УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/911/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни
про затвердження мирової угоди
у справі № 911/911/25
за позовом фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх»
про стягнення 2 577 051, 63 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Куряков А.С.,
відповідача - не з`явились,
ВСТАНОВИВ:
1. Фізична особа - підприємець Денисенко Руслана Валеріївна (далі - ФОП Денисенко Р.В., позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» (далі - ТОВ «Успіх», відповідач) про стягнення 2 577 051, 63 грн заборгованості, з яких: 2 127 568, 00 грн основного боргу, 293 826, 53 грн пені, 25 683, 45 грн 3 % річних та 129 973, 65 грн інфляційних втрат.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026, у справі №911/911/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Успіх» на користь ФОП Денисенко Р.В. 2 127 568,00 грн основного боргу, 293 826,53 грн пені, 129 973,65 грн інфляційних втрат та 25 683,45 грн 3% річних.
3. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Успіх» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026 відкрито касаційне провадження у справі №911/911/25 за касаційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026; справу призначено до судового розгляду; зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №910/14325/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
4. ФОП Денисенко Р.В. 30.05.2026 через «Електронний суд» подала до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ТОВ «Успіх» 03.06.2026 через «Електронний суд» подало до Суду відповідь на відзив, в якому просить касаційну скаргу задовольнити.
Також позивачка 23.06.2026 через «Електронний суд» подала до Суду клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
5. ФОП Денисенко Р.В. 24.07.2026 через «Електронний суд» подала до Суду заяву про затвердження мирової угоди, укладену 24.07.2026 між сторонами у справі №911/911/25, до якої долучила примірник такої угоди.
6. Колегія суддів, розглянувши подану заяву відзначає таке.
6.1. Одним із загальних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, в тому числі, право учасника справи розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною сьомою статті 46 ГПК України передбачено право сторін укладати мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин першої та другої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Колегія суддів відзначає, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.
На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.
Схожих правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/661/20.
Отже, мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав та обов`язків сторін.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
Згідно з частиною третьою статті 192 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (частина четверта статті 192 ГПК України).
Частинами першою та другою статті 307 ГПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Тобто закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди у позовному провадженні, відтак, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.
Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини п`ятої статті 192 ГПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. Подібний за змістом правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 ГПК України у справах позовного провадження викладено в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.
Заява про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам статей 191, 192 ГПК України.
Надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Відповідно, до частини п`ятої статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися із застосуванням принципу "судового розсуду". Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
6.2. Колегія суддів відзначає, що мирова угода укладена між сторонами та підписана повноважними представниками сторін.
Зокрема, від імені позивача мирову угоду підписано власноручно ФОП Денисенко Р.В.
Від імені відповідача мирову угоду підписано директором ТОВ «Успіх» - Вербіцькою О.Ф., щодо якої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо наявності повноважень вчиняти дії від імені юридичної особи.
Колегія суддів відзначає, що положення цієї мирової угоди не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, не суперечать закону та є виконуваними.
6.3. Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана на затвердження мирова угода відповідає вимогам статті 192 ГПК України.
Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони спору підтвердили, що правові наслідки вчинення відповідної процесуальної дії їм відомі та зрозумілі.
Крім того, Суд роз`яснив правові наслідки укладення мирової угоди у судовому засіданні під час розгляду заяви у цій справі, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди в редакції, викладеній сторонами, та закриття провадження у справі № 911/911/25 відповідно до приписів статті 307 ГПК України.
6.4. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 130 ГПК України, відповідно до якої у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Керуючись статтями 130, 192, 234, 235, 307, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни про затвердження мирової угоди від 24.07.2026 у справі № 911/911//25 задовольнити.
2. Затвердити мирову угоду, укладену 24.07.2026 між фізичною особою-підприємцем Денисенко Русланою Валеріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх», у справі № 911/911//25 у редакції, викладеній сторонами:
«МИРОВА УГОДА
« 24» липня 2026 року
Позивач (Заявник): Фізична особа-підприємець Денисенко Руслана Валеріївна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та Відповідач (Скаржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "УСПІХ", ЄДРПОУ 22899797, адреса 08720, Київська обл., Обухівський р-н, місто Українка, вулиця Промислова, буд. 24, в особі директора Вербіцької Ольги Федорівни, яка діє на підставі Статуту з другої сторони, які надалі разом іменуються «Сторони», керуючись статтями 192, 193, 307 Господарського процесуального кодексу України, уклали цю Мирову угоду про таке:
1. ПРЕДМЕТ МИРОВОЇ УГОДИ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
1.1. Сторони укладають цю Мирову угоду з метою мирного, остаточного та повного врегулювання спору за позовом Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за Договором транспортного експедирування Nє 320 від 28.11.2017 року, який є предметом перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі №911/911/25.
1.2. Сторони погоджуються, що сума заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 №911/911/25 становить 2 607 976,25 грн (два мільйони шістсот сім тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок), яка включає в себе: 2 127 568 (два мільйона сто двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 00 коп. основного боргу, 293 826 (двісті дев`яносто три тисячі вісімсот двадцять шість) грн 53 коп. пені, 129 973 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 65 коп. інфляційних втрат, 25 683 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 45 коп. 3 % річних та 30 924 (тридцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 62 коп. судового збору.
1.3. Сторони погоджуються, що сума інфляційних втрат за період з 14.03.2025 по 13.07.2026 становить 252 941,74 грн (двісті п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот сорок одна гривня сімдесят чотири копійки), а сума трьох відсотків річних за період в 14.03.2025 по 13.07.2026 становить 85 161,01 грн (вісімдесят п`ять тисяч сто шістдесят одна гривня одна копійка). Загальна сума інфляційних втрат та трьох відсотків річних становить 338 102,75 грн (триста тридцять вісім тисяч сто дві гривні сімдесят п`ять копійок).
1.4. Положення цієї мирової угоди не поширюються на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі №911/911/25 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі №911/911/25, які підлягають виконанню в загальному порядку.
2. ВЗАЄМНІ ПОСТУПКИ ТА НОВИЙ ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ
2.1. Відповідач зобов`язується добровільно виплатити Позивачу заборгованість в сумі 2 907 976,25 грн (два мільйони дев`ятсот сім тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок), за наступним графіком:
1-й платіж у розмірі 1 500 000,00 грн (один мільйон п`ятсот тисяч гривень нуль копійок) Відповідач зобов`язаний сплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання даної Мирової угоди.
2-й платіж у розмірі 600 000,00 грн (шістсот тисяч гривень нуль копійок) Відповідач зобов`язаний сплатити не пізніше 29.09.2026;
3-й платіж у розмірі 507 976,25 грн (п?ятсот сім тисяч дев?ятсот сімдесят шість гривень двадцять п?ять копійок) Відповідач зобов?язаний сплатити не пізніше 29.10.2026.
4-й платіж у розмірі 300 000,00 грн (триста тисяч гривень нуль копійок) Відповідач зобов`язаний сплатити не пізніше 20.11.2026.
2.2. Сторони погодилися, що із загальної суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних, визначеної пунктом 1.3 цієї Мирової угоди, Позивач за умови повного та належного виконання Відповідачем усіх зобов`язань за цією Мировою угодою відмовляється від права вимоги (прощає борг) у частині 38 102,75 грн (тридцять вісім тисяч сто дві гривні сімдесят п`ять копійок). З моменту повного та належного виконання Відповідачем цієї Мирової угоди зазначене зобов`язання припиняється шляхом прощення боргу відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України.
2.3. Платежі здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Позивача НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК».
2.4. Відповідачем буде намагатися здійснити всі необхідні дії для погашення
затвердженої заборгованості якомога швидше.
3. СУДОВІ ВИТРАТИ
3.1. Судові витрати, понесені Відповідачем у зв`язку з розглядом справи, у тому числі в суді касаційної інстанції, залишаються за Відповідачем і не підлягають відшкодуванню (компенсації) Позивачем. Водночас, відповідно до частини другої статті 130 ГПКУ, Відповідач має право на повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.
3.2. Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в сумі 35 000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень нуль копійок) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання даної Мирової угоди.
4. НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ ТА ГАРАНТІЇ
4.1. Сторони погодили, що прострочення Відповідачем сплати будь-якого з платежів, передбачених пунктом 2.1 цієї Мирової угоди, на строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів, не вважається порушенням цієї Мирової угоди. У разі прострочення сплати будь-якого платежу понад 3 (три) банківські дні Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від суми простроченого платежу.
4.2. У разі прострочення сплати будь-якого платежу понад 3 (три) банківські дні Позивач має право пред`явити ухвалу суду про затвердження цієї Мирової угоди до примусового виконання виключно в частині несплаченої суми зобов`язання з урахуванням платежів, фактично здійснених Відповідачем.
4.3. Грошові кошти, отримані Позивачем у межах відкритого виконавчого провадження, зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Відповідача за цією Мировою угодою.
5. ІНШІ УМОВИ
5.1. Сторони домовилися розпочати виконання зобов`язань, передбачених цією Мировою угодою, з моменту її підписання. Ця Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
5.2. У всьому, що не передбачено умовами цієї Мирової угоди, її Сторони керуються чинним законодавством України.
5.3. Сторона звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань унаслідок обставин непереборної сили відповідно до ст. 617 ЦК України.
5.4. Угоду складено в 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу (по одному для кожної із Сторін та один для Верховного Суду).
РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:
Позивач Відповідач
Фізична особа-підприємець ТОВ «УСПІХ»
Денисенко Руслана Валеріївна ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2
(підпис) (підпис)».
3. Визнати нечинними рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25.
4. Провадження у справі №911/911/25 закрити.
5. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 24, ЄДРПОУ 22899797) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 924, 62 грн (тридцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 62 копійки), який сплачено при поданні касаційної скарги у цій справі згідно з платіжною інструкцією від 28.04.2026 № 14184.
6. Ухвала Верховного Суду від 29.07.2026 у справі №911/911/25 є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Кібенко