ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10803/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Андрусяка І.П.,
від відповідача: Михайлова А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 01.06.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення 34 317 219,33 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення коштів у розмірі 34 317 219,33 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №20584/РН-Н від 05.03.2019 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення будівництва об`єкта у встановлені строки та не передав Позивачу майнові права. Враховуючи п.4.6. Договору Позивач звернувся з вимогою про повернення суми грошових коштів, що еквівалентні 830479,00 доларів США згідно офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України станом 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу. Проте, Відповідач не виконав вимогу Позивача, не повернув сплачені Позивачем кошти у встановлений строк. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти у розмірі 830479,00 доларів США.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.01.2026, позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у розмірі 22 668 229,61 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 272 018,75 грн, в іншій частині позову відмовив.
4. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:
- пункт 4.6. Договору встановлює обов`язок Відповідача протягом 14 календарних днів, з моменту отримання відповідної вимоги Позивача, повернути сплачені Позивачем грошові кошти у повному обсязі, шляхом перерахування таких коштів на поточний рахунок Позивача;
- як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій та не заперечується сторонами, сплата грошових коштів (вартості майнових прав на Об`єкт) здійснювалась Позивачем у національній валюті - гривні. Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства України, умови Договору та сплату Позивачем грошових коштів у гривні, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості у доларах США.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 апеляційну скаргу Позивача задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/10803/25 змінив, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) суму боргу в розмірі еквівалентній 830 479 доларів США 00 центів за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) 411 806, 63 грн судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ; ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд.47; ідентифікаційний код 36003603) 617 709,95 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази."
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в умовах п. 3.2 Договору сторони погодили порядок оплати вартості майнових прав та визначили, що розмір відповідного платежу - суми коштів, визначеної у доларах США, що має бути сплачена покупцем протягом визначеного періоду часу, оплата якої здійснюється у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого НБУ на 09:00 годину ранку у день здійснення відповідної оплати покупцем. Отже, належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами є повернення грошових коштів у національній валюті 22 668 229,61 грн, сума яких є еквівалентною 830 479 доларів США на момент платежу;
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
7. 06 липня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/10803/25.
8. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права, а саме, частину 2 статті 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновків Верховного суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а саме у постановах від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц, від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17, від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23, від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16.
10. Скаржник стверджує, що відповідно до правових висновків Верховного суду щодо застосування вищезазначеної норми права, наведених у постановах Верховного суду від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц та від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17, частина 2 статті 524 та частина 2 статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
11. Також Скаржник зазначив, що відповідно до наведеного апеляційним судом правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 533 ЦК України, наведеного у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент іноземній валюті.
12. Крім того, Скаржник зазначив, що Верховний суд у постанові від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23 виснував про необхідність з`ясування, чи погодили сторони договору спеціальний порядок повернення заборгованості та визначення суми, яка підлягала сплаті, та чи не суперечить такий порядок вимогам частини 2 статті 533 ЦК України, та зазначив, що "сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої правовідносини на власний розсуд". Таким чином, на думку Скаржника, при застосуванні зазначених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 533 ЦК України необхідно врахувати умови укладеного між сторонами спірних відносин договору.
13. 25 вересня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. 05 березня 2019 року між Позивачем (далі - Покупець) та Відповідачем (далі - Компанія) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №20584/РН-Н (далі - Договір) відповідно до умов якого Компанія продає, а Покупець придбає майнові права на об`єкт нерухомого майна, а саме - продовольчий магазин (далі - об`єкт) у житловому будинку 001, секція 1 в об`єкті: "Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктом торговельного та соціально-побутового призначення» на просп. Відрадний, 93/2 у Солом`янському районі м. Києва" (далі - об`єкт будівництва) на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі. (п.1.1. Договору)
15. Згідно з п.1.2. Договору під майновими правами сторони розумітимуть право набути у власність закріплений за Покупцем об`єкт після введення Об`єкту будівництва в експлуатацію шляхом державної реєстрації такого права на підставі цього Договору.
16. Компанія зобов`язана передати Покупцеві майнові права на об`єкт, а Покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом прийому-передачі майнових прав. (п.1.4. Договору)
17. Відповідно до п.3.1. Договору вартість майнових прав на Об`єкт на день підписання цього Договору складає 22279330,41 грн в тому числі ПДВ 3713221,74 грн, що еквівалентно 830479 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно офіційного курсу продажу долара США за гривні, встановленого Національним Банком України на 09:00 годину ранку у день підписання сторонами даного Договору, виходячи з вартості 1 кв.м. - 34875,21 грн, в тому числі ПДВ 5812,54 грн, що еквівалентно 1300 доларів США по офіційному курсу НБУ до гривні на день підписання Договору.
18. Пунктом 3.2. Договору визначено, що вартість майнових прав на Об`єкт, зазначена у п.3.1. Договору сплачується наступним чином: Покупець здійснює всі платежі, пов`язані з виконанням своїх зобов`язань за цим Договором з оплати вартості майнових прав, шляхом перерахування на банківський рахунок Компанії, зазначений в даному Договорі, грошових коштів в національній валюті в еквівалентні до відповідної суми, визначеної в доларах США, за курсом Національного банку України на день оплати відповідної суми, чотирма рівними платежами, в наступному порядку:
- 1 етап - протягом 5 банківських днів з моменту укладення сторонами даного Договору - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 2 етап - у строк до 31.12.2019 - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 3 етап - у строк до 31.12.2020 - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 4 етап - у строк до 31.12.2021 - 207610 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором.
19. Згідно з п.3.4 Договору оплата покупцем вартості об`єкта здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Компанії.
20. Відповідно до п.4.6. Договору у випадку зупинення Компанією будівництва Об`єкта на строк понад 90 календарних днів, а також у випадку невиконання Компанією взятих на себе зобов`язань за цим Договором щодо здійснення будівництва Об`єкта у встановлені строки, передбачені п.7.1., понад 12 календарних місяців, Компанія зобов`язується за письмовою вимогою Покупця повернути протягом 14 календарних днів, з моменту отримання відповідної вимоги Покупця, сплачені останнім грошові кошти у повному обсязі, шляхом перерахування таких коштів на поточний рахунок Покупця визначений у цьому Договорі. Договір припиняє свою дію та вважаться розірваним, з моменту належного отримання Компанією відповідної вимоги Покупця про повернення коштів.
21. Згідно п.7.1. Договору запланований термін прийняття в експлуатацію Об`єкту будівництва ІV квартал 2021 року.
22. На виконання умов Договору, Позивачем відповідно до етапів здійснення оплати відповідних платежів сплачено на рахунок Відповідача суму платежів на загальну суму 22668229,61 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № [номер приховано] від 11.03.2019 на суму 5569919,45 грн; № [номер приховано] від 19.12.2019 на суму 5294386,50 грн; № [номер приховано] від 19.12.2019 на суму 275532,95 грн; № [номер приховано] від 04.12.2020 на суму 5876519,87 грн; № [номер приховано] від 29.12.2021 на суму 5651870,84 грн із відповідними призначеннями платежів.
23. Позивач, зокрема, на підставі п.4.6. Договору, 03 липня 2025 року звернувся до відповідача із вимогою №1134 від 02.07.2025 про повернення позивачу протягом 14 календарних днів, з моменту отримання цієї вимоги, суму в гривнях, що еквівалентна 830479 доларів США, згідно курсу гривні щодо долара США встановленого Національним банком України станом на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу.
24. Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав, сплачені Позивачем грошові кошти у встановлю строки не повернув.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
25. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
26. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права, а саме, частину 2 статті 533 ЦК України без врахування висновків Верховного суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а саме у постановах від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц, від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17, від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23, від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16.
27. За змістом частини першої статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Водночас частиною другою цієї статті передбачено право сторін визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
28. Відповідно до частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
29. Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до пункту 3.1 Договору сторони визначили вартість майнових прав у розмірі 22 279 330,41 грн, що на день укладення Договору було еквівалентно 830 479 доларів США.
30. При цьому пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що вартість майнових прав на Об`єкт, зазначена у п.3.1. Договору сплачується наступним чином: Покупець здійснює всі платежі, пов`язані з виконанням своїх зобов`язань за цим Договором з оплати вартості майнових прав, шляхом перерахування на банківський рахунок Компанії, зазначений в даному Договорі, грошових коштів в національній валюті в еквівалентні до відповідної суми, визначеної в доларах США, за курсом Національного банку України на день оплати відповідної суми, чотирма рівними платежами, в наступному порядку:
- 1 етап - протягом 5 банківських днів з моменту укладення сторонами даного Договору - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 2 етап - у строк до 31.12.2019 - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 3 етап - у строк до 31.12.2020 - 207623 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором;
- 4 етап - у строк до 31.12.2021 - 207610 долари США, сплачується Покупцем у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на 09:00 годину ранку на день здійснення оплати платежу за даним Договором.
31. Суди попередніх інстанцій встановили, що Позивач виконав свої зобов`язання в частині оплати майнових прав в повному обсязі, що підтверджується вищевказаними платіжними інструкціями.
32. Водночас, пунктом 4.6 Договору встановлено, що у випадку зупинення Компанією будівництва Об`єкта на строк понад 90 (дев`яносто) календарних днів, а також у випадку невиконання Компанією взятих на себе зобов`язань за цим Договором щодо здійснення будівництва Об`єкта у встановлені строки, передбачені п.7.1., понад 12 календарних місяців, Компанія зобов`язується за письмовою вимогою Покупця повернути протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, з моменту отримання відповідної вимоги Покупця, сплачені останнім грошові кошти у повному обсязі, шляхом перерахування таких коштів на поточний рахунок Покупця визначений у цьому Договорі. Договір припиняє свою дію та вважається розірваним, з моменту належного отримання Компанією відповідної вимоги Покупця про повернення коштів.
33. Суди попередніх інстанцій встановили, що Відповідачем було порушено п. 7.1 Договору щодо запланованого терміну прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва IV квартал 2021р., що є підставою для розірвання покупцем Договору купівлі - продажу майнових прав №20584/РН-Н від 05.03.2019 року на підставі п. 4.6 Договору в односторонньому порядку.
34. На підставі зазначеного, суди попередніх інстанцій встановили, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду та станом на дату розгляду справи у суді Договір купівлі - продажу майнових прав №20584/РН-Н від 05.03.2019 є розірваним.
35. Отже, спір між сторонами у цій справі фактично зводиться до визначення розміру грошових коштів, які Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу у зв`язку з розірванням Договору на підставі пункту 4.6, а саме: чи підлягає поверненню фактично сплачена Позивачем сума у розмірі 22 668 229,61 грн, чи сума у гривнях, еквівалентна 830 479 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення.
36. Щодо посилання Скаржника на постанови Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 686/6823/14-ц та від 08.04.2021 у справі № 640/19696/17 Суд зазначає, що наведені у них висновки щодо застосування статей 524, 533 ЦК України зводяться, зокрема, до того, що сторони вправі визначити у грошовому зобов`язанні еквівалент в іноземній валюті, а сума, яка підлягає сплаті у гривнях, у такому випадку визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом. Вказані висновки не суперечать висновку суду апеляційної інстанції у цій справі. Суд апеляційної інстанції виходив саме з того, що сторони скористалися передбаченим статтями 524, 533 ЦК України правом визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті та погодили порядок здійснення платежів у гривнях залежно від курсу долара США.
37. У постанові від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23, предметом спору в якій було стягнення заборгованості за договором позики, Верховний Суд зазначив, що положення частини другої статті 524 та частини другої статті 533 ЦК України допускають визначення сторонами грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а сторони договору можуть самостійно погодити порядок визначення суми, яка підлягає поверненню. Застосовуючи положення статей 524, 533 ЦК України, Верховний Суд звернув увагу на необхідність з`ясування змісту погоджених сторонами умов договору, зокрема того, чи встановили сторони спеціальний порядок повернення коштів та визначення суми, яка підлягає сплаті, а також чи відповідає такий порядок положенням частини другої статті 533 ЦК України. Верховний Суд у цій постанові також виходив з того, що при вирішенні питання про розмір грошового зобов`язання необхідно враховувати принцип свободи договору та положення статті 6 ЦК України, відповідно до яких сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Тому визначальним для встановлення суми, яка підлягає поверненню, є зміст погоджених сторонами умов конкретного договору.
38. Так, у справі, що розглядається, виходячи із сукупності умов Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при визначенні розміру коштів, які підлягають поверненню Позивачу, необхідно враховувати погоджений сторонами валютний еквівалент, оскільки саме через нього сторони визначили вартість майнових прав та розмір кожного платежу за Договором.
39. Отже, висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.10.2024 у справі № 202/1954/23, щодо необхідності врахування погоджених сторонами умов договору при визначенні суми, яка підлягає сплаті.
40. Щодо посилання Скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16 Суд зазначає таке.
41. У справі № 500/5194/16 судами було встановлено, що між сторонами укладено договір про участь у спільному будівництві об`єкта нерухомості, на виконання якого відповідач отримав від позивача грошові кошти, еквівалентні 65 000 доларів США. У подальшому сторони уклали договір про розірвання цього договору, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався повернути позивачу суму, еквівалентну 65 000 доларів США. Вирішуючи питання щодо визначення гривневого еквівалента такої заборгованості, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
42. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції врахував наведений висновок Великої Палати Верховного Суду та встановив, що відповідно до пункту 3.1 Договору сторони визначили вартість майнових прав у розмірі 22 279 330,41 грн, що еквівалентно 830 479 доларів США, а пунктом 3.2 Договору передбачили здійснення платежів у національній валюті в еквіваленті до відповідних сум, визначених у доларах США, за курсом НБУ на день здійснення кожного платежу.
43. На підставі наведених умов Договору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним виконанням зобов`язання є повернення грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 830 479 доларів США, та, врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 500/5194/16, стягнув з Відповідача суму боргу, еквівалентну 830 479 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення.
44. Отже, висновок суду апеляційної інстанції щодо визначення курсу, за яким підлягає обчисленню гривневий еквівалент грошового зобов`язання, відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16.
45. Отже, наведені Скаржником постанови Верховного Суду не підтверджують застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 533 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
46. Отже, висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається Скаржник, а тому наведені ним доводи не підтверджують наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
48. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
50. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 910/10803/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Кондратова