Справа № 523/25540/25
Номер провадження 2/504/2434/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.
секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні уточнену заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, стягнення компенсації за частку спільного рухомого майна,
встановив:
В провадженні Доброславського районного суду Одеської області знаходиться зазначена справа.
30.07.2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Шавров І.І. через систему «Електронний суд» звернувся з клопотанням, в якому просив долучити до матеріалів справи уточнену заяву про забезпечення позову. У вказаній уточненій заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 , адвокат Шавров І.І. просив накласти арешт на автомобіль марки AUDI моделі Q5 (VIN-код НОМЕР_1 , з повною масою 1808, об`ємом двигуна - 1984, сірого кольору, 2011 року виготовлення), який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з позбавленням права відчуження даного автомобіля.
В підготовче судове засідання, призначене на 31.07.2026 року о 12:00 год., позивач ОСОБА_1 та її представник Шавров І.І. не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, однак 30.07.2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Шавров І.І. через систему «Електронний суд» звернувся з заявою, в якій просив проводити підготовче судове засідання, призначене на 31.07.2026 року о 12:00 год. за відсутності позивача та його представника, а також задовольнити уточнену заяву про забезпечення позову.
В підготовче судове засідання, призначене на 31.07.2026 року о 12:00 год., відповідач ОСОБА_2 та його представник Голосов Ю.В. не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, однак 30.07.2026 року представник ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся з заявою, в якій просив проводити підготовче судове засідання, призначене на 31.07.2026 року о 12:00 год., за відсутності відповідача та його представника.
У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п.6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Представник позивача звертаючись до суду з уточненою заявою про забезпечення позову вказував на те, що оскільки предметом спору є поділ майна подружжя, то ефективним способом забезпечення позову є накладення арешту на транспортний засіб, який зареєстрований за відповідачем.
Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки AUDI моделі Q5 (VIN-код НОМЕР_1 , з повною масою 1808, об`ємом двигуна - 1984, сірого кольору, 2011 року виготовлення) зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
У зв`язку з цим існує достатньо обґрунтоване припущення, що ОСОБА_2 , як власник автомобіля, може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість уточненої заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки AUDI моделі Q5 (VIN-код НОМЕР_1 , з повною масою 1808, об`ємом двигуна - 1984, сірого кольору, 2011 року виготовлення), який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з позбавленням права відчуження даного автомобіля.
Крім іншого, 18.05.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Голосова Ю.В. через систему «Електронний суд» було подано заяву про зустрічне забезпечення позову, в якій він просив визначити позивачу ОСОБА_1 зустрічне забезпечення позову у розмірі 1 000 000,00 грн шляхом внесення коштів на депозитний рахунок суду або надання банківської гарантії.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Так, при вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст.154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст.154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки AUDI моделі Q5 (VIN-код НОМЕР_1 , з повною масою 1808, об`ємом двигуна - 1984, сірого кольору, 2011 року виготовлення), який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з позбавленням права відчуження даного автомобіля.
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Голосова Юрія Валерійовича про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам для відому.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Вжиті судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані у випадках, встановлених ст.158 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Суддя Литвинюк А. В.