Справа № 729/1155/26
2-н/729/78/26
У Х В А Л А
30 липня 2026 р. суддя Бобровицького районного суду Булига Н. О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Заявниця зазначає, що від зареєстрованого шлюбу з боржником мають спільного малолітнього сина, який фактично проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Боржник матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, у зв`язку з чим заявниця звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу.
Разом із тим заявниця також просить стягнути з боржника на її користь 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з підготовкою та поданням заяви про видачу судового наказу.
За приписами ч. 1 ст.161 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, або якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З аналізу викладеної правової норми вбачається, що судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину - однієї чверті, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку або якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 зазначає одночасно дві взаємовиключні вимоги: про стягнення з боржника 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу заявнику.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 161,165,166 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 .
Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження.
Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига