У Х В А Л А
Справа № 2-3/11
Провадження № 2/932/873/24
30 липня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі судді Куцевол В.В., ознайомившись із заявою позивача про зміну предмету позову та доповнення (уточнення) позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Центрального районного суду міста Дніпра, судді Центрального районного суду міста Дніпра Підберезного Геннадія Анатолійовича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Овчаренко Наталії Григорівни, судді Центрального районного суду міста Дніпра Єдаменка Сергія Володимировича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Католікяна Михайла Олександровича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Маймура Фелікса Федоровича, апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особи - Управління Держкомзему у місті Дніпропетровську, Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, голова Дніпропетровської міської ради, про визнання незаконним і скасування рішення, скасування землевпорядної справи та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Центрального районного суду міста Дніпра, судді Центрального районного суду міста Дніпра Підберезного Геннадія Анатолійовича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Овчаренко Наталії Григорівни, судді Центрального районного суду міста Дніпра Єдаменка Сергія Володимировича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Католікяна Михайла Олександровича, судді Центрального районного суду міста Дніпра Маймура Фелікса Федоровича, апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особи - Управління Держкомзему у місті Дніпропетровську, Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, голова Дніпропетровської міської ради, про визнання незаконним і скасування рішення, скасування землевпорядної справи та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
28.07.2026 року до суду надійшли дві заяви позивача про доповнення (уточнення) позовних вимог, в яких позивач зазначає позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати протиправними дії, пов`язані з порушенням права на справедливий суд під час розгляду кримінальної справи;
- визнати нікчемність рішення Дніпровської міської ради року про виділення земельної ділянки під багатоквартирним будинком з моменту його прийняття (ex tunc);
- скасувати рішення Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету від 22.11.01 № 2670 року про виділення земельної ділянки однієї громадянки ОСОБА_13 під багатоквартирним приватним будинком по АДРЕСА_1 з моменту його прийняття при наявності великої кількості співвласників чий права були порушені за рішенням виділення земельної ділянки тільки однієї людині;
- зобов`язати Дніпровську міську раду виключити будь-які записи про передачу земельної ділянки у власність однієї людині, а не усім співвласникам багатоквартирним приватним будинком во АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Дніпровську міську раду виключити будь-які записи про передачу земельної ділянки у власність однієї людині, а не усім співвласникам багатоквартирним приватним будинком во АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральну шкоду у розмірі 6 202 500 грн.
Також у вказаних заява позивач доповнив коло відповідачів, а саме, визначив як відповідачів Шевченківський районний суд міста Дніпра, Державу Україна в особі судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Куцевола В.В. та Державну казначейську службу України.
Перевіривши вказані заяви про доповнення (уточнення) позовних вимог на відповідність вимогам ЦПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Нормою ч. 3 ст. 2 ЦПК України проголошено однією із основних засад цивільного судочинства неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Нормою ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи численні заяви позивача про відвід судді, а також зазначення головуючого судді у цій справі та Шевченківський районний суд міста Дніпра, як співвідповідачів в заяві про доповнення (уточнення) позовних вимог, очевидним є, що подання такої заяви спрямоване на зміну підсудності справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки на суд покладено обов`язок спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, а позивач допустив зловживання процесуальними правами, метою якого може стати зміна підсудності, суд приходить до висновку про повернення заяв про доповнення (уточнення) позовних вимог позивачу.
Окрім цього суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Позивачем в заявах про доповнення (уточнення) позовних вимог, одночасно доповнено і предмет, і підстави позову, шляхом пред`явлення нових вимог до інших відповідачів, які не були учасниками справи та грунтуються на інших обставинах ніж ті, що зазначені у первісному позові, що є недопустимим.
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивачем вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України про надіслання заяви про зміну предмету позову іншим учасникам процесу не дотримано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 19, 27, 28, 31, 43, 44, 49, 258, 260, 353 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Заяви позивача про доповнення (уточнення) позовних вимог - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол