31.07.26
22-ц/812/1753/26
Миколаївський апеляційний суд
Справа №470/163/26
Провадження № 22-ц/812/1753/26
У Х В А Л А
31 липня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Шаманської Н.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану його представником Віляйкіною Альоною Вікторівною на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 червня 2025 року, в розмірі 31283 долари США, з яких 28700 доларів США основний борг за позикою та 2583 долари США відсотки за користування грошовими коштами, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 14180,64 грн.
06 липня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника Віляйкіну А.В. подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання цієї апеляційної скарги.
Мотивуючи клопотання зазначав, що оскаржуване рішення суду було отримано відповідачем засобами поштового зв`язку 04 липня 2026 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року вказані заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано заявнику час для подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин такого пропуску.
20 липня 2026 року на адресу Миколаївського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про припинення повноважень його представника - адвоката Рудика М.Р.
Також від представника ОСОБА_1 - Віляйкіної А.В. до Миколаївуського апеляційного суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Березнегуватьського районного суду Миколаївської області.
В обґрунтування заяви відповідач повторно посилалася на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Рудик М.Р. Разом із тим із матеріалів цивільної справи вбачається, що попередній представник фактично не забезпечив належного представництва інтересів відповідача. Зокрема, адвокат Рудик М.Р. не подав відзив на позовну заяву, не брав участі у судовому засіданні та не вчинив інших процесуальних дій, спрямованих на належний захист прав та інтересів довірителя.
Крім того, копію рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області було доставлено до електронного кабінету адвоката Рудика М.Р. 02 червня 2026 року. Проте останній не повідомив про це довірителя, не надав йому копію судового рішення та не поінформував про початок перебігу строку на його апеляційне оскарження.
Бокий С.В. не мав зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», а тому був позбавлений можливості самостійно отримувати інформацію про доставку процесуальних документів до електронного кабінету свого представника.
Лише 04 липня 2026 року відповідач отримав копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку, після чого дізнався про зміст судового рішення та необхідність його оскарження. У зв`язку з неналежним виконанням попереднім представником своїх професійних обов`язків відповідач уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Віляйкіною А.В., а також припинив повноваження адвоката Рудика М.Р., про що повідомив Миколаївський апеляційний суд заявою, направленою 15 липня 2026 року. Після прийняття доручення новим представником було без невиправданого зволікання підготовлено та подано 06 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
У задоволені заяви ОСОБА_1 , поданої його представником слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення, за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету.
З копій матеріалів справи вбачається, що відповідно до ордеру про надання правничої допомоги серії ВЕ №1159262 від 30 березня 2026 року представництво інтересів ОСОБА_1 у Березнегуватському районному суді Миколаївської області здійснював адвокат Рудик Марк Романович (а.с.91).
Оскаржуване судове рішення ухвалено судом 01 червня 2026 року. Повний текст судового рішення складено того ж дня (а.с.114-117).
Згідно довідки про доставку електронного документу, рішення від 01 червня 2026 року у цій справі доставлено до електронного кабінету представника відповідача адвоката Рудика М.Р. 01 червня 2026 року о 19:32:46 (а.с.120).
Отже про наявність оскаржуваного рішення суду відповідачу ОСОБА_1 стало відомо 02 червня 2026 року після отримання копії вказаного судового рішення її представником.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його представник не повідомив його про наявність судового рішення та те, що між ним та адвокатом Рудиком М.Р. розірвано договір про надання правової допомоги, не може вважатись поважної причиною пропуску на апеляційне оскарження судового рішення.
Також, посилання представника Бокия С.В. на те, що попередній його представник фактично не забезпечив належного представництва інтересів відповідача. Зокрема, адвокат Рудик М.Р. не подав відзив на позовну заяву, не брав участі у судовому засіданні та не вчинив інших процесуальних дій, спрямованих на належний захист прав та інтересів довірителя не заслуговують на увагу.
Так з матеріалів справи вбачається що, представник відповідача Рудик М.Р. брав участь у судовому засіданні 23 квітня 2026 року (а.с. 105-106).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Ponomaryov v. Ukraine).
Тобто, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо особою, що подала апеляційну скаргу, не буде подано заяву про поновлення строку у визначені судом терміни або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, відповідно до ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , подану його представником Віляйкіною Альоною Вікторівною на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Н.О. Шаманська