Справа № 300/4165/26
Провадження № 2-а/344/159/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 04.06.2026 ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили, що на його адресу направляли повістку, яку він не отримав, у результаті чого відносно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Однак, ОСОБА_1 не було відомо про повістку, яку направили працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що він намагався пояснити усно працівникам при звірці даних.
04.06.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено відносно ОСОБА_1 .
Постанову №R566423 від 04.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Категорично не погоджується з вказаною Постановою, вважає її такою що не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, що ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Зазначає, що Постанова №R566423 від 04.06.2026 року була винесена після розгляду протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП 02.06.2026 року, однак Позивач був позбавлений можливості користуватися своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 268 КУПАП, оскільки часу для реалізації таких прав в позивача не було, через відсутність сповіщення про розгляд протоколу.
Вказані в оспорюваному протоколі відомості про нібито подану 02.06.2026 року позивачем заяву про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає дійсності.
Згідно вказаної Постанови відсутня інформація яка саме повістка надійшла позивачу, та які дані йому потрібно було уточнити.
Згідно витягу з додатку Резерв + уточнив свої військово облікові дані вчасно, тобто в термін визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 18 травня 2024 року, згідно з яким усі військовозобов`язані повинні були протягом 60 днів оновити свої особисті дані.
ОСОБА_1 станом на день складання Постанови мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації (Позивач доглядає за хворим батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особою з інвалідністю 2 групи).
Зважаючи на вказане, позивач звільнений від проходження військово-лікарської комісії на період дії відстрочки.
Таким чином, не зрозуміло на підставі чого уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_2 направили ОСОБА_1 повістку та склали постанову про адміністративне правопорушення.
Крім того, при складанні Постанови, уповноважена особа Відповідача не зазначила та не надала доказів неможливості отримання необхідної для них інформації з відповідних реєстрів.
В Оскаржуваній Постанові №R566423 від 04.06.2026 року відсутні обґрунтування наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Загалом, зважаючи на обставини, зазначені више в діях
ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Отже, вважаєь, що винесена Постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Просить суд скасувати Постанову №R566423 від 04.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Стягнути з відповідача на користь позивача Судові витрати.
23.07.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що у матеріалах справи міститься оригінал письмової Заяви Позивача від 02.06.2026 року, власноруч підписаної ОСОБА_1 . У цій заяві дослівно зазначено: «Я, ОСОБА_1 ... будучи ознайомленим зі своїми правами та обов`язками, розуміючи суть скоєного правопорушення, не оспорюю допущене правопорушення та прийняте рішення щодо мене, згоден (на) на притягнення мене до адміністративної відповідальності за моєї відсутності».
02.06.2026 року Позивач фізично перебував у ТЦК та СП, добровільно визнав свою вину у вчиненні правопорушення та ініціював спрощену процедуру притягнення до відповідальності. Відповідно до його ж заяви, 04.06.2026 року Відповідачем була винесена оскаржувана електронна постанова № R566423, копію якої Позивач отримав того ж дня під особистий підпис (що зафіксовано на роздруківці постанови).
Дії Позивача, який спочатку власноруч підписує заяву про повне визнання вини, щоб скористатися спрощеною процедурою (яка передбачає право сплати 50% штрафу), а згодом звертається до суду з позовом, в якому заперечує факт подання такої заяви, слід вважати проявом зловживання процесуальними правами.
Відповідно до матеріалів справи, Відповідачем була сформована повістка № 7299224 від 12.05.2026 року про виклик Позивача на 22.05.2026 року о 09:00 для уточнення даних. Вказана повістка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (трек-номер R067167654042) на задекларовану адресу Позивача ( АДРЕСА_1 ), яка збігається з адресою, вказаною в самому позові та в застосунку «Резерв+». Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта», 21.05.2026 року відправлення було повернуто за зворотною адресою з відміткою: «Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)».
Відповідно до підпункту 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560), у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є, серед іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, в силу імперативної вказівки закону, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про виклик до ТЦК та СП з 21.05.2026 року. Неявка Позивача 22.05.2026 року утворила закінчений склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що він згодом і визнав своєю заявою від 02.06.2026.
Позивач стверджує, що оскільки він має відстрочку за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за особою з інвалідністю), він не повинен був викликатися, а ТЦК нібито мав сам отримати дані з інших реєстрів. Таке трактування норм права є цілком хибним. Наявність у військовозобов`язаного права на відстрочку не скасовує його загального обов`язку виконувати правила військового обліку, зокрема - з`являтися за викликом (повісткою) до ТЦК та СП.
Повістка Позивачу надсилалася для «уточнення даних». Згідно з п. 6 Постанови КМУ № 560, виклик до ТЦК та СП включає, серед іншого, перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову та її оформлення. Дані про стан здоров`я батька Позивача, необхідність догляду та відсутність інших осіб, здатних здійснювати такий догляд (що вимагається п. 13 ч. 1 ст. 23), є документами індивідуального характеру (акти обстеження, довідки ЛКК), які не містяться в загальнодоступних демографічних чи податкових електронних реєстрах. Тому Примітка до ст. 210, 210-1 КУпАП щодо синхронізації баз даних у цьому випадку не застосовується, оскільки питання перевірки обґрунтованості відстрочки вимагає безпосередньої взаємодії особи з комісією при ТЦК та СП.
Враховуючи наведене просять суд відмовити повністю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації, яка триває на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частиною другою статті 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_4 була сформована повістка № 7299224 від 12.05.2026 року про виклик ОСОБА_1 на 22.05.2026 року о 09:00 для уточнення даних (а.с.24 на звороті).
Відповідно опису вкладень АТ «Укрпошта» від 12.05.2026 року повістка за № 7299224 від 12.05.2026 року була надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (трек-номер R067167654042) ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 (а.с.25).
Згідно витягом з трекінгом АТ «Укрпошта», 21.05.2026 року відправлення було повернуто за зворотною адресою з відміткою: «Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)» (а.с.25 на звороті).
Із копії заяви ОСОБА_1 від 02.06.2026 року вбачається, що він будучи ознайомленим зі своїми правами та обов`язками, розуміючи суть скоєного правопорушення, не оспорює допущене правопорушення та прийняте рішення щодо нього, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності (а.с.23).
З копії витягу із електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів, мобільного додатку Резерв +, сформованного 03.06.2026 року та дійсним до 03.06.2027 року вбачається, що 13.04.2025 року ОСОБА_1 уточнено дані та зазначено про наявність відстрочки на підставі п.13 ч.1 ст.23 до завершення мобілізації (а.с.9).
04.06.2026 року Начальник Івано-Франківського МТЦК та СП Івано-Франківської області ОСОБА_2 виніс постанову за №R566423 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Із зазначеної постанови встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.8).
Зазначену постанову ОСОБА_1 отримав 04.06.2026 року про що свідчить його підпис (а.с.26 на звороті).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.
Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки),проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виклик позивача було здійснено за місцем його проживання, що підтверджено копією паспорта та даними з мобільному додатку Резерв+.
Згідно трекінгу Укрпошти повістка була направлена за адресою місця проживання позивача та повернута відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.
Частина 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлює обов`язок громадян з`являтися за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме:
- оформлення військово-облікових документів;
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду;
- направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
- призову на військову службу;
- проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.
Аналогічні приписи містяться у ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема:
- для взяття на військовий облік у період мобілізації;
- визначення призначення на особливий період;
- проходження медичного огляду.
Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487, оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов`язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій:
- оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду;
- визначення призначення на особливий період;
- призову на військову службу;
- участі у підготовці, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, пункт 32 Порядку №1487 узгоджується з ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.
Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок з`являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме:
- для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання;
- для оформлення або ведення військово-облікових документів;
- для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій;
- для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
- для призову на військову службу;
- для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах;
- для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.
Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.
Так, пункт 21 постанови встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.
Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.
Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.
Таким чином, постанова №560 встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам, Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Тобто, повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.
Матеріали справи свідчать, що на ім`я позивача була сформована повістка із зазначенням мети "уточнення даних". Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов`язок з`явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.
З наданих відповідачем до відзиву документів вбачається, що повістка надсилалась з метою виклику до TЦK для «уточнення даних», без будь-якої конкретизації.
В свою чергу, відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+» ОСОБА_1 вчасно оновив/уточнив свої персональні дані.
Відповідно, така мета виклику не узгоджується із вимогами пункту 27 постанови №560, який прямо пов`язує можливість виклику для уточнення персональних даних із необхідністю первинного або фактично не здійсненого уточнення таких даних громадянином.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, (ст.10 КУпАП).
Вказане свідчить, що факт вчинення правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210-1 КУпАП, не є доведеним в межах даної справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає, що винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крім цього, суд зауважує, що відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову № R566423 від 04 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРОПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 532 гривні 48 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя О.А. Татарінова