Справа № 303/9706/25
Провадження № 2/303/3805/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, оскільки під час судового засідання 29 липня 2026 року виникли нові обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності та об`єктивності. Під час зазначеного судового засідання суддею були допущені дії, які, на його думку, свідчать про недотримання принципів змагальності, рівності сторін та справедливого судового розгляду. Так, під час розгляду його клопотань суддя повідомив, що рішення щодо кожного з них буде оголошуватися усно. При цьому не було наведено правових підстав такого порядку вирішення клопотань. Зазначені обставини підтверджуються технічним записом судового засідання та його протоколом. Протягом усього розгляду справи він неодноразово звертався до суду з проханням призначати судові засідання на ранковий час у зв`язку зі станом його здоров`я та необхідністю проходження лікування і реабілітації. Незважаючи на це, його клопотання фактично не були враховані, а мотивів їх відхилення суд не навів. Під час судового засідання головуючий неодноразово перебивав його, не надавав можливості повністю викласти свої пояснення та доводи, що суттєво обмежило його право на ефективний захист і реалізацію принципу змагальності сторін. Подані ним письмові клопотання не отримали належної оцінки. На його переконання, їх зміст фактично не був досліджений судом, а прийняті рішення не містили належного мотивування. Зазначені обставини виникли саме під час судового засідання 29.07.2026, тому вони є новими підставами для відводу. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи незалежним та безстороннім судом. Безсторонність суду повинна існувати не лише фактично, а й бути очевидною для учасників процесу. За наведених обставин у нього виникли обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, що є підставою для його відводу відповідно до статті 36 ЦПК України. Просив задовольнити заяву про відвід судді. Передати питання про відвід для вирішення у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Долучити заяву до матеріалів справи.
Крім того, заявник подав до суду додаткові пояснення до заяви про відвід судді, в яких зазначив, що упродовж усього розгляду справи №303/9706/25 він систематично звертав увагу суду на порушення його процесуальних прав, але жодного разу його доводи не були належним чином розглянуті чи усунуті. 21.01.2026 він подав заяву про відвід судді, в якій зазначив про відмову суду належним чином розглядати його клопотання, ненадання можливості повністю викласти свою позицію, постійне перебивання під час надання пояснень та інші обставини, які викликали обґрунтовані сумніви у безсторонності суду. Оскільки зазначені порушення не припинилися, він був змушений неодноразово звертатися до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами щодо дій судді, вказуючи на істотні порушення норм процесуального права, позбавлення його права бути вислуханим, ігнорування клопотань та інші дії, що, на його переконання, свідчать про неналежне здійснення правосуддя. Крім того, 24.06.2026 ним було подано окреме клопотання, в якому він просив постановити письмові ухвали щодо кожного клопотання, оскільки саме письмове процесуальне рішення забезпечує можливість його ефективного оскарження та перевірки судом вищої інстанції. Він прямо зазначав, що відсутність письмових ухвал позбавляє його права на ефективний судовий захист. Незважаючи на це, його клопотання залишилося без належного реагування. Незважаючи на його неодноразові звернення, 29.07.2026 суддя знову повідомив, що рішення щодо заявлених клопотань будуть оголошуватися усно, фактично проігнорувавши його доводи щодо необхідності постановлення письмових процесуальних рішень. При цьому суд не навів належного процесуального обґрунтування такого порядку розгляду клопотань. Зазначені обставини підтверджуються технічним записом та протоколом судового засідання. Окрім того, протягом усього розгляду справи він неодноразово звертався до суду з проханням призначати судові засідання на ранковий час у зв`язку зі станом здоров`я, проходженням лікування та реабілітації. Жодне із цих звернень фактично не було враховано, а суд не навів мотивів їх відхилення. Під час судового засідання 29.07.2026 суддя знову неодноразово перебивав його, не надав можливості повністю викласти пояснення, що істотно обмежило його право бути вислуханим та реалізувати процесуальні права, гарантовані ЦПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведені обставини не є поодинокими випадками чи суб`єктивним сприйняттям. Вони підтверджуються його попередніми заявами, клопотаннями, дисциплінарними скаргами, матеріалами справи, протоколами судових засідань та технічними записами. Це свідчить про системний характер порушень, які тривають з початку розгляду справи та не були усунуті попри його неодноразові звернення. Саме сукупність цих обставин об`єктивно викликає у нього обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду та його можливості реалізувати право на справедливий судовий розгляд. Просив долучити додаткові пояснення до матеріалів справи. Врахувати наведені обставини під час вирішення заяви про відвід судді. Надати оцінку всім викладеним фактам в їх сукупності, а не окремо, оскільки саме їх системний характер свідчить про істотне порушення його права на справедливий, незалежний та безсторонній судовий розгляд.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами в частині заявленого відводу, суд вважає, що відвід є необґрунтованим, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Аналізуючи обставини, на які посилався заявник у клопотанні про відвід, суд приходить до такого висновку.
У заяві про відвід ОСОБА_1 посилався на те, що в судовому засіданні 29.07.2026 суддя залишив його клопотання про необхідність ухвалення письмових рішень за кожним його клопотанням без належного реагування, а вирішуючи їх, не навів правових підстав для усного розгляду цих клопотань, проте суд не може погодитися з таким твердженням заявника, оскільки при вирішенні зазначеного клопотання судом прийнято рішення відповідно до вимог ч. 3 ст. 182, ч. 2 ст. 258, ч. 5 ст. 259 ЦПК України.
Суд також вважає необґрунтованим відвід в частині тверджень заявника про те, що судові засідання призначалися у другій половині дня, попри його клопотання про їх призначення у першій половині дня. Призначаючи судові засідання суд враховує бажання заявника про призначення судового засідання на певний час, але водночас змушений також зважати на технічні можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції, зайнятість залів судових засідань, а також кількість інших справ, призначених до розгляду після чергового судового засідання у цій справі. Перебування у провадженні судді значної кількості справ вимагає планування розкладу судових засідань з урахуванням орієнтовного часу, необхідного для розгляду кожної з них. Призначаючи справи до розгляду та виділяючи для цього певний проміжок часу, суддя заздалегідь не може передбачити тривалість судового засідання, оскільки вона залежить від обставин справи, її складності, необхідності виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, складності процесуальних питань, які вирішуються в судовому засіданні, поведінки учасників справи тощо. Відповідно, суд не має можливості призначати кожне судове засідання виключно з врахуванням побажання заявника.
З приводу зауважень ОСОБА_1 про те, що під час судового засідання суддя неодноразово перебивав його і не давав можливість надати пояснення, суд вважає за необхідне зазначити таке. Зазначені заявником рішення суду обумовлені необхідністю виконання завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до закону, головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків. Він спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи все, що не має істотного значення для її вирішення. Інакше розгляд справи може перейти в безладний рух, що не сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства. Таким чином, виконання головуючим вимог ч. 2 ст. 214 ЦПК у жодному разі не може свідчити про упередженість або необ`єктивність судді.
Суд також вважає необхідним зазначити, що думка позивача про те, що подані ним клопотання не досліджені судом, не отримали належної оцінки та прийняті по ним рішення не містять належного мотивування є необґрунтованою, оскільки вирішуючи клопотання суд діяв у суворій відповідності до вимог діючого процесуального законодавства та з урахуванням позиції ЄСПЛ, сформованої у справі «Серявін та інші проти України» відповідно до якої у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, але хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Крім того, зазначені ОСОБА_1 підстави для відводу суді фактично є незгодою з процесуальними рішеннями судді, але такі відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України не можуть бути підставою для відводу.
Також не знайшло свого підтвердження посилання ОСОБА_1 на те, що його доводи про порушення головуючим його процесуальних прав не були належним чином розглянуті.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Таким чином, судом не встановлено обставин, відповідно до яких суддя Полянчук Б.І. не може брати участь у розгляді цієї цивільної справи. Незгода заявника з прийнятими суддею рішеннями не є тією обставиною, яка виключає участь судді в розгляді справи, а відповідність дій судді вимогам закону може бути перевірена під час розгляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частина 3 ст. 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою ст. 33 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що заявлений судді Полянчуку Б.І. відвід є необґрунтованим, заява про відвід надійшла до суду 30.07.2026, а наступне судове засідання у цій справі призначено на 10.09.2026.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача слід передати апарату Мукачівського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді, який буде розглядати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цієї цивільної справи
Керуючись ст. 36, 37, 40, 214, 182, 258-261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Полянчуку Богдану Івановичу від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача передати апарату Мукачівського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу судді, який буде розглядати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Богдана Івановича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя