Справа № 344/10498/16-ц
Провадження № 22-ц/4808/1496/26
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Кузів А.В.,
учасники справи
заявник ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2026 року, постановлену в складі судді Татарінової О.А.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 рок за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,
в с т а н о в и в:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2018 року у справі № 344/10498/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Заява мотивована тим, що прийняте Івано-Франківським міським судом рішення є необґрунтованим внаслідок неповного. Наявні істотні обставини для справи, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.
До нововиявлених обставин належать: виготовлення 13.08.2020 року висновку почеркознавчої експертизи підпису документів технічної документації із землеустрою за 2013 рік ОСОБА_3 ;
захоплення 04.09.2020 року прибудинкової та передбудинкової частини земельної ділянки № НОМЕР_1 а власниці ОСОБА_1 без на то законних рішень суду;
здійснено злочинні маніпуляції з розгляду, ведення судових засідань та прийняття рішень у двох цивільних справах за №344/10498/16-ц ( від 18.08.2017 року, суддя Пастернак І.A) і 344/15683/17(від 29.11.2017,суддя ОСОБА_4 ) єдиною суддею І.А.Пастернак;
протиправне прийняття двох ухвал (від 05.03.2018 року та від 24.11.2017 року) про відмову у об`єднанні до спільного розгляду на судовому засіданні 24.11.2017 року зустрічної позовної заяви від 23.11.2017 року ОСОБА_1 та первісного позову від 18.08.2016 року ОСОБА_2 . Подвійна відмова судді ОСОБА_5 у об`єднанні первісного та зустрічного позовів привела до позбавлення ОСОБА_1 доступу до правосуддя та права на судовий захист;
наявність кримінальної справи за №1201509-0201 від 13.08.2015 року щодо вилучення документів виконаних робіт за 2013 рік у ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»;
наявність кримінального провадження за №1201709[телефон приховано] від 01.08.2017 року (класифікація ч.1 ст.185 КК України), про існування якого повідомлено у 2020 році Івано-Франківським відділом поліції (лист від 14.08.2020 року, скерований до ОСОБА_1 22.08.2020 року) щодо розбоїв у дачному будинку, що знаходиться на земельній ділянці № НОМЕР_1 садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради, і належить власниці ОСОБА_1 ;
одержання 14.04.2018 року ОСОБА_1 копії Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 .
Пояснення і докази відповідача ОСОБА_1 на останньому судовому засіданні 05.03.2018 року не були заслухані, суддею І.А.Пастернак чинився опір у наданні ОСОБА_1 доказів згідно зустрічної позовної заяви від 23.11.2017 року.
ОСОБА_1 у заяві посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено яким чином ОСОБА_2 приватизувала всю прибудинкову та перед будинкову територію ОСОБА_1 ,порушивши державні будівельні норми та видавши її за свою земельну ділянку. Адвокат Челій-Пушкар О.І. не надала жодних доказів законного права власності на територію, яку ОСОБА_2 приватизувала та прийняла за свою земельну ділянку та законного виготовлення документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку. Непогодження суміжної межі земельних ділянок № НОМЕР_1 i № НОМЕР_1 a власницею ОСОБА_1 є невід`ємним правилом для виготовлення технічної документації із землеустрою та відбулося з порушенням законодавства.
Порушеннями у Державному акті на право приватної власності на землю, серія ІФ 15/02-008925 від 20.06.2002 року, ОСОБА_6 , власниці земельної ділянки № НОМЕР_2 , що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради, в якому суміжна межа земельних ділянок ОСОБА_6 - ОСОБА_1 записана як суміжна межа ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , що безпосередньо створює умови поглинання всієї земельної ділянки № НОМЕР_1 власниці ОСОБА_1 власником ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2 . Одержанням ОСОБА_6 у 2002 році Державного акта на право приватної власності на землю з підписом його взагалі невідомою особою.
Одержанням ОСОБА_1 у 2001 році (після смерті ОСОБА_7 , батька ОСОБА_1 , як основного свідка усіх подій набуття права власності на земельну ділянку №559a) на власній земельній ділянці без права підпису в реєстраційній книзі садівничого товариства від голови садівничого товариства ОСОБА_8 Державного акта на право приватної власності на землю з підписом його іншою особою ( ОСОБА_9 ) замість ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Засідання Івано-Франківської міської ради щодо передачі безоплатно у приватну власність (узаконення) дачних ділянок відбулося 17.02.1998 року за каденції голови міста Б.Боровича, що засвідчує штамп у паспорті ОСОБА_1 .
Неправомірною реєстрацією у Книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з присвоєнням реєстраційних номерів, які вкрай відрізняються один від іншого: ділянка № НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , №559a - 8330, №559 - 5859, що недопустимо в оформленні юридичних документів.
Всі Державні акти на право приватної власності на землю оформлялись організовано головою садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська» Є.П.Жоночиним. Якщо реєстрація відбувалася за ознакою «прізвище власника ділянки», то реєстраційний номер ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 має бути найменшим серед зазначених номерів, що не відповідає дійсності. Якщо реєстрація ділянок відбувалася за номерами ділянок то найменший номер мала мати ділянка № НОМЕР_2 ОСОБА_6 , що не відповідає дійсності.
Затвердженням Івано-Франківською міською радою порушень, допущених у Державних актах на право приватної власності на землю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 .
Заявником також зазначається, що до підробних (неправдивих) документів, які були виготовлені з порушенням законодавства України, належить свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 від 14.08.2013 року серії BTK №263867.
Окрім того до підробних (неправдивих) правовстановлюючих документів на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що розташована у садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» (Івано-Франківської міської ради, належить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 серії ЕАС №733890 від 14.08.2013 року із зміненим цільовим призначенням земельной ділянки № НОМЕР_1 , а саме: «для індивідуального садівництва, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби». Згідно Статуту садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська», зазначена ділянка має використовуватися за цільовим призначенням «для ведення садівництва».
Таким чином, ОСОБА_2 не мала права приватизовувати свою земельну ділянку або змінювати цільове призначення своєї земельної ділянки.
ОСОБА_2 , маючи дерев`яний будинок, багаторічні дерева на своїй території, порушила ст.36 ЗК України, та не надала жодного документу, який би вказував про оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 з метою використання ділянки для городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Івано-Франківським міським судом проігноровано дослідження питання зміни цільового призначення земельної ділянки [номер приховано]:12:001:0931, про що є докази у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 , справа №344/15683/17.
Також заявником зазначається, що Івано-Франківським міським судом не досліджено технічну документацію із землеустрою за 2013 рік власника ОСОБА_3 за представництва ОСОБА_2 , а саме, крім іншого: відсутність у ОСОБА_2 нотаріально засвідченого доручення про представництво інтересів мертвого ОСОБА_3 , довідка, видана головою садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська» В.Р.Пахульським, про членство живого станом на 12 квітня 2013 року ОСОБА_3 в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» та відсутність у нього- ОСОБА_3 будинку на капітальній основі.
Івано-Франківським міським судом не досліджено зловмисних дій зі сторони відділу Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Оскільки технічну документацію із землеустрою ОСОБА_3 за 2013 рік виготовлено з порушенням законодавства України та Земельного Кодексу України, кадастровий план земельної ділянки та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання не були погоджені ОСОБА_1 , як власницею суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 , (підписи поставлені іншою особою), тому технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_3 не є підставою для внесення відомостей про земельну ділянку площею 0.0504га для ведення садівництва в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» на території Івано-Франківської міської ради до автоматизованої системи державного земельного кадастру.
ОСОБА_13 на запит нотаріуса А.М.Фединої передав недостовірні відомості про земельну ділянку № НОМЕР_1 , а нотаріус А.М.Федина протиправно оформила як право ОСОБА_2 на спадщину за законом, так і Витяг державної реєстраці речових прав на нерухоме майно, оскільки було порушено ст. 20,21, 34, 35, 36, 91, 211 ЗК України.
Відділ ГУ Держгеокадастру в м.Івано-Франківську, ДП «Івано-Франківський проектний науково-дослідний інститут землеустрою», кадастровий реєстратор вчинили правопорушення, надавши можливість земельній ділянці № НОМЕР_1 ОСОБА_3 присвоїти кадастровий номер. З наведеної інформації слідує, що технічна документація ОСОБА_3 за 2013 рік на земельну ділянку № НОМЕР_1 має бути скасована.
До недосліджених документів, поданих в копіях до Івано-Франківського міського суду адвокатом Челій-Пушкар О.І, належать: технічна документація із землеустрою за 2013 рік ОСОБА_3 ; технічна документація із землеустрою за 2016 рік ОСОБА_2 ; матеріали та документи Державної інспекції сільського господарства, яка на 2016 рік перебувала в стані ліквідації; судова земельно-технічна експертиза, проведена ЛНДІСЕ в 2017 році та інше, докази про що знаходяться в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 від 23.11.2017 року та у зустрічній позовній заяві за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 від 11.02.2020 року і повинні бути розглянуті у цивільній справі №344/15683/17.
ОСОБА_1 12.06.2020 року звернулася до Генеральної Прокуратури України через бездіяльність місцевої прокуратури з приводу затягування проведення почеркознавчої експертизи документів технічної документації із землеустрою на 2013 рік ОСОБА_3 , померлого власника ділянки № НОМЕР_1 . 10.07.2020 року до Територіального управління ДБР м.Львова скерована Скарга ОСОБА_1 (адвоката Люлика Р.І.) на бездіяльність слідчого Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Судовим експертом Київського НДІСЕ Олійник Н.С. в період з 20.07.2020 року до 13.08.2020року проведено почеркознавчу експертизу підпису, поставленого замість ОСОБА_1 у зазначених вище документах. У висновках почеркознавчої експертизи підпису встановлено, що підписи в кадастровому плані земельної ділянки та акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи в графі «від Г до А земельна ділянка гр. ОСОБА_1 » та графі «суміжні землекористувачі», в рядку « ОСОБА_14 » у Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року виконані не ОСОБА_1 . Таким чином, технічна документація із землеустрою гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради, є недійсною в зв`язку з підробкою документів: кадастрового плану земельної ділянки та акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року шляхом підписання їх замість ОСОБА_1 іншою особою.
Крім того, нововиявленою обставиною стало захоплення 04.09.2020 року ОСОБА_2 прибудинкової та передбудинкової частини земельної ділянки ОСОБА_1 , встановлення захисного паркану; знищення на зазначеній ділянці всієї рослинності, зріз дерева, опірної залізної труби, що призвело до порушення стійкості дашка над вхідними дверима, знесення всього сміття на городню частину вказаної земельної ділянки. Зазначене захоплення сталося на основі узаконених Івано-Франківським міським судом неправомірно виготовлених підробних правовстановлюючих документів, поданих адвокатом Челій-Пушкар О.І. до зазначеного суду, та без жодного на те законного рішення суду на оскарження постанов державного виконавця МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ). Захоплення ОСОБА_2 частини земельної ділянки ОСОБА_1 зафіксовано патрульною поліцією 05.09.2020року з наданням ОСОБА_1 диску відео фіксації проведених ОСОБА_2 вандальних дій.
Просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення Івано-Франківського міського суду від 05.03.2018 року за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення від 05.03.2018 року Івано-Франківського міського суду. Скерувати матеріали справи №344/10498/16-ц для об`єднання та спільного розгляду із матеріалами цивільної справи №344/15683/17.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-франківської області від 11 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018року відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_15 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №344/10498/16-ц. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що розгляд заяви з 2020 по 2026 роки свідчить про упередженість суду та зацікавленість у прийнятті рішення на користь ОСОБА_2 . Розгляд понад 5 років, що є грубим порушенням права на справедливий суд в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В порушення вимог ч. 2 ст. 229, ч. 2 ст. 235 ЦПК України, суд першої інстанції поклав в основу ухвали про відмову у задоволенні заяви доводи та докази, які взагалі не розглядалися і не досліджувалися у судовому засіданні по суті, оскільки підготовчого засідання та розгляду справи по суті з судовими дебатами проведено не було.
Суддя безпідставно посилалась на положення ст. 429 ЦПК України, зазначивши про можливість розгляду справи у спрощеному провадженні,позбавила заявницю на повноцінні судові дебати, надання усних пояснень та дослідження доказів.
Суд стверджує про необхідність такого доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, однак, у зазначеній ухвалі не встановив, що таким доказом, зокрема, була земельно-технічна експертиза, проведена ІВ КНДІСЕ 13.08.2021 року, висновок якої повністю спростовує висновок №156/157 від 11 серпня 2017року земельно-технічної експертизи, виконаної ЛНДІСЕ.
Суд проігнорував, що у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про визнання експертизи ЛНДІСЕ недопустимим доказом., оскільки: експерт ОСОБА_16 користувалась матеріалами цивільної справи №344/
Суд проігнорував той факт, що ОСОБА_2 взагалі не зверталася до ОСОБА_1 за узгодженням меж, жодного спілкування не було, а тому відсутність підпису у акті передачі межових знаків та експлікації угідь технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 за представництва інтересів ОСОБА_2 є наслідком дій самої ОСОБА_2 , а не «протиправної поведінки» скаржника.
Крім того, судом не враховано інформацію про існування кримінального провадження №1201709[телефон приховано] від 18.12.2017року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.358КК України про оформлення ОСОБА_2 з порушенням законодавства України права власності на земельну ділянку, яка розміщується в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» з присвоєним кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931 щодо підробки технічної документації із землеустрою 2013 року. Не надано оцінки замовчуванню органом досудового розслідування з 13.08.2020 року по 21.11.2020 року оприлюднення висновку почеркознавчої експертизи підпису, не витребування судом та ненадання оцінки висновку від 13.08.2020року почеркознавчої експертизи підпису, поставленого не ОСОБА_1 в акті передачі межових знаків та експлікації угідь технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 за представництва інтересів ОСОБА_2 , в результаті проведення досудового розслідування, витрачених державних коштів на проведення ІВ КНДІСЕ почеркознавчої експертизи. Висновки експертиз, проведені в 2020, 2021, 2022 роках - це докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
Судом не враховано, що відповідач не надала жодних заперечень проти доказів, поданих ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України звільняє заявника від додаткового доказування, та безпідставно обмежилася лише формальним посиланням на наявність у ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину й витягу з Реєстру речових прав.
Суд першої інстанції проігнорував той факт, що ключовою правовстановлюючою підставою позову позивачки ОСОБА_2 була технічна документація із землеустрою від 2013 року. Важливим доказом є факт протиправного виготовлення у 2013 році технічної документації із землеустрою на ім`я померлої особи - ОСОБА_3 . Представництво інтересів від імені померлого здійснював ОСОБА_2 , що свідчить про грубе порушення законодавства під час оформлення землетехнічної документації.
Після рішення від 05.03.2018 р. ГУ НП в Івано-Франківській області на запит заявниці повідомило, що відносно директора ДП «Івано-Франківський НДПІ землеустрою» ОСОБА_17 скеровано до суду обвинувальний акт за ст.364, 366 КК України. Саме ця посадова особа відповідальна за підробку та виготовлення землепорядної документації на померлого ОСОБА_3 за участю ОСОБА_2 .
На момент ухвалення судового рішення від 05 березня 2018року без розгляду справи по суті, цей факт не був і не міг бути їй відомий. Сам факт притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_17 , яка сприяла неправомірному виготовленню фальсифікованої технічної документації із землеустрою на ім`я померлого ОСОБА_3 за представництва інтересів померлого ОСОБА_2 за 2013 рік, є істотною обставиною, що не була встановлена судом, та спростовує законність набуття позивачкою ОСОБА_2 прав на земельну ділянку.
Судом першої інстанції при розгляді заяви про перегляд рішення не було надано належної оцінки висновку від 13.08.2020 року почеркознавчої експертизи, проведеної ІВ КНДІСЕ, яким підтверджено підробку підпису заявниці у погодженні меж технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 за представництва інтересів покійного позивачкою ОСОБА_2 . Має місце використання завідомо підробленого документа позивачем, що є самостійною підставою для перегляду рішення згідно зі ст. 423 ЦПК України
Висновок суду про те, що процесуальні рішення у справах №344/10498/16-ц та №344/15683/17 вже були предметом оцінки судів апеляційної та касаційної інстанцій, є повністю неправдивим та спростовується матеріалами справи.
Не погоджується із висновком суду про те, що всіма інстанціями вже надавалась оцінка документам 2013 року
Передача до суду обвинувального акта щодо підробки технічної документації 2013 року на померлого ОСОБА_3 є прикладом нововиявленої обставини.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, зазначивши, що викладені доводи ОСОБА_1 були предметом дослідження в ході судового розгляду справи Івано-Франківським міським судом, Апеляційним судом Івано- Франківської 21.05.2020 року.
Судами встановлено,що земельна ділянка площею 0,0505 га кад. № [номер приховано]:12:001:0931 первинно належала її чоловікові ОСОБА_3 на підставі Державного акта. ОСОБА_2 у 2013 році оформила спадщину після померлого чоловіка, з яким постійно проживала. Розробка технічної документації та присвоєння кадастрового номера проводилися на вимогу нотаріуса у процесі спадкування. Процедура набуття та реєстрації права власності відбулася повністю у межах закону та не порушує жодних прав ОСОБА_1 .
Судовими рішеннями міського суду від 05.03.2018 р., постановою апеляційного суду від 24.04.2018 р. та Верховного Суду від 21.05.2020 року встановлено факт самовільного захоплення ОСОБА_1 у 2016 році частини ділянки ОСОБА_2 площею 0,0035 га (кад. № [номер приховано]:12:001:0931) та зобов`язано її знести огорожу.
Твердження скаржниці про нібито безпідставне перенесення огорожі в 2020 році є надуманими, оскільки демонтаж паркана та звільнення 0,0035 га ділянки здійснювалися в межах законного примусового виконання рішення суду після того, як Верховний Суд постановою від 21.05.2020 залишив рішення Івано-Франківського міського суду від 05.03.2018 без змін.
Посилання заявниці на висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 як на нововиявлену обставину, є необґрунтованим, оскільки під час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказувала, що в Акті прийому-передачі межових знаків та на плані земельної ділянки стоїть не її підпис, ці обставини були предметом дослідження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апе6ляційній скарзі.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про розгляд справи повідомлена у визначеному законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. На адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розглядусправи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення, а вимоги заявника, на які вона посилається, як на нововиявлені обставини, не відноситься до таких у розумінні ст. 423 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, а відтак у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення .
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а), від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15, від 06 вересня 2022 року у справі № 363/1900/13-ц (провадження № 61-89св20), постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 (провадження №11-452заі21).
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Із усталеної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia,
№ 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Судом встановлено, що на розгляді суду перебувала справа №344/10498/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги ОСОБА_2 були обґрунтовані тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка для ведення садівництва у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради площею 0,0505 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931. Відповідач користується суміжною земельною ділянкою, а з січня-лютого 2016 року самовільно зайняла частину належної їй земельної ділянки шляхом приєднання до своєї земельної ділянки, встановивши огорожу. Даний факт зафіксований 10 березня 2016 року спеціалістами ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». На підставі проведених робіт із землеустрою встановлено, що відповідач самовільно зайняла частину належної їй на праві власності земельної ділянки загальною площею 0,0035 га. 23 березня 2016 року Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, план-схему із зазначенням самовільно зайнятої відповідачем частини земельної ділянки, визначено розмір шкоди, завданої таким самовільним зайняттям, та видано припис про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства у 30-денний строк. Проведеними повторними перевірками стану виконання даних приписів встановлено, що відповідач порушень земельного законодавства не усунула. Даними діями відповідач порушила її право на користування частиною земельної ділянки, у зв`язку з чим їй завдана майнова шкода у розмірі 3,46 грн та моральна шкода.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,0505 га для ведення садівництва у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2013 року, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення земельної ділянки в придатний для використання стан. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3,46 грн завданої майнової шкоди, 1 тис. грн моральної шкоди, 551, 20 грн судового збору, 1 290 грн витрат з оплати за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 тис. грн витрат за надання правової допомоги.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року та постанова Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року залишені без змін.
Підставою для перегляду рішення суду у справі №344/10498/16-ц за нововиявленими обставинами заявниця зазначила:
виготовлення 13.08.2020 року висновку почеркознавчої експертизи підпису документів технічної документації із землеустрою за 2013 рік ОСОБА_3 ;
захоплення 04.09.2020 року прибудинкової та передбудинкової частини земельної ділянки № НОМЕР_1 а власниці ОСОБА_1 без на то законних рішень суду;
здійснено злочинні маніпуляції з розгляду, ведення судових засідань та прийняття рішень у двох цивільних справах за №344/10498/16-ц ( від 18.08.2017 року, суддя Пастернак І.A) і 344/15683/17(від 29.11.2017,суддя ОСОБА_4 ) єдиною суддею І.А.Пастернак;
протиправне прийняття двох ухвал (від 05.03.2018 року та від 24.11.2017 року) про відмову у об`єднанні до спільного розгляду на судовому засіданні 24.11.2017 року зустрічної позовної заяви від 23.11.2017 року ОСОБА_1 та первісного позову від 18.08.2016 року ОСОБА_2 . Подвійна відмова судді ОСОБА_5 у об`єднанні первісного та зустрічного позовів привела до позбавлення ОСОБА_1 доступу до правосуддя та права на судовий захист;
наявність кримінальної справи за №1201509-0201 від 13.08.2015 року щодо вилучення документів виконаних робіт за 2013 рік у ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»;
наявність кримінального провадження за №1201709[телефон приховано] від 01.08.2017 року (класифікація ч.1 ст.185 КК України), про існування якого повідомлено у 2020 році Івано-Франківським відділом поліції (лист від 14.08.2020 року, скерований до ОСОБА_1 22.08.2020 року) щодо розбоїв у дачному будинку, що знаходиться на земельній ділянці № НОМЕР_1 садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради, і належить власниці ОСОБА_1 ;
одержання 14.04.2018 року ОСОБА_1 копії Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 .
Крім того, ОСОБА_1 у заяві посилається на те, що її пояснення і докази на останньому судовому засіданні 05.03.2018 року не були заслухані судом, судом першої інстанції не досліджено яким чином ОСОБА_2 приватизувала всю прибудинкову та передбудинкову територію ОСОБА_1 , порушивши державні будівельні норми та видавши її за свою земельну ділянку.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді справи судом надано оцінку земельно-технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_3 (представник ОСОБА_2 ) для ведення садівництва в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» на території Івано-Франківської міської ради за 2013 рік.
Згідно висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 року №1664/1665/20-28, яка була проведена за матеріалами кримінального провадження №1201709[телефон приховано] підписи в кадастровому плані земельної ділянки та акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи в графі «від Г до А земельна ділянка ОСОБА_1 » та «суміжні землекористувачі», впорядку «Г-Лозяк» у Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року виконані не ОСОБА_1 .
Згідно висновку № 156/157 судової земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 серпня 2017 року на місцевості межі земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована на території садівничого товариства «Бистриця- Надвірянська» у м. Івано-Франківську, не відповідають межам, зазначеним у державному акті на право приватної власності на землю (серії ІФ № 15/02-008380), виданому ОСОБА_1 .. У фактичному користуванні ОСОБА_1 відповідно до проведених обмірів перебуває земельна ділянка площею 0,0475 га, що на 40,0 кв. м більше наданої (додаток № 2, таблиця № 1 до висновку).
Дійсна площа земельної ділянки ОСОБА_1 , належної на праві власності, що розташована у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірянська» у м. Івано-Франківську, не відповідає площі, зазначеній у державному акті Т.с.1 а.с. 179-183).
Враховуючи висновок судової земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 серпня 2017 року № 156/157обставини, які викладені у висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 року №1664/1665/20-28 не можуть вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення та не є істотною ново виявленою обставиною урозумінні ст.423 ЦПК України.
Заявниця у заяві посилається нате, що нововиявленими обставинами є те, що суддями було допущено порушення вимог закону під час розгляду справ, ведення судових засідань та прийняття рішень у двох цивільних справах за №344/10498/16-ц ( від 18.08.2017 року, суддя Пастернак І.A) і 344/15683/17(від 29.11.2017,суддя Островський Л.Є.), не погоджується з ухвалами суду від 05.03.2018 року, від 24.11.2017 року про відмову у об`єднанні до спільного розгляду на судовому засіданні 24.11.2017 року зустрічної позовної заяви від 23.11.2017 року ОСОБА_1 та первісного позову від 18.08.2016 року ОСОБА_2 , відмовою суду в об`єднанні первісного та зустрічного позовів.
Тобто заявниця незгодна з процесуальними рішеннями суддів під час розгляду справи в якій ухвалено рішення суду.
Як зазначалося вище, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Вказані обставини могли бути встановлені підчас розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційного перегляду рішення. Виконання судом вимог процесуального закону не можуть визнаватися ново виявленими обставинами.
Відповідно до п.2 ч.2ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.
Посилання заявниці на наявність кримінальної справи за №1201509-0201 від 13.08.2015 року та кримінального провадження за №1201709[телефон приховано] від 01.08.2017, одержання 14.04.2018 року ОСОБА_1 копії Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 не є істотними обставинами в розумінні п.2 ч.2ст.423 ЦПК України.
Посилання ОСОБА_1 у заяві на захоплення 04.09.2020 року прибудинкової та перед будинкової частини земельної ділянки № НОМЕР_1 а ОСОБА_1 також не є нововиявленими обставинами в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені заявником обставини не дають підстав для перегляду рішення суду за нововивченими обставинами.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення норм ЦПК України розглянув заяву за правилами спрощеного провадження, оскільки відповідно до ч.2 ст.429 ЦПК України заява про перегляд рішення за ново виявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ст.279 ЦПК України підготовче засідання при розгляді справи упорядку спрощеного провадження не проводиться При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом права заявниці на справедливий суд, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2018 року у січні 2021року. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2022 року визначено для розгляду заяви суддю Татарінову О.А. Справа у провадженні судді Татарінової О.А. перебувала з 05 вересня 2022 року. Відповідно до ст. 429 ЦПК України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що такий тривалий розгляд заяви порушує право заявниці на розгляд її заяви за нововиявленими обставинами у розумні строки. Разом з тим, це порушення норм ЦПК України не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст.367,374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30 липня 2027 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева