Справа № 338/728/21
Провадження № 22-з/4808/70/26
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Луганська
У Х В А Л А
30 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Луганської В.М.,
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року,
за заявою Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність,
в с т а н о в и в:
У червні 2026 року Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області звернулася до суду з заявою про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність, в якій заявник просив суд визнати за Богородчанською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області право комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме гараж 3, гараж НОМЕР_1 , гараж НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_1 .
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року задоволено заяву Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність. Передано у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою вул. Шевченка,57 А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: гараж № НОМЕР_3 , гараж № НОМЕР_1 , гараж № НОМЕР_2 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким залишити без розгляду заяву Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року. Зупинено дію рішення Богородчанського районного суду від 30 вересня 2021 року у справі за заявою Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність.
29.07.2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Богородчанській селищній раді (Код ЄДРПОУ 04357035) та будь-яким іншим особам (у тому числі операторам електронних майданчиків, організаторам аукціонів) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження (продаж на торгах/аукціонах, передачу в оренду, укладення договорів купівлі-продажу тощо) нерухомого майна, а саме: гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 57-а, с-ще Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область (ідентифікатор об`єкта в системі: RAS001-UA20260703-06248).
В обґрунтування заяви скаржник зазначає, що спірне майно (гараж № НОМЕР_1 ) наразі виставлено на електронні торги, існує реальна загроза його відчуження на користь третіх осіб до моменту розгляду апеляційної скарги по суті. У разі продажу майна з аукціону, заявник буде позбавлений можливості повернути майно у своє володіння без ініціювання нових судових процесів щодо витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикації), що істотно ускладнить і зробить неможливим ефективний захист та поновлення його порушених прав у межах даної справи.
Перевіривши матеріали справи, обґрунтування поданої скаржником ОСОБА_2 заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог цієї заяви, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, втому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, найважливішою особливістю справ окремого провадження є відсутність у них спору про право.
Відсутність спору про право тягне за собою і відсутність сторін із протилежними інтересами (позивач і відповідач).
Згідно з частиною 4 статті 294 ЦПК України особи, які беруть участь у справах окремого провадження є заявник і заінтересовані особи.
Отже, в окремому провадженні відсутній спір про право.
У зв`язку з цим положення статей 149-153 ЦПК України, які регулюються порядок та підстави забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді заяв поданих в порядку окремого провадження.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить правових норм, які б надавали суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення заяви у справах окремого прровадження, оскільки в окремому провадженні розглядаються лише справи за відсутністю спору про право, в той час як для застосування заходів забезпечення позову необхідно існування дійсного спору про право між сторонами.
Водночас, із заяви про забезпечення позову вбачається, що вона подана у цивільній справі за заявою Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність, яка подана заявником за правилами окремого провадження, що передбачено ст.315 ЦПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, як така що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки в окремому провадженні не вирішується спір про право, а тому все те, що пов`язано з позовом, у тому числі й питання забезпечення позову, у цьому виді провадження не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149,150, 293,381 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року за заявою Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Луганська
В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева