справа № 758/10467/26
УХВАЛА
30 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Позика» 24.06.2026 року через систему «Електронний суд» звернулося до Подільського районного суду м.Києва із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні №66377542 з примусового виконання виконавчого напису №37670, виданого приватним нотаріусом Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 30.06.2026 дану справу передано за підсудністю до Залізничного районного суду м.Львова.
29.07.2026 справа надійшла до Залізничного районного суду м.Львова та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду до провадження судді Палюх Н.М.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Разом з тим, згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Так, статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).
Отже, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21.10.2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
В заяві зазначено, що боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
До заяви долучено докази направлення копії заяви із додатками боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді №2960175 від 30.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, зважаючи на те, що заявник звернувся до суду із заявою через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно надати доказ надсилання листом з описом вкладення боржнику копії заяви з додатками за місцем його проживання - АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, для усунення вказаних недоліків заяви.
Керуючись ст.177, 185, 259-261 ЦПК України,
постановив:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження - залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 5 /п`ять/ днів.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз`яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Про прийняте рішення повідомити позивача, направивши йому копію ухвали для відома і виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: