УХВАЛА
31 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10803/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва (Маринченко Я.В.)
від 27.01.2026
та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 01.06.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення 34 317 219,33 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення коштів у розмірі 34 317 219,33 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №20584/РН-Н від 05.03.2019 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення будівництва об`єкта у встановлені строки та не передав позивачу майнові права. Враховуючи п.4.6. Договору позивач звернувся до позивача з вимогою про повернення суми грошових коштів, що еквівалентні 830479 доларів США згідно офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України станом 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу. Проте, відповідач не виконав вимогу позивача, не повернув сплачені позивачем кошти у встановлений строк. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 830479 доларів США.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.01.2026 позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у розмірі 22 668 229,61 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 272 018,75 грн, в іншій частині позову відмовив.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 апеляційну скаргу Позивача задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/10803/25 змінив, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) суму боргу в розмірі еквівалентній 830 479 доларів США 00 центів за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) 411 806, 63 грн судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) 617 709,95 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази."
5. 06 липня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25, в якій просить:
- постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/10/803/25.
6. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права, а саме, частину 2 статті 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновків Верховного суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а саме у постановах від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц, від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17, від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23, від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16.
Скаржник стверджує, що відповідно до правових висновків Верховного суду щодо застосування вищезазначеної норми права, наведених у постановах Верховного суду від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц та від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17, частина 2 статті 524 та частина 2 статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Також Скаржник зазначив, що відповідно до наведеного апеляційним судом правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 533 ЦК України, наведеного у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент іноземній валюті.
Крім того, Скаржник зазначив, що Верховний суд у постанові від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23 виснував про необхідність з`ясування, чи погодили сторони договору спеціальний порядок повернення заборгованості та визначення суми, яка підлягала сплаті, та чи не суперечить такий порядок вимогам частини 2 статті 533 ЦК України, та зазначив, що "сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої правовідносини на власний розсуд". Таким чином, на думку Скаржника, при застосуванні зазначених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 533 ЦК України необхідно врахувати умови укладеного між сторонами спірних відносин договору.
8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
9. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
10. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
11. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
12. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
14. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
15. Таким чином у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 підлягав сплаті у сумі 823 613,26 грн а саме: 34 317 219,30х1,5х200% х0,8
16. Однак, до касаційної скарги Скаржник не додав платіжний документ про сплату судового збору.
17. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
18. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
19. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- надати Суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 823 613,26 грн за подання касаційної скарги.
20. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товаристві "Холдингова компанія "Київміськбуд" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом, визначеним у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська