ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2026 р. Справа№ 910/7609/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026
у справі № 910/7609/26 (суддя О.В. Нечай)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 40 000 000,00 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» (далі також - ТОВ «ТЕК») звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» заходи, що передбачені:
- п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме, надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»; публікувати на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; переводити споживачів ТОВ «Торгова електрична компанія» до постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку;
- п. 1.7.6 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме: повідомляти СВБ Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД;
2) зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора розрахунків, вилучити з офіційного веб-сайту повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» статусу «Дефолтний» з 21.06.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/7609/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія «Укренерго» застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» заходи, що передбачені: 2.1) п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме, надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»; публікувати на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; переводити споживачів ТОВ «Торгова електрична компанія» до постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку; 2.2) п. 1.7.6 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме: повідомляти СВБ Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався нормами статей 136, 137 ГПК України та виходив з того, що невжиття судом заходів забезпечення позову матиме наслідком втрату ефективності обраного заявником способу захисту при зверненні до суду, оскільки реалізація Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» повноважень АР щодо заявника матиме невідворотні наслідки для заявника, як для учасника ринку.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви про забезпечення позову та постановити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи; виклав в ухвалі висновки, які не відповідають обставинам справи; порушив норми процесуального права, а саме, статті 136, 137 ГПК України і неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/7609/26, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 30.07.2026. Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 28.07.2026. Ухвалою суду також зупинено дію ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/7609/26.
28.07.2026 через підсистему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду, - без змін. Вважає, що підстави для забезпечення позову, передбачені статтею 136 ГПК України, є наявними та доведеними. Доводи апеляційної скарги не спростовують наявності таких підстав, а стосуються переважно обсягу (формулювання) вжитих заходів.
29.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію ордера адвоката Брухна В.С.
У судовому засіданні 30.07.2026 представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про забезпечення позову та постановити у цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні такої заяви.
Представник заявника висловив заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність її доводів та вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду - залишити без змін, а за наявності підстав - змінити її виключно шляхом уточнення, що застосовані заходи забезпечення позову стосуються заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0264-02024, відмовивши у решті вимог апеляційної скарги.
30.07.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
З наведеного випливає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Системний аналіз положень частини першої статті 136 та статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як встановлено колегією суддів на підставі заяви про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0264-02024.
Під час дії договору виникли обставини, за яких ПрАТ «НЕК «Укренерго» присвоїв ТОВ «ТЕК» статус «Переддефолтний».
У зв`язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» звернулось до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, який є предметом розгляду справи №910/7742/25.
Предметом позову у справі №910/7742/25 є, зокрема, вимога зобов`язати ПрАТ «НЕК «Укренерго» направити адміністратору розрахунків подання щодо відсутності заборгованості (відсутності непроведення оплати в повному обсязі) у ТОВ «ТЕК» за надані у період дії воєнного стану ОСП послуги з передачі електричної енергії в обсязі споживання електроенергії споживачами такого електропостачальника, та позбавити Позивача статусу «Переддефолтний». Спір по суті стосується правомірності дій ОСП, пов`язаних із наявністю заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0264-02024.
За доводами ТОВ «ТЕК», викладеними у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, всупереч дії ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі №910/7742/25 (у редакції постанови Верховного Суду від 02.12.2025), якою вжито заходи забезпечення позову, якими ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборонено застосовувати до ТОВ «ТЕК» статус «Дефолтний» у зв`язку із заборгованістю за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 до набрання законної сили рішенням по суті спору, все ж 21.06.2026 застосовано до ТОВ «ТЕК» статус «Дефолтний».
Внаслідок присвоєння ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний» 21.06.2026, основний вид господарської діяльності заявника зупинений, обсяги закупівлі електричної енергії ТОВ «ТЕК» приймаються рівними нулю, реєстрація двосторонніх договорів скасовується, договори зі споживачами розриваються і не можуть бути відновлені, оскільки такі споживачі будуть переведені до іншого постачальника, що завдає ТОВ «ТЕК» прямих майнових втрат (збитків) та шкоди діловій репутації.
Із заяви про забезпечення позову також вбачається, що ТОВ «ТЕК» має намір звернутись до суду із позовом про визнання неправомірними дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», виражених у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» 21.06.2026 статусу «Дефолтний» та відшкодування майнової шкоди (збитків), завданих застосуванням до заявника статусу «Дефолтний».
Відповідно до п. 1.7.5 Правил ринку на період існування статусу «Дефолтний» АР вживає до такого учасника ринку такі заходи:
1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»;
2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;
4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку;
5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу «Дефолтний»;
6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Дефолтний» кожного дня до 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та розміру простроченої заборгованості ППБ/СВБ за небаланси електричної енергії.
Згідно з п. 1.7.6 Правил ринку після повідомлення учасника ринку про набуття ним статусу «Дефолтний» АР повідомляє:
1) СВБ такого учасника ринку з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку;
2) контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД.
Заявник зазначає, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову матиме наслідком переведення всіх споживачів заявника до іншого постачальника, анулювання всіх договорів заявника на ринку електричної енергії, що фактично є позбавленням права провадити основний вид господарської діяльності.
Враховуючи, що внаслідок застосування до ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний» останній протягом усього строку дії такого статусу зазнаватиме майнової шкоди, і у подальшому, у випадку визнання дій ПрАТ «НЕК «Укренерго» незаконними в частині присвоєння ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний» та заподіяння такими діями матеріальної шкоди ТОВ «ТЕК» буде змушене додатково звертатись до суду за захистом порушених прав, то, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки має місце обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що матеріалами заяви про вжиття заходів забезпечення позову підтверджується факт присвоєння Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» статусу «Дефолтний». При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що подальша реалізація Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» повноважень АР матиме невідворотні наслідки для заявника, як для учасника ринку. Відтак невжиття судом заходів забезпечення позову матиме наслідком втрату ефективності обраного заявником способу захисту при подальшому зверненні до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обрані заявником заходи забезпечення позову, в частині заборони відповідачу вчиняти дії, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 902/402/18 та від 21.02.2019 у справі №904/3168/18, є адекватними та співрозмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які відповідають обставинам справи, спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача та не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до остаточного вирішення спору.
Окрім того, запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та не завдасть йому шкоди чи збитків.
Разом з цим, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.12.2025 у cправі № 910/7742/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання вчинити дії та стягнення 10000000,00 грн.
Розглядаючи подібну за своїми вимогами заяву про забезпечення позову, Верховний Суд зауважив, що під час розгляду заяви суди не врахували того, що наслідки, передбачені пунктами 1.7.4, 1.7.5 Правил ринку, можуть бути застосовані до ТОВ «ТЕК» не лише у разі наявності у нього заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-02024, але і з інших підстав.
Надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову у справі, що переглядається, колегія суддів виходить з того, що згідно з пунктом 1.7.4. Правил ринку (у редакції постанови на момент існування спірних правовідносин) учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:
1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох днів. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після двох днів перебування у статусі «Переддефолтний»;
2) судом прийнято рішення про визнання суб`єкта господарювання, що є учасником ринку, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку (його уповноваженими органами) прийнято рішення про ліквідацію суб`єкта господарювання, що є учасником ринку. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після отримання ОСП відповідної інформації про учасника ринку;
3) анулювання учаснику ринку ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії. Датою набуття статусу «Дефолтний» є дата набрання чинності рішенням Регулятора про анулювання відповідної ліцензії.
Відповідно до пункту 1.7.5 Правил ринку на період існування статусу «Дефолтний» АР вживає до такого учасника ринку такі заходи:
1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»;
2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;
4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку.
З наведеного вбачається, що підстави для набуття статусу «Дефолтний», які передбачені абзацом 2 та 3 пункту 1.7.4 Правил ринку, жодним чином не стосуються обставин, викладених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/7609/26.
Незважаючи на це, суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які фактично унеможливлюють на майбутнє застосування до ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний» навіть на тих підставах, які не стосуються предмета спору у даній справі, а також поширюють свою дію і на правовідносини сторін, які виникли на підставі договору від 01.01.2024 № 0264-02024.
За таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «НЕК «Укренерго» застосовувати заходи, передбачені у п. 1.7.5 Правил ринку безвідносно до підстав, визначених у п. 1.7.4 Правил ринку, тобто незалежно від того за яких умов ТОВ «ТЕК» набуло статус «Дефолтний» виключають можливість застосування до ТОВ «ТЕК» заходів, передбачених у п. 1.7.5 Правил ринку за умови набуття статусу «Дефолтний» з інших підстав, ніж ті, що стосуються предмета позову у справі № 910/7609/26.
Так, відповідно до пункту 1.7.1 Правил ринку заборгованість за передачу електроенергії є лише однією з можливих підстав для набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний».
Водночас, пунктом 1.7.1 Правил ринку передбачено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:
1) учасник ринку не забезпечив своєчасно, у строки, визначені цими Правилами, на рахунку ескроу ППБ/СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ/СВБ та погашення простроченої заборгованості ППБ/СВБ, в обсязі, достатньому для оплати відповідно до декадного звіту ППБ, місячного звіту ППБ, декадного звіту СВБ, місячного звіту СВБ, позапланового звіту СВБ та звіту про коригування, з урахуванням вимог цих Правил;
2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансову гарантію в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил;
3) інших подій або обставин, що є підставою набуття статусу «Переддефолтний», передбачених пунктом 10.16 розділу X цих Правил.
Таким чином, заборонивши ПАТ «НЕК «Укренерго» застосовувати до ТОВ «ТЕК» заходи, що передбачені пунктом 1.7.5 Правил ринку, що вживаються незалежно від того, на яких підставах та у зв`язку з якими порушеннями електропостачальник набув статус «Дефолтний», суд першої інстанції фактично заборонив їх застосування до ТОВ «ТЕК» не лише у зв`язку з виникненням у позивача заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-022024, а і у разі виникнення будь-яких інших підстав для перебування ТОВ «ТЕК» у статусі «Переддефолтний» або «Дефолтний».
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ПрАТ «НЕК «Укренерго» вчиняти дії, передбачені пунктом 1.7.5 Правил ринку мають бути обмежені посиланням на підставу застосування до ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний», а саме: наявність заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-022024 про надання послуг із передачі електричної енергії.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є законними та обґрунтованими.
Разом з цим, оскільки під час апеляційного провадження було встановлено, що наслідки, передбачені пунктами 1.7.4, 1.7.5 Правил ринку, можуть бути застосовані до позивача не лише у разі наявності у нього заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-02024, але і з інших підстав, а вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «НЕК «Укренерго» застосовувати заходи, передбачені пунктом 1.7.5 Правил ринку в цілому, а не лише у випадку, передбаченому абзацом 1 пункту 1.7.4 Правил ринку (якщо тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох днів) виключають можливість застосування до ТОВ «ТЕК» заходів, передбачених пунктом 1.7.5 внаслідок набуття ТОВ «ТЕК» статусу «Дефолтний» з інших підстав, ніж ті, що стосуються предмета позову у цій справі №910/7609/26, то, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни п. 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали.
Водночас, під час апеляційного перегляду спору не підтвердились доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції статей 136, 137 ГПК України. У апеляційній скарзі відповідачем заявлено вимоги про скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям у справі нового рішення, про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, то підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Колегія суддів також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду, зробленими за наслідками апеляційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/7609/26 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/7609/26 змінити.
Викласти п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/7609/26 у такій редакції:
« 2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код: 00100227) у зв`язку з наявністю заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 про надання послуг із передачі електричної енергії застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» (Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11; ідентифікаційний код: 36530971) заходи, що передбачені:
2.1) п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме, надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»; публікувати на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; переводити споживачів ТОВ "Торгова електрична компанія" до постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку;
2.2) п. 1.7.6 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме: повідомляти СВБ Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД.».
3. Поновити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/7609/26.
4. Матеріали оскарження №910/7609/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська