Справа № 278/566/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
31 липня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої -судді Саєнко О.Б., при секретарі - Гринаковській А.Г.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини», -
ВСТАНОВИВ:
До провадження Вінницького районного суду Вінницької області з Житомирського районного суду Житомирської області, за підсудністю, надійшла вищевказана позовна заява, яка представником позивача умотивована тим, що 02 квітня 2021 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 534.
Вказує, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивачки з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем позивачка спільно не проживає та не веде спільного господарства з березня 2025 року. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, а шлюб позивачки та відповідача фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку з чим позивачка наполягає на його розірванні.
Окрім цього зазначає, що у стосунках позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом із позивачкою за однією адресою, окремо від відповідача. Спору з відповідачем щодо місця проживання дитини відсутній.
Представник зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не має легального постійного та офіційного джерела доходу. Однак, відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі по 1/4 від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає індексації відповідно до закону.
У зв`язку із чим представник позивача просить суд розірвати шлюб укладений між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки від усіх видів, доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору на правову допомогу.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.03.2026 відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання, з викликом лише відповідача.
27.07.2026 відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що постановив відповідну ухвалу.При цьому, скеровану на електронну адресу суду заяву ОСОБА_4 ( при цьому файл не містить електронного підпису ) від імені ОСОБА_2 про проведення розгляду справи у відсутності відповідача, суд не прийняв до уваги , оскільки документів на представництво інтересів відповідача іншою особою суду не було надано.
Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем (представником позивача) письмових доказів у справі.
Вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 02.04.2021 між сторонами зареєстрований шлюб у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 02.04.2021 Дніпровським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №534 (а.с.14).
В період шлюбу в сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.06.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №1904, в якому батьком зазначений відповідач ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 (а.с.15).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Отже, з`ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені представником позивача у позові, а саме те, що позивач не бажає підтримувати подружні стосунки з відповідачем; їх взаємовідносини, а також фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами, тому суд вважає, що немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у позовній заяви не виявила намір після розірвання шлюбу змінити прізвище на дошлюбне, що відповідає вимогам закону.
Крім цього, судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання їхньої малолітньої доньки.
Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов`язків утримувати доньку, судом не встановлено.
Згідно до частини 1 ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до положень ст.180 Сімейного Кодексу України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ч.ч.1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи: матеріальне становище дитини, яка проживає із позивачем та перебуває на її утриманні; позивача, яка є працездатного віку, а також матеріальне становище відповідача, зокрема те, що, зі слів позивача, він є фізично здоровою людиною, працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, а тому суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.
Доказів у заперечення обставин викладених позивачем (представником позивача) у позові, відповідачем суду не надано.
Тому, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів також підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої доньки у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Крім того, суд звертає увагу сторін у справі, що відповідно до положень ч.1 ст. 192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Тому, аліменти на дитину необхідно стягувати з відповідача на користь позивача, починаючи з дня пред`явлення позову до суду ( Житомирського районного суду Житомирської області а.с.1), тобто з 03.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лесь І.О. у позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №26/01 від 26.01.2026 (а.с.7) та ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1369283 від 28.01.2026 (а.с.8).
Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч.1,2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є такою, що пов`язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 6500 грн.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати у рахунок повернення понесених судових витрат по справі - судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 1331,20 гривня.
Також, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, він підлягає до стягнення в дохід держави з відповідача у розмірі 1331,20 гривня.
Суд вважає за необхідне також роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 110, 180-182 СК України, ст.ст.137,141,258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини», - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, зареєстрований 02.04.2021 у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №534, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , у рахунок повернення понесених судових витрат по справі - судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , кошти у рахунок повернення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в загальному розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Олена САЄНКО