Справа № 450/5485/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1699/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
секретар: В.В.Черевко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
19.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ПрАТ «Львівобленерго» 5000340 грн моральної шкоди, заподіяної у зв`язку з невідновленням електропостачання до його житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно та у терміни, передбачені п. 7.11, п. 7.12 НРРЕЕ на підставі ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 16.01.2023 року у справі № 464/5317/22 про зобов`язанння ПрАТ «Львівобленерго» відновити на період розгляду справи судом електропостачання, а також невідновленням електропостачання протягом всього часу розгляду справи судом. Стягнути з відповідача НКРЕКП 5000000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності щодо розгляду його звернення від 25.10.2022 року на урядову гарячу лінію, корупційну складову та нездійсненням контролю за відновленням електропостачання його будинку відповідно та у терміни, передбачені п. 7.11, п. 7.12 НРРЕЕ, а також у встановлений термін в наданій йому відповіді № 15139/20.3/7-22 від 23.11.2022 року протягом двох тижнів з дня отримання листа.
Позовні вимоги мотивував тим, що 03.10.2022 року у відповідності до талону повідомлення, складеного працівниками відповідача ПрАТ «Львівобленерго» було припинене електропостачання до його житлового будинку на підставі актів про недопуск до вузла обліку електричної енергії від 25.08.2022 року та 14.09.2022 року. У зв`язку із відключенням його житлового будинку від електроенергії, ним було подано позовну заяву в Сихівський районний суд м. Львова до ПрАТ «Львівобленерго». 16.01.2023 року Сихівським районним судом м. Львова постановлено ухвалу, якою зобов`язано ПрАТ «Львівобленерго» відновити електропостачання до будинку АДРЕСА_1 на період розгляду справи. Однак, відповідачем ПрАТ «Львівобленерго» ні з 03.10.2022 року, ні на момент розгляду справи, ні на даний час, не здійснено робіт щодо відновлення електропостачання. 25.10.2022 року ним подано звернення на Урядову гарячу лінію. 23.11.2022 року НКРЕКП йому надано офіційну відповідь № 15139/20.3/7-22, згідно якої повідомлено, що між ним та ПрАТ «Львівобленерго» відсутні будь-які договірні зобов`язання та він не звертався із зверненням щодо зміни власника об`єкта чи переукладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Крім того, ПрАТ «Львівобленерго» має відновити електроживлення даного об`єкта на період розгляду судом спірного питання, про що повідомити НКРЕКП протягом двох тижнів з дня отримання цього листа. Вказаного обов`язку ПрАТ «Львівобленерго» не виконано, а НКРЕКП не проконтрольовано. У зв`язку із цим йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, постійному стресі, порушенні звичних комфортних умов проживання, необхідності звернення до суду за захистом порушених прав, неможливістю отримувати сповіщення про повітряну тривогу, інформації про перебіг військових подій, здійснити виклик екстрених служб, харчуватись, користуватись благами суспільства, а найважливіше, дивитись кожного дня виступи Президента України, що завдало йому ще більше моральних страждань.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 ..
Вважає оскаржуване рішення незаконними, необґрунтованими, такими, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його позову, оскільки в нього є вагомі підстави вимагати відшкодування моральної шкоди, так як електропостачання до його будинку на виконання ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 16 січня 2023 року у справі № 464/5317/22 не було відновлено. Відповідач НКРЕКП не відреагував на бездіяльність ПрАТ «Львівобленерго». Такою бездіяльністю відповідачів йому завдано непоправної моральної шкоди. Протягом одного року поки тривав розгляд справи кожного дня він зазнавав душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання. Неправомірні дії відповідачів піддавали загрозі його життя та здоров`я, оскільки при відсутності електроенергії не було можливості отримувати інформацію про повітряну тривогу, про перебіг військових дій , викликати невідкладну медичну допомогу, записатись до лікаря , що серйозно вплинуло на стан його здоров`я. За відсутності електроенергії у нього не було можливості готувати їжу та користуватися благами цивілізації у формі опалення, водопостачання,які працюють від світла. Він не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на судовий захист, оскільки через невідновлення електроенергії не міг повноцінно готуватись до судових засідань, вивчати законодавство та долучати необхідні документи, які зберігались у електронній формі. Суд всі ці обставини не врахував, тому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати .
26 червня 2026 року представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначив, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Твердження апелянта про бездіяльність НКРЕКП щодо розгляду його звернення від 25.10.2022 року на Урядову гарячу лінію та запиту на інформацію від 16.11.200 року є безпідставними, оскільки НКРЕКП у межах своїх повноважень надала позивачу відповідь листом від 23.11.2022 року №15139/20.3/7-22. Незгода ОСОБА_1 зі змістом отриманої відповіді ніяким чином не може свідчити про бездіяльність НКРЕКП. Звертаючись з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя, однак ОСОБА_1 не обгрунтував наявність страждань, яких він зазнав та причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача. Позивачем не доведено ні факту виникнення моральної шкоди, ні факту її заподіяння ПрАТ «Львівоблоенерго» чи НКРЕКП, як і їх вини. Крім того, обставини щодо завдання позивачу моральної шкоди вже були предметом розгляду у справі 450/5485/25. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
26 червня 2026 року представник ПрАТ «Львівобленерго» Чорней О.В. подала відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначила, що висновки суду про відмову у позові є правильними, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 19 травня 2023 року у справі № 464/5317/22 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго» про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування шкоди дії працівників ПрАТ «Львівобленерго» визнано такими, що узгоджуються з нормами законодавства в галузі електроенергетики. Наголошує, що обставини договірних відносин з розподілу електричної енергії між позивачем та ПрАТ «Львівобленерго», обставини, що призвели до відключення електроенергії у будинку позивача з 03.10.2022 року, обставини щодо особи попереднього власника будинку вже були предметом розгляду у справі № 464/5317/22, а також у справі № 450/3405/24. Щодо суті позову, позивач безпідставно обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням ПрАТ «Львівобленерго» п.7.12 ПРРЕЕ, оскільки вказаний пункт регулює порядок та строки відновлення енергопостачання після документального підтвердження усунення порушення споживачем та не поширюється на випадки тимчасового відновлення електропостачання на час розгляду справи відповідно до п.7.11, а отже на має відношення до суті спору. Зазначила, що ПрАТ «Львівобленерго» неодноразово ініціював тимчасове відновлення електроенергії на час розгляду справи №464/5317/22 Сихівським районним судом м.Львова, однак позивач не вживав заходів щоб бути присутнім на такому відновленні. Лише 17.01.2023 року оператором системи розподілу було відновлено електропостачання. За вказаних обставин зі сторони ПрАТ «Львівобленерго» вживалися усі можливі заходи щодо поновлення електропостачання, в той час поведінка ОСОБА_1 , що полягала у відмові бути присутнім під час відновлення енергоживлення, мала очевидний провокативний, конфліктний характер. Позивач фактично сам перешкоджав відновленню електроенергії. Про недобросовісність поведінки свідчить і те, що позивач заперечує факт поновлення електроенергії 17.01.2023 року. Стверджує, що позивачем не доведено ні факту виникнення моральної шкоди, ні факту її заподіяння ПрАТ «Львівобленерго» чи НКРЕКП, як і їх вини. Просить рішення суду залишити без змін.
Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, тому відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
У заяві про неприбуття в судове засідання, призначене на 28 липня 2026 року, яка надійшла до суду 23 липня 2026 року, позивач зазначив, що прибуде в судове засідання лише після відновлення електроенергії до його будинку, просив справу без його участі не розглядати, однак колегія суддів таке клопотання відхилила, оскільки неявка позивача пов`язана не з неможливістю позивача прибути в судове засідання з поважних причин, а стосується вирішення позовних вимог.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ПрАТ «Львівобленерго» Чорней О.Ю. та представник НКРЕКП Костюк В.В. апеляційну скаргу заперечили, з підстав зазначених у відзивах на неї, просили апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статей ст.ст. 76,77,78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Судом встановлено, що у листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов`язання відповідача не чинити йому перешкод в споживанні електроенергії в будинку за адресою АДРЕСА_1 , відновити безкоштовно електропостачання за вказаною адресою, внести зміни в особовий рахунок щодо адреси та персональних даних попереднього власника на підставі договору із ним на електропостачання та переоформити з ним угоду на електропостачання з попереднього власника на його ім`я, а також стягнути з відповідача 95 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15 листопада 2023 року було відкрито провадження у справі №464/5317/22.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова 16.01.2023 року у справі № 464/5317/22 зобов`язано ПрАТ «Львівобленерго» відновити електропостачання за адресою АДРЕСА_1 на період розгляду справи судом.
Звертаючись з цим позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач стверджує, що зазначена ухвала суду не була виконана, через відсутність в його будинку електроенергії, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, постійному стресі, порушенні звичних комфортних умов проживання, необхідності звернення до суду за захистом порушених прав, неможливістю отримувати сповіщення про повітряну тривогу, інформації про перебіг військових подій, здійснити виклик екстрених служб, харчуватись, користуватись благами суспільства, а найважливіше, дивитись кожного дня виступи Президента України, що завдало йому ще більше моральних страждань.
Бездіяльність ПрАТ «Львівобленерго» щодо невідновлення електроенергії не була проконтрольована НКРЕКП, чим також йому завдано моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «Львівобленерго» після отримання інформації про відкриття провадження у справі № 464/5317/22 вживав заходів для організації підключення об`єкта позивача до енергопостачання, зокрема направляв письмові повідомлення з пропозицією забезпечити присутність останнього під час виконання робіт або підтвердити готовність електроустановок до безпечного підключення. Разом з тим, позивач відмовлявся забезпечити свою присутність при відновленні електропостачання, що підтверджується актами про недопуск працівників до вузла обліку електричної енергії та/або електроустановок споживача. Разом з тим, електроенергія була підключена 17.01.2026 року. Позивачем не доведено ні факту виникнення моральної шкоди, ні факту її заподіяння ПрАТ «Львівобленерго» чи НКРЕКП, як і їх вини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких мотивів.
Цивільне законодавство встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за завдання моральної шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Під час розгляду справ про відшкодування моральної шкоди суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та на яких міркуваннях він у цьому базується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Рішенням Сихівського районного м.Львова від 19 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 464/5317/22 встановлено, що на виконання ухвали суду від 16 січня 2023 року електропостачання до будинку позивача було відновлено 17 січня 2023 після погодження позивача провести підключення без його присутності. Докази відновлення електропостачання відповідачем долучено до матеріалів справи (розпорядження-маршрут № 213 від 17 січня 2023). Рішення набрало законної сили.
Враховуючи, що електроенергія на виконання ухвали Сихівського районного суду від 16 січня 2023 року у справі № 464/5317/22 була підключена 17 січня 2023 року, доводи позивача про непідключення електроенергії є безпідставними та необгрутованими. Наведене свідчить про відсутність факту завдання моральної шкоди на який посилається позивач у позовній заяві.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення в частині відмови у позові до НКРЕКП, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідь на звернення ОСОБА_1 на урядову «гарячу лінію» від 25.10.2022 року та на його запит була надана листом НКРЕКП 15139/20.3/7-22 від 23.112022 року, а незгода позивача з її змістом не є підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди НКРЕКП.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, судом всебічно встановлені фактичні обставини справи, надано мотивовану оцінку наданим доказам, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
РішенняПустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 31 липня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра