посилається на правову позицію Верховного Суду (постанова від 07.11.2019 у справі №420/70/19) щодо умов застосування штрафу за статтею 75 Закону №1404-VІІІ та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме на боржника відповідно до ч. 2 ст. 15 та п. 1 ч. 1 ст. 19 цього Закону покладається обов`язок вживати активних заходів для виконання рішення та утримуватися від дій, що ускладнюють його виконання, тоді як НАБУ не є учасником виконавчого провадження і не залучене до вчинення виконавчих дій. Відділ також підтримує висновок суду першої інстанції про те, що ухвали апеляційного суду від 24.02.2025 та 17.03.2026 про відмову в роз`ясненні пункту 3 резолютивної частини постанови не містять посилань на «єдиний» примірник акта приймання-передачі, на чому наполягає апелянт, а належним виконанням рішення є саме прийняття товару згідно з актом і накладною, а не наявність у боржника лише одного їх примірника.
На цих підставах відділ вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов правомірного висновку про недоведеність протиправності дій державного виконавця, а тому просить залишити апеляційну скаргу Національної ради без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/12556/20 - без змін.
ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
5. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статей 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" до учасників виконавчого провадження належить, зокрема, виконавець.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2025 Господарським судом міста Києва видано наказ у справі № 910/12556/20 про зобов`язання Національної ради прийняти поставлений ТОВ «Новітнє обладнання» товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видаткової накладної № 24 від 21.08.2019 на виконання договору поставки № 8/19 від 15.05.2019.
Стягувач (ТОВ «Новітнє обладнання») звернувся до органів державної виконавчої служби, після чого постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича від 18.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77849047.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, після відкриття виконавчого провадження між апелянтом та виконавцем відбувалось наступне листування.
05.08.2025 вих. № 20.1/77849047/8 державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживались боржником з метою його фактичного виконання.
Листом вих. № 10/54 від 13.08.2025 Національною радою надано пояснення про те, що нею вжито усіх необхідних та передбачених договором заходів для фактичного виконання судового рішення, зокрема, повторно зазначено про факт надання стягувачу переліку адрес доставки, встановлення та налагодження обладнання відповідно до додатку № 4 до договору поставки та про неможливість виконання рішення у зв`язку з вилученням оригіналів акта приймання-передачі товару від 21.08.2019 та видаткової накладної № 24 від 21.08.2019.
15.04.2026 вих. № 20.1/77849047/8 державним виконавцем повторно направлено вимогу боржнику, щодо причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживались боржником з метою його фактичного виконання.
Національна рада листом за № 18/22 від 16.04.2026 надано аналогічні пояснення, зазначивши також, про те, що оригінали первинних документів продовжують перебувати у розпорядження НАБУ та повідомлено про те, що після повернення таких документів Національна рада невідкладно повідомить державного виконавця.
Більше того, листом вих. № 10/54 від 13.08.2025 Національною радою надано пояснення про те, що нею вжито необхідних та передбачених договором заходів для фактичного виконання судового рішення, зокрема надання стягувачу переліку адрес доставки, встановлення та налагодження обладнання відповідно до додатку № 4 до договору поставки та про неможливість виконання рішення у зв`язку з вилученням оригіналів акта приймання-передачі товару від 21.08.2019 та видаткової накладної № 24 від 21.08.2019.
В цій частині судом також враховано, що боржник неодноразово звертався до апеляційного господарського суду щодо роз`яснення способу виконання рішення. Тоді як ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та від 17.03.2026 у справі № 910/12556/20 - відмовлено у роз`ясненні пункту 3 резолютивної частини постанови від 17.10.2024.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині є передчасним.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що частково враховує доводи ДВС про відсутність обов`язку звернення в даному випадку до НАБУ, разом з цим державний виконавець може звернутись до НАБУ з метою отримання довідок або інформації, або ж копій необхідних документів, якщо таке звернення необхідне для виконання судового рішення. А тому з урахуванням приписів ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» ДВС не був позбавлений можливості вчинити всі необхідні заходи з метою захисту інтересів стягувача, або до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення. А тому рішення державного виконавця про застосування штрафу є передчасним.
Разом з цим, 06.05.2026 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 77849047 на Національну раду накладено штраф у розмірі 5 100 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів з одночасним попередженням про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. На переконання скаржника вказана постанова - є незаконною та підлягає скасуванню.
Приймаючи доводи апелянта про передчасне застосування до штрафу до Національної ради, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 справі № 910/12556/20 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог ТОВ «Новітнє обладнання» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобов`язання виконати умови договору та стягнення коштів, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ «Новітнє Обладнання» про зобов`язання виконати умови договору повністю. Якою зобов`язано Національну раду з питань телебачення та радіомовлення прийняти поставлений ТОВ «Новітнє обладнання» товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видаткової накладної № 24 від 21.08.2019 на виконання договору поставки № 8/19 від 15.05.2019; зобов`язано Національну раду з питань телебачення та радіомовлення надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатку № 4 до договору поставки № 8/19 від 15.05.2019.
В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта, що формулювання резолютивної частини постанови від 17.10.2024 фактично містить посилання на документ згідно яким має бути здійснено передання товару. Тоді як фактично відсутність таких оригіналів об`єктивно унеможливлює виконання рішення саме у спосіб, визначений судом.
При цьому обґрунтованими є доводи скаржника, що його було зобов`язано надати перелік адрес, за якими має бути здійснена поставка та прийняти товар. Оскільки перелік адрес боржником було надано, фактично невиконаним залишилось прийняття товару. В цій частині суд апеляційної інстанції вважає, що зобов`язання та накладення штрафу на боржника за незабезпечення надання документів - є помилковим з урахуванням тієї обставини, що рішенням суду на боржника такого обов`язку не покладалось.
Таким чином, стягнення штрафу з боржника за фактично незабезперечення надання оригіналів документів, які знаходять у держаного органу - є передчасним.
А тому висновки суду першої інстанції, що скаржником не доведено достатніми та належними доказами протиправності дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн - є помилковими.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з положеннями ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим судом було помилково відмовлено боржнику в задоволенні скарги на дії ДВС, оскільки наведені державним виконавцем обставини не є підставою для застосування до боржника штрафу за невиконання рішення суду з урахуванням встановленого.
Відтак апеляційна скарга боржника підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця на підставі ст. 340-343 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 269, 270, 271, 275-277, ст. 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/12556/20 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/12556/20 - скасувати, задовольнивши подану скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн - неправомірними.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича 06.05.2026 у виконавчому провадженні № 77849047.
3. Матеріали справи №№910/12556/20 направити до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження до Верховного Суду передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.07.2026.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Крижний
Л.Г. Сітайло