УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа №990/309/26
адміністративне провадження №П/990/309/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В., Тацій Л. В., Чиркіна С. М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шевцової Н. В., Єзерова А. А., Шарапи В. М., Тацій Л. В., Стеценка С. Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав до Верховного Суду позов до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), у якому просить:
- визнати повністю протиправною триваючу багаторічну бездіяльність ВРП щодо не розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_1 стосовно суддів Воловика С. В., Янголя Є. В., Клімашевської І. В., Косолап М. М., Савицької Н. В., Бичкова І. Г., Онайка Р. А., Фоменко І. М., Титаренко В. В., Шаповала М. М.;
- визнати протиправними дії Голови ВРП Усика Г. І. та членів ВРП щодо підготовки, погодження та винесення подань Президенту України про призначення суддів Воловика С. В., Янголя Є. В., Клімашевської І. В., Косолап М. М. до апеляційних інстанцій без попереднього розгляду дисциплінарних скарг позивача та скасувати вказані подання як завідомо незаконні;
- визнати протиправними та скасувати ухвалу дисциплінарного інспектора ВРП Ковальчук А. В. від 8 липня 2026 року № 2018/0/18-26, висновки дисциплінарних інспекторів Садового Р. М., Мельника О. П., Осєтрова В. М. та Давидович І. І.;
- зобов`язати ВРП розглянути подані позивачем скарги по суті у скорочений встановлений законом строк та у повній відповідності до вимог чинного законодавства за його особистою присутністю у режимі відеоконференції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВРП на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Стеценко С. Г., Тацій Л. В., Шарапа В. М.
30 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 В. про відвід суддів Шевцової Н. В., Єзерова А. А., Шарапи В. М., Тацій Л. В., Стеценка С. Г. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Ураховуючи приписи зазначеної норми КАС України щодо невідкладного вирішення питання про відвід, 30 липня 2026 року розпорядженням т.в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 965/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою суддів Єзерова А. А., Шарапи В. М., Стеценка С. Г., які входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
30 липня 2026 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Шевцова Н.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Берназюк Я. О., Коваленко Н. В., Тацій Л. В., Чиркін С. М.
Заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шевцової Н. В., Єзерова А. А., Шарапи В. М., Тацій Л. В., Стеценка С. Г. подана на підставі статей 31, 36, 39, 40 КАС України та мотивована тим, що автоматизований розподіл відбувся з порушеннями, оскільки судді Єзеров А. А., Шарапа В. М., та Стеценко С. Г. на час здійснення розподілу «виключені з розподілу за Табелем», про що зазначено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проте у фінальній частині цього ж протоколу включені до складу колегії для розгляду справи 990/309/26. Вказані судді не можуть фізично брати участь у розрахунку випадкового вибору складу колегії.
На думку позивача, зазначене свідчить про втручання у роботу автоматизованої системи документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України зазначені обставин викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Шевцової Н. В., Єзерова А. А., Шарапи В. М., Тацій Л. В., Стеценка С. Г.
Відповідно до частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Автоматизований розподіл судових справи між суддями в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду здійснюється відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7.
Зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді 31 березня 2025 року прийнято рішенням № 10, у якому визначено склад колегій суддів у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та установлено, що під час визначення складу колегії суддів для розгляду конкретної справи, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу після визначення судді-доповідача в справі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду визначаються інші судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів зі складу постійної колегії суддів за допомогою автоматизованої системи визначаються судді, яких не вистачає, із числа резервних суддів для цієї постійної колегії з урахуванням наявності процесуальних повноважень щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа резервних суддів для постійної колегії суддів за допомогою автоматизованої системи документообігу суду визначаються судді, яких не вистачає, із числа суддів судової палати, суду з урахуванням спеціалізації та наявності процесуальних повноважень щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу.
Рішенням зборів суддів від 24 червня 2026 року № 16 визнано таким, що втрачає чинність із 01 липня 2026 року, рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 31 березня 2025 року № 10 «Про визначення складу колегії суддів у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду».
Отже з 01 липня 2026 року автоматизований розподіл судових справ між суддями здійснюється згідно із Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7, без урахування рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 31 березня 2025 року № 10.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 лютого 2026 року № 12 визначено персонального складу постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Згідно із додатком до цьго рішення визначено персональний склад постійних колегій, зокрема для розгляду справ як судом першої інстанції Шевцова Н.В., Єзеров А. А., Шарапа В. М., Тацій Л. В., Стеценко С. Г.
Таким чином, автоматизований розподіл цієї справи між суддями здійснено відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Не без того, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
-«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
-«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Ураховуючи, що заявлений ОСОБА_1 відвід суддям ґрунтується виключно на припущеннях та суб`єктивному сприйнятті позивача, без наведення належних і допустимих доказів існування обставин, які б викликали об`єктивно обґрунтовані сумніви у безсторонності суддів, а порушення автоматизованого розподілу справ не встановлено, у зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, питання про відвід відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Щодо заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Єзерова А. А., Шарапи В. М., Стеценка С. Г. від участі в розгляді цієї справи, то Верховний Суд звертає увагу на те, що ці судді відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2026 року не включені до складу колегії суддів, які визначені для розгляду цієї справи, через перебування їх у відпустках. Вказані судді замінені у зв`язку з необхідністю дотримання строків розгляду заяви про відвід, тому в цій частині заяву слід залишити без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 990/34/25, від 19 лютого 2026 року у справі № 800/162/14.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40 КАС України, Суд
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шевцової Н. В., Тацій Л. В., від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шевцової Н. В., Тацій Л. В., від участі справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Єзерова А. А., Шарапи В. М., Стеценка С. Г. від участі в розгляді справи № 990/309/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко
Л. В. Тацій
С. М. Чиркін