СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/2401/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
за участю представників сторін:
прокурор: Горгуль Н.В., посвідчення від 01.03.2023;
від позивача: не з`явилися;
від відповідача (апелянта): Кушнаренко С.А., ордер серія ВІ № 1310952 від 19.06.2025;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег" (вх. № 1333 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 (повний текст складено 08.06.2026) у справі № 917/2401/25 (суддя Сірош Д.М.),
за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, с. Новоселівка Полтавського району Полтавської області,
до відповідача Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег", с. Терентіївка Полтавського району Полтавської області,
про стягнення суми основного боргу, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави, в особі Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Новоселівська сільська рада, позивач) до Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег" (далі - ДБК "Крутий Берег", відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з ДБК "Крутий Берег" на користь Новоселівської сільської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером: [номер приховано]:00:002:0084 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 в сумі 342301,40грн;
- розірвати договір оренди землі від 29.12.2007 з кадастровим номер [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3756 га, укладений між Полтавською районної державною адміністрацією (орендодавець - Новоселівська сільська рада) та ДБК "Крутий Берег", який зареєстрований у Полтавському кущовому реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 29.12.2007 за №04[телефон приховано] та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13.03.2020, номер запису про інше речове право № 33073759;
- зобов`язати ДБК "Крутий Берег" повернути Новоселівській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3759 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 за укладеним між сторонами договором оренди землі від 29.12.2007.
Як зазначає прокурор, після затвердження рішенням Новоселівської сільської ради № 2027 від 18.04.2024 нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки та введення її в дію з 01.01.2025, відповідач продовжує сплачувати орендну плату в розмірі, обчисленому за старою оцінкою 2007 року, що призвело до виникнення заборгованості у заявленому в позові розмірі.
Враховуючи, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору оренди землі від 29.12.2007, а саме, ним систематично сплачується орендна плата у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, а також протягом 17 років з моменту отримання земельної ділянки в користування не виконується основна мета договору - не розпочато будівництво дачних будинків, прокурор зазначає про наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору за рішенням суду у відповідності до вимог п. 38 договору, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню відповідачем її власнику - Новоселівській сільській раді.
Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор посилається на бездіяльність Новоселівської сільської ради щодо належного здійснення захисту майнових прав та інтересів територіальної громади.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ДБК "Крутий Берег" на користь Новоселівської сільської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 у розмірі 342301,40грн.
Розірвано договір оренди землі від 29.12.2007 з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3756 га, укладений між Полтавською районною державною адміністрацією (орендодавець - Новоселівська сільська рада) та ДБК "Крутий Берег", який зареєстрований у Полтавському кущовому реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 29.12.2007 за № 04[телефон приховано] та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13.03.2020, номер запису про інше речове право № 33073759.
Зобов`язано ДБК "Крутий Берег" повернути Новоселівській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3759 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Стягнуто з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури 8952,42грн судового збору.
Ухвалюючи судове рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи прокурором доведено обставини систематичної сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період з 01.01.2025 по 01.11.2025 не у повному обсязі відповідно до умов договору оренди землі від 29.12.2007, внаслідок чого загальна сума боргу відповідача складає 342301,40грн. Оскільки ДБК "Крутий Берег" систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі з урахуванням зміненої з 01.01.2025 нормативної грошової оцінки, суд першої інстанції дійшов висновку про істотне порушення відповідачем умов договору, а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 29.12.2007 щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3756 га та про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку її власнику - Новоселівській сільській раді.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДБК "Крутий Берег" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/2401/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального законодавства, зокрема приписів ст.ст. 626 - 629, 651, 654 Цивільного кодексу України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі" щодо обов`язковості договору та можливості внесення змін до нього, у тому числі розміру орендної плати, за взаємною згодою сторін.
Щодо процесуальних порушень скаржник зазначає, що суд першої інстанції доповнив повний текст оскаржуваного рішення задоволенням ще однієї позовної вимоги позивача, яка була відсутня при проголошенні резолютивної частини рішення в судовому засіданні 28.05.2026, що свідчить про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді справи.
Відносно суті спірних правовідносин апелянт зазначає про неврахування судом при розгляді справи наступних обставин:
- у пункті 9 договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у фіксованому розмірі 15195,60грн в рік, що складає 5% від нормативно грошової оцінки землі. При цьому, сторони передбачили, що у разі зміни плати за землю орендна плата змінюватиметься у відповідному процентному співвідношенні. Тобто, визначена сторонами форма та розмір орендної плати свідчить про визначення фіксованого розміру орендної плати, тоді як зазначене в договорі відсоткове співвідношення в розмірі 5% є лише оцінкою фіксованого розміру орендної плати, а не складовою розрахунку орендної плати;
- скаржник доводить, що розмір орендної плати за умовами пунктів 9, 10 договору оренди має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування боргу позивачем за орендну плату за спірний період із застосуванням зміненої нормативної грошової оцінки земель 2025 року є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі;
- на думку скаржника, зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками (укладення додаткової угоди). Проте, зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати;
- застосована місцевим господарським судом правова позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, в якій зазначено про автоматичну зміну прав та обов`язків сторін договору оренди при зміні нормативної грошової оцінки землі, на думку скаржника, стосується випадку, коли розмір орендної плати визначений сторонами у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Натомість посилання суду першої інстанції на таку правову позицію в контексті розгляду даного спору є недоречним, оскільки цей правовий висновок не надає відповіді на питання можливість проведення розрахунку заборгованості по орендній платі при наявності в договорі фіксованого розміру орендної плати;
- апелянт наголошує, що в укладеному договорі оренди встановлено фіксований розмір орендної плати та передбачено можливість його зміни у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки землі за погодженням сторін, а тому, оскільки жодних змін до договору не вносились та додаткових угод не укладено, вказаний розмір плати не змінювався. Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції проігнорував дані умови договору, що порушує принципи свободи договору та обов`язковість виконання його умов;
- оскільки застосування зміненої з 01.01.2025 нормативно грошової оцінки можливо було виключно при умові встановлення у договорі відсоткового розміру орендної плати від нормативно грошової оцінки, а у пункті 9 договору сторонами передбачена фіксована грошова форма орендної плати, тому заборгованість по орендній платі у відповідача була відсутня, як наслідок відсутні підстави для задоволення вимог про розірвання договору.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/2401/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначити розгляд апеляційної скарги у справі №917/2401/25 на 21.07.2026 о 12:00 год.
01.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду від Полтавської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступних мотивів:
- з моменту початку застосування нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки;
- твердження відповідача щодо невнесення змін до договору щодо орендної плати, а відтак відсутності підстав для врахування збільшення нормативної грошової оцінки землі, є помилковими та суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, згідно з якою з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки автоматично змінюються права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, та постанові від 05.02.2025 у справі № 925/457/23, згідно з якою у таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди;
- прокурор зазначає, що відповідачем допущено систематичну несплату заборгованості протягом 10 місяців поспіль, що є істотним порушенням умов договору, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету.
- крім того, згідно пункту 31 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Таким чином, уклавши договір оренди, окрім повної та своєчасної сплати орендних платежів, орендодавець також розраховував на будівництво відповідачем дачних будинків. Натомість, з моменту укладення договору за 17 років будівництво навіть не було розпочато, що додатково підтверджує наявність істотних порушень умов договору зі сторони відповідача та є підставою для розірвання спірного договору оренди землі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026 задоволено заяву представника (голови) Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Бови Є.Ю. про участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 задоволено заяву представника Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег" - адвоката Кушнаренка С.А. про участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, у зв`язку з відпусткою судді Демідової П.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.
До початку розгляду апеляційної скарги позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.07.2026 приймав участь у режимі відеоконференції представник відповідача (апелянта), який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Пристуня у судовому засіданні 21.07.2026 прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Представник (голова) Новоселівської сільської ради області Бова Є.Ю, який подавав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, до участі в судовому засіданні 21.07.2026 не приєднався. За запрошенням суду, направленим на його обліковий запис у системі "Електронний суд" приєдналася інша особа (заступник голови), яка повідомила суд про перебування голови сільради у відпусці.
Здійснивши перевірку відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), судом встановлено, що у розділі особи, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи зазначено лише одного представника - голову Новоселівської сільради Бова Євгена Юрійовича. Натомість, будь-яких відомостей про інших осіб, у тому числі заступника голови сільради, які б мали право на представництво інтересів позивача в суді у ЄДР відсутні.
Крім того, позивачем не було надано суду апеляційної інстанції посвідчення, наказу про прийняття на посаду та посадову інструкцію, які б містили перелік трудових (посадових) обов`язків працівника, зокрема, обсягу повноважень представника під час здійснення представництва інтересів юридичної особи в суді, а також які б належним чином підтверджували право заступника голови сільради на участь у справі в порядку самопредставництва відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.
У зв`язку з наведеним, особу (заступника голови сільради), яка приєдналася до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не надала доказів на підтвердження наявності повноважень на представництво інтересів позивача у суді, не було допущено до розгляду справи як уповноваженого представника позивача.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі розпоряджень голови Полтавської обласної державної адміністрації від 21.12.2007 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та від 28.12.2007 № 952 "Про укладення договору оренди земельної ділянки", Полтавською районною державною адміністрацією та ДБК "Крутий Берег" укладено договір оренди землі від 29.12.2007 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку - землі рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 9,38 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 (пункти 1 - 4 договору).
За умовами пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 303912,00грн, що було передбачено в цінах 2007 року.
У пункті 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15195,60грн в рік в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі. У разі зміни в платі за землю орендна плата змінюватиметься у відповідному процентному відношенні.
Договір укладено терміном на 20 років (пункт 8 договору).
Згідно з пунктом 10 договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок Новоселівської сільської ради протягом 30 календарних днів наступного за останнім днем звітного (податкового) місяця.
Земельна ділянка передається в оренду для будівництва дачних будинків. Цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення (пункти 13, 14 договору).
Пунктом 28 договору передбачено, що орендодавцеь має право вимагати від ДБК "Крутий Берег", зокрема своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 31 договору ДБК "Крутий Берег" зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Рішенням 34 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.02.2023 "Про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки" вирішено провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 9,3759 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084.
У подальшому, рішенням 36 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.04.2024 № 2027 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки" затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель рекреаційного призначення площею 9,3756 га із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка перебуває у користуванні на умовах оренди в ДБК "Крутий Берег" на підставі договору оренди землі від 29.12.2007, укладеного Полтавською районною державною адміністрацією та ДБК "Крутий Берег", зареєстрованого у Полтавському кущовому реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 29.12.2007 за №04[телефон приховано].
Як встановлено судом, указаним рішенням введено в дію з 01.01.2025 нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 8272560,44грн (без врахування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік), та оприлюднено в день його прийняття на офіційному сайті Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначає, що на підставі рішення Новоселівської сільської ради від 18.04.2024 № 2027, з урахуванням норм п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, сплата орендної плати в рамках виконання договорів оренди земельних ділянок мала бути приведена у відповідність до затвердженої нормативної грошової оцінки.
Рішенням 39 (позачергової) сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.08.2024 № 2187 "Про внесення змін до умов договору оренди землі" вирішено внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Полтавською районною державною адміністрацією та ДБК "Крутий Берег" 29.12.2007, а саме до пунктів 5, 9, 10, 11, 12, 13, виклавши їх у новій редакції, до пункту 20, доповнивши його абзацом 3, а також до пунктів 28 та 29, замінивши "Полтавська районна державна адміністрація" на "Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області".
Разом з тим, прокурор зазначає, що зміни до договору оренди землі від 29.12.2007 у зв`язку із введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель для земельної ділянки рекреаційного призначення із 01.01.2025 та наявності затвердженої технічної документації із нової нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з відмовою ДБК "Крутий Берег", не було внесено.
Отже, за твердженням прокурора, орендна плата до місцевого бюджету не надходила у встановленому розмірі, чим порушено умови договору оренди землі, а відтак до бюджету Новоселівської сільської територіальної громади станом на 31.01.2025 не надійшли кошти у сумі 34124,12грн.
Наведені обставини підтверджується ревізією з окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за період з 01.01.2021 по 31.01.2025, проведеною Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, відповідно до пункту 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2025 року (далі-Ревізія).
Так, проведеною Ревізією встановлено, що у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель рекреаційного призначення площею 9,3756 га із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради, бюджетом Новоселівської сільської територіальної громади в період з 01.01.2025 по 31.01.2025 недоотримано коштів від оренди даної земельної ділянки в сумі 34124,12грн внаслідок неповної сплати орендної плати користувачем земельної ділянки.
Разом з тим, Новоселівська сільська рада листом від 28.08.2024 за №02.7.1-29/1143-1 та претензією від 28.03.2025 за №02.7.1-29/374 повідомила ДБК "Крутий Берег" про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки - земель рекреаційного призначення площею 9,3756 га за кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району, про внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, зареєстрованого у Полтавському кущовому реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 29.12.2007 за №04[телефон приховано], та про сплату заборгованості.
У відповідь на вказану претензію від 28.03.2025 № 02.7.1-29/374, ДБК "Крутий Берег" листом від 10.03.2025 №1/04 повідомлено Новоселівську сільську раду про відмову в її задоволенні.
У подальшому, Новоселівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 08.05.2025 за № 02.7.1-29/601 повторно направлено на адресу ДБК "Крутий Берег" претензію із вимогою сплатити 34124,13грн до місцевого бюджету, проте відповідь не отримано.
Крім того, відповідно до витягу № НВ-9976593762025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 03.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки рекреаційного призначення площею 9,3759 га із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, станом на 2025 рік становить 9262655,90грн.
Також Полтавська окружна прокуратура встановила, що у Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному у вільному доступі на офіційному порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua), який містить відомості про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, та вебпорталах "Публічна кадастрова карта України" та "Google Планета Земля", відсутня інформація щодо об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084, замовниками яких є ДБК "Крутий Берег" або інші юридичні/фізичні особи.
Разом з цим, прокурор зазначає, що зі змісту пунтку 8 та розділу "Умови використання земельної ділянки" договору вбачається, що строк його дії на 20 років обумовлений необхідністю здійснення будівництва цих будинків, використання ділянки у відповідності до проєкту забудови з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних та інших норм і правил, тобто наявністю об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084, прийнятих в експлуатацію.
Інформація про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації міститься у відкритому доступі в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ("e-construction.gov.ua").
Проте, вивченням інформації з відкритого офіційного вебпорталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ("e-construction.gov.ua"), встановлено відсутність інформації щодо наявності дозвільних документів на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об`єкта до експлуатації тощо), замовником якого є ДБК "Крутий Берег" або інші юридичні/фізичні особи на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084.
Прокурор вказав, що відповідно до умов пунктів 13, 14 договору оренди цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, які передано для будівництва дачних будинків.
Згідно пункту 31 договору орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватись при цьому вимог земельного, екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строків дії договору.
Пунктом 38 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, за твердженням прокурора, укладаючи договір оренди спірної земельної ділянки, орендодавець розраховував на те, що ДБК "Крутий Берег" буде використовувати земельну ділянку для будівництва дачних будинків, яке до теперішнього часу відповідачем так і не розпочато.
Як вказує прокурор, з моменту укладення договору ДБК "Крутий Берег" за 17 років так і не розпочало будівництва дачних будинків на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084, що свідчить про відсутність заінтересованості відповідача з приводу користування землею та наявність істотних порушень умов договору зі сторони відповідача.
Разом з тим, прокурор зазначив, що ДБК "Крутий Берег" за період з 01.01.2025 по 18.11.2025 за договором оренди землі від 29.12.2007 щомісяця сплачувало орендну плату в сумі 4364,26грн протягом 2025 року (останній платіж за жовтень 2025 року - 13.11.2025) за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 2007 рік у розмірі 303912,00грн, без врахування оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка введена в дію 01.01.2025.
Отже, всього відповідач сплатив орендну плату за 2025 рік у розмірі 43642,60грн, тоді як необхідно було вносити до бюджету сільської ради орендну плату щомісячно в розмірі 38 594 грн 39958 коп, а всього за період з січня по жовтень 2025 року в загальній сумі 385 943 грн 9958 коп.
За розрахунком прокурора, станом на 18.11.2025 загальна сума заборгованості відповідача складає 342 301,40грн (385 943 грн 9958 коп - 43 642,60грн).
У зв`язку з тим, що в порушення пункту 10 договору орендарем упродовж 2025 року орендна плата за користування земельною ділянкою не вносилася в повному обсязі, що свідчить про систематичну несплату орендної плати за договором оренди землі та є істотним порушенням умов договору, на думку прокурора дія договору підлягає припиненню шляхом його розірвання за рішенням суду у відповідності пункту 38 договору оренди, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення від 28.05.2026 у справі №917/2401/25, яким позовні вимоги задоволено:
- стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 у розмірі 342301,40грн;
- розірвано договір оренди землі від 29.12.2007 з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3756 га, укладений між Полтавською РДА (орендодавець - Новоселівська сільська рада) та ДБК "Крутий Берег";
- зобов`язано ДБК "Крутий Берег" повернути Новоселівській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3759 га.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з 01.01.2025 у орендаря - ДБК "Крутий Берег" виник обов`язок сплачувати орендну плати за земельну ділянку комунальної форми власності з урахуванням оновленої нормативної грошової оцінки змлі, згідно з договором оренди від 29.12.2007. Про вказаний факт Новоселівська сільська рада неодноразово повідомляла орендаря шляхом направлення на його адресу повідомлень та претензій. Водночас, ДБК "Крутий Берег" обов`язку із сплати орендної плати в повному обсязі не виконує впродовж десяти місяців, чим порушує істотні умови договору оренди землі та позбавляє позивача очікуваного доходу, на який останній розраховував.
Надаючи власну правову кваліфікацію спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України було направлено Новоселівській сільській раді запит № 55-3169-25 від 28.08.2025 про необхідність надання копій рішень, інформації про фактичне використання ДБК "Крутий Берег" земельної ділянки, здійснення розрахунку заборгованості орендаря перед орендодавцем.
Також листом від 16.09.2025 прокурором повідомлено Новоселівську сільську раду про наявність порушення інтересів держави та запропоновано самостійно вжити заходів реагування задля їх поновлення - стягнення орендної плати за користування земельної ділянкою із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084, не сплаченої ДБК "Крутий Берег", зокрема, шляхом подачі відповідного позову до Господарського суду Полтавської області.
Листами від 03.09.2025 № 02.7.1-29/1123 та від 19.09.2025 Новоселівською сільрадою повідомлено прокуратуру про відсутність наміру звертатись до суду із позовною заявою про стягнення не сплаченої ДБК "Крутий Берег" заборгованості із орендної плати, а також надано витребувані відомості, зокрема розрахунок суми недоплаченої орендної плати ДБК "Крутий Берег" за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером: [номер приховано]:00:002:0084
Отже, як встановлено судом, Новоселівська сільська рада, за наявності для цього підстав та можливості, упродовж тривалого часу (понад 3 місяці з моменту скерування першого запиту прокурора) не вжила самостійних заходів щодо захисту порушених інтересів територіальної громади та повідомила прокурора про відсутність намірів звернення до суду з відповідним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла, зокрема, таких висновків: бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77); невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80).
Сам факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).
Колегія суддів зазначає, що недоотриманням коштів від сплати фізичними або юридичними особами орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності призводить до недофінансування потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі ст. 142 Конституції України, в тому числі є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
Враховуючи, що Новоселівською сільрадою будь-яких самостійних заходів щодо захисту інтересів держави не було вжито, вказане свідчить про бездіяльність компетентного органу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі визначеного ним позивача.
Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2007, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Новеселівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень.
Отже, за змістом зазначених норм питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.
Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, Новоселівська сільська рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпоряджень голови Полтавської обласної державної адміністрації від 21.12.2007 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та від 28.12.2007 № 952 "Про укладення договору оренди земельної ділянки", між Полтавською районною державною адміністрацією та ДБК "Крутий Берег" укладено договір оренди землі від 29.12.2007, на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку - землі рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 9,38 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084.
На підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, що набрав чинності 27.05.2021, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, які раніше здійснювала Полтавська районна державна адміністрація, віднесено до повноважень Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
При розгляді позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, колегія суддів виходить з такого.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) реалізується через право постійного користування або право оренди.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (ст. 24 Закону України "Про оренду землі").
Як зазначено у ст. 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України (далі - ПК України), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Плата за землю ? це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
У пунктах 91-93 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що норми, які регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно з нормами, які регулюють ці питання щодо земель приватної власності.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, порядок проведення якої встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У статті 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, частина перша цієї статті передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель".
Частинами 1 та 6 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (крім випадків, визначених частиною третьою цієї статті). Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
У пункті 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пунктом 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Таким чином, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Врахувавши особливості правовідносин з оренди земель державної та комунальної власності, які характеризуються наявністю імперативних елементів, у пунктах 118 - 122 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду здійснила системний аналіз Законів №161-XIV, № 1378-IV і ПК України та дійшла висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. При цьому технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням без узгодження з орендарем земельної ділянки. Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності ст.ст. 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п. 271.2 ст. 271 ПК України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що умовами пункту 9 договору сторонами погоджено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15195,60грн в рік в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі. У разі зміни в платі за землю орендна плата змінюватиметься у відповідному процентному відношенні.
Згідно з пунктом 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок в місцевий бюджет Новоселівської сільської ради протягом 30 календарних днів наступного за останнім днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 12 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
Колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору оренди, відповідно до пункту 9 договору розмір орендної плати за земельну на рік становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складав 15195,60грн на рік, або в місяць - 1266,30грн (з урахуванням щорічної індексації).
Отже, сторони погодили розмір орендної плати саме у відсотковому співвідношенні до розміру нормативної грошової оцінки землі.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у пункті 9 сторони визначили фіксований розмір орендної плати у грошовій формі та лише передбачили можливість його зміни у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки землі за погодженням сторін, з огляду на таке.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Колегія суддів зазначає, що базою для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею.
Відтак, розмір орендної плати в договорі сторонами визначено саме у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки (5%), що узгоджується з вищенаведеними положеннями Податкового кодексу України.
Такий висновок також випливає з системного аналізу з погоджених сторонами умов договору оренди, зокрема пункту 9 договору, яким передбачено, що у разі зміни в платі за землю орендна плата змінюватиметься у відповідному процентному відношенні.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідну умову (п. 9) договору слід тлумачити таким чином, що погоджений сторонами розмір орендної плати у грошовій формі залежить від її відсоткового співвідношення із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідно річна орендна плата в грошовій формі зростає або зменшується в залежності від початкової відсоткової ставки нормативної грошової оцінки землі у розмірі 5 % згідно з договором).
З наведеного слідує, що у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, то автоматично змінюється і річна сума орендної плати пропорційно до цієї НГО, тоді як початковий відсоток (5%) за договором залишається незмінним, оскільки він є базою для обрахунку розміру орендної плати в силу приписів п. 289.1 ст. 289 ПК України.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (чинного на момент укладення договору оренди землі від 29.12.2007 та у редакції, яка діяла на час укладення вказаного договору) плата за землю справляється у виді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Враховуючи, що сторони у договорі оренди погодили саме відсотковий спосіб визначення орендної плати та встановили грошову суму такої оплати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки землі (річна орендна плата складає 5% від НГО), колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про необхідність обчислення орендної плати "у фіксованому розмірі" без з урахуванням нової нормативної грошової оцінки, що була введена в дію з 01.01.2025.
Як встановлено судом, рішенням Новоселівської сільської ради від 18.04.2024 №2027 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки" затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель рекреаційного призначення площею 9,3756 га із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради, яка перебуває у користуванні на умовах оренди в ДБК "Крутий Берег" на підставі договору оренди землі від 29.12.2007.
Вказаним рішенням введено в дію нормативну грошову оцінку земельної ділянки з 01.01.2025, яка становить 8272560,44грн (без врахування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік), та оприлюднено в день його прийняття на офіційному сайті Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
У відповідності до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-9976593762025 станом на 03.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки рекреаційного призначення площею 9,4756 га із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 для індивідуального дачного будівництва, станом на 2025 рік становить 9262655,90грн.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. При цьому внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.
Як встановленому судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за період з 01.01.2025 по 18.11.2025 відповідач сплачував щомісячні орендні платежі в сумі 4364,26грн за договором оренди землі від 29.12.2007, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2007 рік у розмірі 303912,00 грн, без врахування оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році (останній платіж здійснено за жовтень 2025 року - 13.11.2025).
Всього відповідач сплатив орендну плату за 2025 рік у розмірі 43642,60грн, тоді як необхідно було сплатити 385 943 грн 9958 коп.
Таким чином, станом на 18.11.2025 загальна сума заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою складає 342 301,40грн (385943 грн 9958 коп - 43642 грн 60 коп).
Доказів в підтвердження сплати орендних платежів у встановленому розмірі відповідачем суду не надано, як і не спростовано відсутності свого обов`язку сплачувати орендну плату з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки.
Перевіривши здійснений позивачем та прокурором розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати за договором, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що він є арифметично правильним та обґрунтованим.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 в сумі 342301,40грн.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстації в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 29.12.2007, колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
Так, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, зокрема, про таке: "176. Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.
177. Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби.
178. У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, а загальне правило ч. 2 ст. 651 ЦК України.
179. Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
180. У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.
181. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати)".
З наведеного слідує, що при сплаті орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, якщо суд дійде висновку, що цим орендар істотно порушив умови договору, договір оренди землі має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №922/481/25 та від 14.04.2026 у cправі № 922/897/25.
Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що у цій справі застосуванню підлягає саме ч. 2 ст. 651 ЦК України, адже відповідачем сплачувалася орендна плата в меншому розмірі, ніж передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
При цьому, колегія суддів вважає, що така несплата, очевидно, завдає збитки місцевій громаді Новоселівської сільради, адже остання недоотримує грошові кошти, на які вона має право, що є істотним порушенням умов договору.
Враховуючи, що поняття "істотність" має оціночний характер, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що недоплата відповідачем орендної плати протягом 2025 року складала більше 88 % від сплаченої суми, при цьому недоотримання орендної плати місцевою громадою у даному випадку носить істотний характер, адже: 1) є наповнення місцевого бюджету задля виконання програм територіальної громади; 2) недоотримання грошових коштів місцевою громадою може мати наслідком зменшення / скорочення місцевих видатків, соціальних програм та послуг; 3) дефіцит надходжень грошових коштів призводить до обмеження фінансування органами місцевого самоврядування цільових завдань, скорочення соціальної підтримки вразливих верств населення в умовах військового стану, зупинення інфраструктурних проєктів та необхідності перерозподілу наявних ресурсів.
Також, колегія суддів під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, не може не звернути увагу на такі обставини.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що ДБК "Крутий Берег", починаючи з січня по листопад 2025 року орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 систематично сплачувало не в повному обсязі, у зв`язку з чим Новоселівська сільрада недоотримала доходи у вигляді орендної плати за землю за 2025 рік у загальній сумі 342301,40грн.
Крім того, судом встановлено, що починаючи з серпня 2024 року Новоселіська сільська рада неодноразово повідомляла ДБК "Крутий Берег" про наявність затвердженої технічної документації із нової нормативної грошової оцінки землі та про необхідність внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, шляхом укладення додаткової угоди.
Однак, зміни до договору оренди землі від 29.12.2007 у зв`язку із введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель земельної ділянки з 01.01.2025 не було внесено у зв`язку з не погодженням ДБК "Крутий Берег" умов додаткової угоди.
Крім того, судом встановлено, що з березня 2025 року Новоселіська сільрада направляла на адресу ДБК "Крутий Берег" письмові претензії про необхідність сплати заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із застосуванням з 01.01.2025 нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Проте, листами від 10.03.2025 №1/04 та № 2/04 ДБК "Крутий Берег" повідомило Новоселіську сільраду про відсутність у орендаря підстав сплачувати орендну плату в повному обсязі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни умов договору оренди землі.
Факт того, що ДБК "Крутий Берег" ще з 2024 року було обізнано про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та усвідомлювало про необхідність внесення змін до договору підтверджується матеріалами справи.
При цьому відповідачем не надано будь-яких доказів, які би свідчити про його необізнаність щодо актуального розміру нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин, внаслідок чого він сплачував орендну плату у меншому розмірі. Відповідно, і доказів, які б свідчили про те, що неповна сплата орендних платежів пов`язана з об`єктивними обставинами або помилкою, а не умисним ухиленням від виконання зобов`язання в повному обсязі, матеріали справи не містять.
У свою чергу, така усвідомлена поведінка орендаря (відмова від укладення додаткової угоди та систематична недоплата орендних платежів у встановленому розмірі) не свідчить про дотримання відповідачем основоположних засад цивільного законодавства України (ст. 3 ЦК України) - принципу справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 (пункт 6.20)).
Крім того, суд враховує, що відповідно до умов п.п. 13, 14 договору оренди цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, яку передано у користування орендарю для будівництва дачних будинків.
Згідно з п. 31 договору орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватись при цьому вимог земельного, екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строків дії договору.
З наведеного вбачається, що укладаючи договір оренди спірної земельної ділянки, орендодавець розраховував у тому числі на те, що ДБК "Крутий Берег" буде використовувати земельну ділянку для будівництва дачних будинків.
Як зазначено прокурором в позовній заяві та не заперечувалося відповідачем в ході розгляду справи, ДБК "Крутий Берег" за 17 років починаючи з моменту укладення договору до теперішнього часу будівництво дачних будинків на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0084 не здійснено.
Колегія суддів апеляційної інстанції, оцінюючи наведені доводи як підставу для розірвання договору у зв`язку з нездійсненням відповідачем будівництва дачних будинків на орендованій земельній ділянці, враховує наступне.
Судом досліджено загальнодоступні дані публічної кадастрової карти України, відомості веб-сервісу Google maps та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки кадастровим номер [номер приховано]:00:002:0084 площею 9,3756 га, за результатами чого з`ясовано, що з моменту укладення договору оренди землі від 29.12.2007 будь-якого будівництва відповідачем не розпочато та не ведеться до цього часу, що також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду 21.07.2026.
За оцінкою суду, вказані обставин не свідчать про заінтересованість орендаря у реальному виконанні та досягнення основної мети договору оренди земельної ділянки - здійснення будівництва дачних будинків, враховуючи встановлений у пункті 8 договору оренди термін дії цього договору - 20 років, тобто до 29.12.2027.
Тим більше, такі обставини не свідчать про те, що розірвання договору може спричинити для відповідача понесення значної шкоди та будь-які негативні наслідки. Навпаки, такі обставини, у взаємозв`язку із систематичною несплатою орендної плати у встановленому розмірі, підтверджують ненадійність контрагента та можуть свідчити про відсутність у відповідача намірів на досягнення основної мети договору оренди землі, що є підставою для розірвання такого правочину в судовому порядку.
Пунктом 38 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зазначила, що розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. У контексті ч. 2 ст. 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості.
Для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, необхідним є встановлення таких обставин, як "систематичність" та "несплата", зокрема, орендної плати.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що встановивши в ході розгляду справи, що несплата орендної плати відповідачем у цьому випадку є систематичною, а не неістотною недоплатою, за якої пропорційним способом захисту могло б бути стягнення коштів, місцевий господарський суд правомірно застосував крайній захід у вигляді розірвання договору. Такий спосіб захисту відповідає наявним у справі доказам та правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Оскільки вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, а судом встановлено наявність істотних порушень умов договору та підстав для розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, місцевий господарський суд також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про повернення земельної ділянки.
Щодо доводів апелянта про порушення судом норм процесуального права, оскільки резолютивна частина повного тексту оскаржуваного рішення не відповідає проголошеній, колегія суддів зазначає таке.
Як вже зазначалося, предметом позову у цій справі є три позовні вимоги прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
Так, за змістом резолютивної частини як проголошеного, так і виготовленого повного тексту тесту рішення вбачається, що господарський суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Тобто, місцевий господарський суд фактично розглянув всі позовні вимоги та прийняв рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Із змісту скороченого тексту (вступної та резолютивної частини) рішення від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 слідує, що в ньому відсутні висновки суду про стягнення з ДБК "Крутий Берег" на користь Новоселівської сільради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: [номер приховано]:00:002:0084 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 в сумі 342301,40грн.
Натомість, з описової, мотивувальної та резолютивної частини повного рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 вбачається, що суд першої інстанції розглянув та надав оцінку всім наявним у справі доказам і вимогам прокурора, що заявлялися у позові, та повністю задовольнив позовні вимоги, як в частині стягнення орендної плати, так і розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.
У мотивувальній та резолютивній частині повного рішення суду від 28.05.2026, так само як і в його скороченій частині вказано про задоволення позовних вимог прокурора, які складалися з вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що вказана апелянтом помилка (відсутність у скороченій частині судового рішення посилання на стягнення орендної плати), за умови ухвалення судом, проголошення у судовому засідання 28.05.2026 та відображення у скороченому тексті рішення висновків про задоволення позову (тобто фактично позов було розглянуто та задоволено, а справу вирішено щодо всіх заявлених прокурором вимог), не спотворює і не змінює самої суті та змісту прийнятого судового рішення про задоволення позову, а тому не є підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції враховує, що місцевий господарський суд правильно вирішив спір по суті всіх заявлених вимог. Водночас, сама лише технічна помилка, якої припустився суд першої інстанції, не зазначивши у скороченому тексті судового рішення висновків про задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати, не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки таке порушення жодним чином не призвело до неправильного вирішення справи або до ухвалення незаконного рішення. Судом першої інстанції в судовому засіданні було проголошено та викладено у скороченому та повному рішенні висновки саме про задоволення позову, тобто фактично спір було розглянуто щодо всіх заявлених прокурором позовних вимог.
При цьому, невідповідність резолютивної частини скороченого тексту оскаржуваного рішення, резолютивній частині повного тексту рішення, не призвела до невизначеності предмету апеляційного перегляду, оскільки апелянт оскаржував рішення в повному обсязі. Така технічна помилка суду може бути виправлена за заявою сторони у справі або за власною ініціативою суду, і виправлення такої помилки не призведе до зміни суті та змісту судового рішення, яким позов задоволено повністю.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою обставин справи та не спростовують законності й обґрунтованості оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ДБК "Крутий Берег" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дачно-будівельного кооперативу "Крутий Берег" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2401/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 30.07.2026.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза