Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2314/7858/12
Номер провадження 2-зз/711/27/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
представника заявника адвоката Шимановського А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шимановський Артем Володимирович, звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2013 в справі №2314/7858/12.
Заява обгрунтована тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2004 ОСОБА_1 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , співвласником іншої 1/3 частини вказаної квартири є її мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є заявник ОСОБА_1 . Однак вона не може реалізувати своє право на спадщину, оскільки ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2013 у справі № 2314/7858/12 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить спадкодавцю ОСОБА_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.04.2013 у справі №2314/7858/12 позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено.
Також заявник у мотивувальній частині заяви про скасування заходів забезпечення позову звертає увагу суду на те, що вона не є учасником справи № 2314/7858/12, під час розгляду якої було накладено арешт, однак є законним власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 та спадкоємцем на іншу 1/3 частину означеного нерухомого майна.
У зв`язку з цим, вважає цілком законним звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову стосується реалізації заявником права власності на дану квартиру.
Підсумовуючи викладене, заявник констатує те, що позов, у межах якого вживалися заходи забезпечення, був розглянутий по суті з ухваленням рішення у справі 13 років тому, а відповідно, на переконання заявника, необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала, що є підставою для скасування такого заходу.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову та призначено судове засідання з розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову о 10 год 30 хв 20 липня 2026 року.
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 оголошено перерву в розгляді заяви до 11 год 10 хв 27.07.2026 у зв`язку із задоволенням клопотання представника заявника адвоката Шимановського А.В. про оголошення перерви для надання додаткових доказів.
У судовому засіданні, що відбулося 27 липня 2026 року, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шимановський А.В. вимоги, викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, підтримав повністю з підстав, що викладені у її мотивувальній частині, та просив суд задовольнити заяву, скасувавши заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2013 в справі №2314/7858/12.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, однак про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ураховуючи стислі строки розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, що передбачені ч.2 ст.158 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо процесуальної можливості здійснити розгляд заяви про скасування заходів забезпечення за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, про що постановив протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника адвоката Шимановського А.В., дослідивши матеріали заяви, а також матеріали цивільної справи №2314/7858/12, що витребувана з архіву суду, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді цивільна справа №2314/7858/12, провадження в якій було відкрите на підставі позовної заяви ОСОБА_3 із вимогами до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 92516,63 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2013 року, що постановлена під час розгляду цивільної справи №2314/7858/2012, задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22.04.2013 в справі №2314/7858/12 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та солідарно стягнуто із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 91808,15 грн боргу та судові витрати у вигляді судового збору 1140,08 грн, а всього 92948,23 грн.
Водночас, із досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи №2314/7858/12 суд встановив, що ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2013 про забезпечення позову лишається чинною.
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 15.11.2018 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси померла ОСОБА_2 .
Також у судовому засіданні, що відбулося 27.07.2026, суд безпосередньо дослідив оригінал виконавчого листа №2314/7858/12, що виданий 23.05.2013 Придніпровським районним судом м.Черкаси, зі змісту якого встановив, що означений лист містить відмітку державного виконавця про завершення виконавчого провадження на підставі п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» водночас не містить інформації про розмір коштів, що стягнуті під час примусового виконання.
Крім того з постанови головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дахненка Р.О. від 28.11.2028 суд встановив, що виконавче провадження №42643601 з примусового виконання виконавчого листа №2314/7858/12, виданого 23.05.2013 Придніпровським районним судом м.Черкаси, було закінчене у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 , тобто на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54492960 від 14.12.2018 суд встановив, що після смерті ОСОБА_2 . Першою черкаською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №465/2018. Водночас, із довідки Першої черкаської державної нотаріальної контори №1386/02-14 від 27.07.2026 суд встановив, що спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 .
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5253259 від 30.10.2004, що видане КП «ЧООБТІ», суд встановив, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , частка якої становить 1/3, а також ОСОБА_1 , частка якої становить 2/3.
Частиною 3 ст.3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішується відповідно до положень ст. 158 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 7, 9, 10 ст.158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Аналіз означених норм процесуального права дає підстави для висновку, зокрема, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч.1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Водночас, ч.1 ст.48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Заявник ОСОБА_1 не є учасником цивільної справи №2314/7858/12, в межах якої судом було постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак не наділена правом ініціювання питання про її скасування, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
У цьому контексті суд звертає увагу заявника, що законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту її порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчому провадженні, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Також суд дійшов висновку про необхідність здійснення аналізу процесуальної можливості з власної ініціативи скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2013.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи на примусовому виконанні у Центральному відділі ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебував виконавчий лист №2314/7858/12 (2/711/223/2013), що був виданий Придніпровським районним судом м Черкаси, про стягнення, зокрема зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 92948,23 грн. Виконавче провадження №42643601 з примусового виконання означеного виконавчого документа було закінчене на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .
Також матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що спадкоємцями після смерті боржника ОСОБА_2 є її діти: дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 , які, станом на день розгляду, заяви не отримали свідоцтв про право власності на спадщину за законом/за заповітом, зокрема на відповідні частки квартири АДРЕСА_1 .
За загальними положеннями про спадкування, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).
За правилом частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з вимогами статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За змістом наведеного, право на спадщину є майновим правом спадкоємця, юридичний факт виникнення якого пов`язаний з часом її прийняття, неотримання ж свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця такого права.
Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Частинами 2,3 ст.1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 99 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) сформувала висновок про те, що «оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань».
Також в означеній постанові Велика Палата Верховного Суду нагадала її попередній висновок про те, що кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника (зокрема і заяву про процесуальне правонаступництво чи про заміну сторони виконавчого провадження) лише у межах строків, встановлених статтею 1281 ЦК України.
За таких обставин відповідно до положень статті 1281 ЦК України позивач ОСОБА_3 має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті боржника (відповідача) ОСОБА_2 , не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину (або ж з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину).
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що оскільки станом на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову не сплинув строк для пред`явлення кредитором ( ОСОБА_3 ) вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) у порядку, передбаченому ст.1281 ЦК України, а також матеріали цивільної справи №2314/7858/12 в цілому та заяви про скасування заходів забезпечення позову зокрема не містять доказів належного виконання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в справі №2314/7858/12, тому відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову з ініціативу суду.
З огляду на викладене суд відхиляє твердження заявника про те, що необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала.
У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2314/7858/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення 91808,50 грн та судових витрат.
Керуючись ст.158, 247, 258-261, 353, 355 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2314/7858/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення 91808,50 грн та судових витрат.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 31 липня 2026 року.
Суддя: О. В. Петренко