Справа № 126/2487/24
Провадження № 22-ц/801/1252/2026
Категорія: 88
Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.
Доповідач:Ковальчук О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року Справа № 126/2487/24 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Ковальчука О. В.,
суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
за участю секретаря судового засідання Кулішко Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Опікунської ради при виконавчому комітеті Джулинської сільської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Саламановою - Похилою Фатімою Абдурахманівною, та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником - адвокатом Янчуком Василем Михайловичем, на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області ухвалену в цій справі 31 березня 2026 року у м. Бершадь суддею цього суду Губко В. І., дата складання повного тексту невідома,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном.
В обґрунтування заяви вказав, що є онуком ОСОБА_2 , яка відповідно до висновку ЛКК № 16211 від 19 вересня 2024 року має когнітивні порушення у громадян похилого віку, унаслідок яких потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до довідки до акту МСЕК серія 12 ААД № 177368 ОСОБА_2 є інвалідом першої "А" групи.
Із 2017 року ОСОБА_2 знаходиться на його утриманні, проживає разом з ним. Заявник здійснює за нею постійний догляд, оскільки інші близькі родичі у ОСОБА_2 відсутні, її син ОСОБА_3 (батько заявника) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31 березня 2026 року ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Саламанову - Похилу Ф. А., а також ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Янчука В. М. подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних скарг вказують, що оскаржувана ухвала винесена без представників Опікунської ради при виконавчому комітеті Джулинської сільської ради та представника особи, яка визнається недієздатною. Вважають, що винесення судом першої інстанції ухвали про залишення заяви без розгляду фактично поставило ОСОБА_2 у безпорадне становище.
Відзиви на апеляційні скарги не надходили.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом установлено, що в даній справі заявник просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його бабусею, недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном.
Разом із тим, 30 березня 2026 року заявник ОСОБА_1 через канцелярію суду першої інстанції подав заяву, у якій просив його заяву залишити без розгляду. Також у заяві вказав, що вимушений змінити місцепроживання, дана обставина може вплинути на його подальше життя та виконання рішення (а.с.94).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на ініціювання залишення без розгляду поданої ним заяви, що не суперечить чинному законодавству, а тому дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки слід залишити без розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягала залишенню без розгляду, оскільки заявник самостійно скористався своїм правом на подання заяви, а тому підстави для скасування ухвали суду за доводами апеляційних скарг відсутні.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип диспозитивності також поширюється на інститут окремого провадження, однак його реалізація має специфічні обмеження через відсутність спору про право.
Положеннями ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, норма ч.3 ст.294 ЦПК України за своєю правовою природою є відсильною, оскільки відсилає до іншої норми або частини норми всередині того ж нормативно-правового акта.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Застосування законодавцем у положенні п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України словосполучника «позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву», спрямоване передусім для забезпечення принципів змагальності та меж судового розгляду у справах позовного провадження, адже таке нормативне регулювання дозволяє відповідачеві домогтися розгляду заявлених до нього вимог по суті, у результаті чого досягається правова визначеність у спірних правовідносинах.
Відтак, вирішення судом питання про залишення без розгляду заяви, що розглядається за правилами окремого провадження, за ініціативою самого заявника не залежить від того, чи розпочався розгляд справи по суті.
Крім того, залишення заяви без розгляду за ініціативою заявника є процесуальним правом останнього згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, при цьому причини, з яких заявник просить залишити заяву без розгляду, значення не мають.
Відхиляючи доводи апеляційних скарг про те, що оскаржувана ухвала винесена без представників Опікунської ради при виконавчому комітеті Джулинської сільської ради та представника особи, яка визнається недієздатною, колегія суддів виходить з наступного.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 02 березня 2026 року представник Опікунської ради при виконавчому комітеті Джулинської сільської ради Красиленко І. В. через канцелярію суду подала заяву про проведення судового засідання, призначеного на 31 березня 2026 року, за її відсутності (а. с.88).
Крім того, 04 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Янчук В. М. через канцелярію суду подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 ( а. с. 87).
Також безпідставними є доводи про те, що постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення заяви без розгляду фактично поставило ОСОБА_2 у безпорадне становище, оскільки закріплене за заявником право на подання заяви про залишення заяви без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу.
У той же час залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника ОСОБА_1 права повторного звернення до суду в установленому законом порядку.
Крім того, названі доводи апеляційних скарг спростовуються доводами заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатною, у якій він стверджує, що ОСОБА_2 знаходиться на його утриманні, проживає разом з ним і він здійснює за нею постійний догляд.
До того ж слід мати на увазі, що за відсутності родичів та опікуна догляд за особою з інвалідністю I "А" групи зобов`язана забезпечити держава в особі відповідних органів або через оформлення офіційного патронажу сторонньою особою(Закон України «Про соціальні послуги»).
Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Саламановою - Похилою Фатімою Абдурахманівною, та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Янчуком Василем Михайловичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 31 березня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати у даній справі у суді апеляційної інстанції віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: О. Ю. Береговий
О. С. Панасюк