Унікальний номер справи 359/8552/21
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/9733/2026
Головуючий у суді першої інстанції І. В. Муранова - Лесів
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
15 липня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач Київське міжрегіональне управління Міністерства
юстиції України (колишнє найменування
Центральне міжрегіональне управління
Міністерства юстиції (м. Київ)
відповідач Бориспільська міська рада Київської області
відповідач Виконавчий комітет Бориспільської міської ради
відповідач ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, подану представником Семенченко Яною Анатоліївною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді І. В. Муранової - Лесів, в примішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області,
в с т а н о в и в :
07.09.2021 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту ЦМУ МЮ (м.Київ)), правонаступником якого є Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (далі по тексту Київське МУ МЮУкраїни) звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільської міська рада Київської області, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, ОСОБА_1 та, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог від 23.11.2021 просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 20 січня 2020 року № 14 «Про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області»;
визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради від 28 січня 2020 року № 5379-68-УП «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду»; скасувати рішення приватного нотаріуса Остапенко Є.Є. Бориспільського міського нотаріального округу Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2020 року № 52982531; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 ; включити до числа службових квартир у місті Борисполі за Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) квартиру АДРЕСА_1 (т.1 .с.1-7, 55-62).
Позивач зазначає, що квартира АДРЕСА_1 була придбана Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області за договором купівлі-продажу від 22.12.2018 та використовувалася як службове житло. У зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області визначено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), якому мали бути передані повноваження та майно ліквідованого органу.
Попри це, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради рішенням від 20.01.2020 № 14 виключив спірну квартиру з числа службових, а Бориспільська міська рада рішенням від 28.01.2020 № 5379-68-УП надала згоду на її безоплатне прийняття до комунальної власності. Зазначені рішення були прийняті на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.01.2020, яке на той момент уже припинило здійснення повноважень, що, на думку позивача, свідчить про відсутність належних правових підстав для прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.
Надалі, 06.07.2020 спірна квартира була зареєстрована у приватну власність ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, що, на переконання позивача, відбулося внаслідок незаконного вибуття майна з державної власності. Позивач стверджує, що не надавав згоди на виключення квартири з числа службових та на її відчуження, а тому вважає оскаржувані рішення органів місцевого самоврядування та рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав такими, що порушують його права як правонаступника власника майна та прийняті з порушенням вимог законодавства.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року у задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (як правонаступник первісного позивача), через представника Семенченко Я.А. звернулось з апеляційною скаргою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не дослідив усі докази у сукупності, не встановив фактичний стан володіння майном, не оцінив правовий статус ліквідаційної комісії та її посадових осіб, не врахував, що державний орган є правонаступником власника майна.
Так, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» доручено головам ліквідаційних комісій головних територіальних управлінь юстиції забезпечити збереження та передачу в установленому порядку майна, матеріальних цінностей, діловодних справ відповідних головних територіальних управлінь юстиції.
Наказом від 17.10.2019 № 734/8, виданим від імені голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 було утворено ліквідаційну комісію Головного територіального управління юстиції у Київській області у складі згідно із додатком.
Згідно із п.2 Наказу ліквідаційна комісія в своїй роботі мала керуватися наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3175/5 «Про утворення міжрегіональних органів Міністерства юстиції України».
Зауважує, що Голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 27.12.2019 звернувся до Бориспільської міської ради з листом № 31119-10-1, у якому, на підставі п.6 Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, та у зв`язку з тим, що Головне територіальне управління юстиції у Київській області ліквідується і відпала необхідність у використанні вказаної квартири як службової, просив виключити квартиру АДРЕСА_1 з числа службових у зв`язку з ліквідацією управління та оформити її для постійного проживання сім`ї державного службовця ОСОБА_3 , який займає вказану квартиру.
Окрім того, Голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 24.01.2020 звернувся до Бориспільської міської ради з листом № 34-10-4, у якому просив прийняти до комунальної власності об`єкт державного житлового фонду, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі звернень Голови ліквідаційної комісії, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради 20.01.2020 прийняв рішення № 14 «Про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області» та виключив з числа службових квартири у м. Борисполі за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, у тому числі спірну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , квартиронаймачем якої є ОСОБА_3 .
Окрім того, Бориспільська міська рада 28 січня 2020 року, керуючись п.п. 2,3 ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та Закону України «Про управління об`єктам державної власності», ст.ст. 25,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняла рішення № 5379-68-VII «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду».
Цим рішенням надано згоду на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Виконавчий комітет Бориспільської міської ради рішенням від 20.01.2020 № 14 виключив спірну квартиру з числа службових, а Бориспільська міська рада рішенням від 28.01.2020 № 5379-68-УП надала згоду на її безоплатне прийняття до комунальної власності.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що зазначені рішення були прийняті на підставі листа голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.01.2020, яке на той момент уже припинило здійснення повноважень, що, свідчить про відсутність належних правових підстав для прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.
На думку апелянта, лист не є формою реалізації владних чи управлінських повноважень у розумінні законодавства.
Окрім того, голова ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 не мав повноважень - звертатися до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Бориспільської міської ради з проханням про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області та надавати згоду на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду.
Суд першої інстанції помилково ототожнив процедуру ліквідації юридичної особи публічного права із процесом реалізації державної політики, проігнорувавши той факт, що після набрання чинності відповідним актом Кабінету Міністрів України про спроможність нового органу здійснювати функції, право підпису та прийняття управлінських рішень переходить до керівника новоствореного органу.
Проте, на переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності дій голови ліквідаційної комісії в частині виключення майна державного органу з переліку такого, що використовується, у зв`язку з нібито відсутністю необхідності у його подальшому використанні, з огляду на наступне.
Судом категорично проігноровано той факт, що у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_1 була проведена без належного погодження органів державної влади та місцевого самоврядування, а спірна квартира вибула з власності позивача не у передбачений законом спосіб, отже існують правові підстави для витребування спірного майна на користь Управління від відповідача.
Бориспільською міською радою та Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, через представника ОСОБА_6 подано до суду відзив на апеляційну скаргу.
Зазначено, що відповідно до п. 6 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998 №37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.
Абзацом 2 пункту 6 цього Положення визначено, що виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Зауважує що саме після розгляду листів Голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Київській області, міською радою було прийнято рішення «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду» від 28.01.2020 року №5379-68-VII.
В подальшому 24.02.2020 року Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради було прийнято рішення №128 «Про затвердження акту прийняття передачі відомчого житлового фонду до комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1».
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що вищевказані прийняті рішення міської ради та її виконавчого комітету були прийняті на підставі, в порядку та у спосіб визначений, чинним законодавством України.
Більше того, у даному випадку законодавством не передбачено будь-яких інших варіантів дій Бориспільської міської ради та її виконавчого комітету, окрім як прийняття оскаржуваних позивачем рішень.
Отже, суд першої інстанції надав вірну оцінку доказам зібраним по справі та правильно встановив ту обставину, що оспорювані позивачем рішення міської ради та її виконавчого комітету були прийняті уповноваженими органами, у межах їхньої компетенції та на підставі приписів чинного законодавства України.
Твердження апелянта, щодо відсутності повноважень у голови ліквідаційної комісії на звернення до відповідачів із проханням про прийняття спірної квартири у комунальну власність зазначає, що законом прямо передбачені повноваження голови ліквідаційної комісії у його взаємодії як представника органу з іншими (третіми особами), в той час як абзацом 2 пункту 6 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, визначено, що виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
Отже, на думку відповідача лист голови ліквідаційної комісії і є підставою для початку процедури виключення жилого приміщення з числа службових.
Позивачем подано до суду відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є., ОСОБА_3 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семенченко Я.А. подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В.О. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року просив залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Представники Бориспільською міською радою та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, відповідач ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є., ОСОБА_3 в засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися. Від представника відповідачів - ОСОБА_6 надійшла до суду заява, в якій відповідачі просять розглянути справу за відсутності представника Бориспільської міської ради та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності представників Бориспільської міської ради та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є., ОСОБА_3, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, оскільки неявка сторін та інших учасників справи в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Семенченко Я.А., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кузьменко В.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 грудня 2018 року між ТОВ «Транспромсервіс» та Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, від імені якого діяв перший заступник управління ОСОБА_5, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений та зареєстрований у реєстрі за №311 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком Валерієм Олександровичем (т.2 а.с.98-103).
В цей же день між сторонами договору було укладено Акт приймання-передачі квартири (т.2 а.с.104).
Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №150915833 від 22.12.2018 приватний нотаріусом Руденко В.О. було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 383838332105). Зареєстровано право державної власності на квартиру за власником - Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області.
На підставі листа в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 від 28.02.2019 №1258-10-6 (т.1 а.с.122) рішенням Виконавчого комітету міської ради Київської області від 25 березня 2019 №247 було включно до числа службових квартир у місті Борисполі за Головним територіальним управлінням юстиції у Київської області однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.121).
На підставі наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області Круця П.О. від 11.04.2019 №6/8 Про забезпечення службовим житлом працівників Головного територіального управління юстиції у Київській області», з метою поліпшення житлових умов працівників, відповідно до «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року №37, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах та установах Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2004 року №58/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2004 року за №831/9430, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», з врахуванням пропозицій постійно діючої житлово-побутової комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області, викладених у протоколі від 01 листопада 2018 року №1, було надано службове житло працівникам Головного територіального управління юстиції у Київській області, у тому числі: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 начальнику Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (т.4 а.с. 214-215).
У подальшому на підставі листа першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 від 24.04.2019 №1893-10-4 (т.1 а.с.125-126) рішенням Виконавчого комітету міської ради Київської області від 13 травня 2019 року №353 було видано ордери працівникам Головного територіального управління юстиції у Київській області, у тому числі: начальнику Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, склад сім`ї одна особа, на вселення у однокімнатну службову квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.123-124).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 було прийнято рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 та утворення як юридичних осіб публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2.
Згідно із п. 3 вказаної постанови було, зокрема, установлено , що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1.
А саме, зазначено, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Наказом від 17.10.2019 №734/8, виданим від імені голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 було утворено ліквідаційну комісію Головного територіального управління юстиції у Київській області у складі згідно із додатком (т.4 а.с.216, 217-218).
Згідно із п.2 Наказу ліквідаційна комісія в своїй роботі мала керуватися наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3175/5 «Про утворення міжрегіональних органів Міністерства юстиції України».
Вказаним Наказом Міністерства юстиції від 16.10.2019 №3175/5 було затверджено список голів ліквідаційних комісій з ліквідації головних територіальних управлінь юстиції (додаток 3), яким, серед іншого було наказано: 1) затвердити в триденний термін персональний склад ліквідаційних комісій відповідних головних територіальних управлінь юстиції; 2) подати державному реєстратору протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про ліквідацію головних територіальних управлінь юстиції документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про прийняття рішення про ліквідацію головних територіальних управлінь юстиції; 3) затвердити у семиденний строк після утворення комісій план заходів, пов`язаних з ліквідацією головних територіальних управлінь юстиції, та кошторис витрат, пов`язаних з роботою комісій; 4) утворити комісії з інвентаризації майна відповідних головних територіальних управлінь юстиції; 5) забезпечити збереження та передачу в установленому порядку майна, матеріальних цінностей, діловодних справ відповідних головних територіальних управлінь юстиції; 6) забезпечити дотримання порядку звільнення працівників, повідомлення територіальних органів Державної служби зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільнення працівників та своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видачу відповідних наказів та підписання необхідних документів; 7) забезпечити письмове персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці до їх звільнення, про що повідомити Департамент персоналу Міністерства юстиції України до 01 листопада 2019 року; 8) надати первинним профспілковим організаціям інформацію про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції; 9) подати державному реєстраторові в установленому законодавством порядку документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення головних територіальних управлінь юстиції у зв`язку з ліквідацією.
Наказом Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 від 22.10.2019 №746/6 було затверджено План організаційних заходів, пов`язаних з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Київській області (т.4 а.с.226-229).
Вказаний план зокрема передбачав проведення інвентаризації фінансових зобов`язань та майна Головного територіального управління юстиції у Київській області станом на 01.11.2019, строк виконання до 28.11.2019.
27 грудня 2019 року голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 звернувся до Бориспільської міської ради з листом № 31119-10-1, у якому, на підставі п.6 Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, та у зв`язку з тим, що Головне територіальне управління юстиції у Київській області ліквідується і відпала необхідність у використанні вказаної квартири як службової, просив виключити квартиру АДРЕСА_1 з числа службових у зв`язку з ліквідацією управління та оформити її для постійного проживання сім`ї державного службовця ОСОБА_3 , який займає вказану квартиру (т.1 а.с.105).
Розглянувши зазначене звернення, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради 20 січня 2020 року прийняв рішення № 14 «Про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області» та виключив з числа службових квартири у м. Борисполі за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, у тому числі спірну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , квартиронаймач якої - ОСОБА_3 (т.1 а.с.102).
Вказане рішення прийнято на підставі листів Головного територіального управління юстиції у Київській області та відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37 «Про службові жилі приміщення», Житлового кодексу Української РСР, підпункту 8 пункту б) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
24 січня 2020 року голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 звернувся до Бориспільської міської ради з листом № 34-10-4, у якому просив прийняти до комунальної власності об`єкт державного житлового фонду, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.108).
На підставі цього звернення Бориспільська міська рада 28 січня 2020 року, керуючись п.п.2,3 ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та Закону України «Про управління об`єктам державної власності», ст.ст.25,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняла рішення № 5379-68-VII «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду» (т.1 а.с.107).
Цим рішенням надано згоду на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
24 лютого 2020 року рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 128 було затверджено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду, відповідно до якого Головне територіальне управління юстиції у Київській області передало, а Бориспільська міська рада прийняла документацію щодо квартири АДРЕСА_1 (т.2 а.с.109,110-11).
Також встановлено, що 02.03.2020 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради на підставі рішення від 02.03.2020 №166 було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 12036 (т.2 а.с.113).
В цей же день, на підставі вказаного свідоцтва державним реєстратором Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Митько Т.М., було здійснено державну реєстрацію права приватної власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №202613444 від 02.03.2020 (т.2 а.с.90).
Надалі, 06 липня 2020 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Остапенко Є.Є. за реєстровим №182, на підставі якого відчужив належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідачці ОСОБА_1 (т.2 а.с.114-115).
Відповідно до п.1.4 Договору приватним нотаріусом перевірено відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту стосовно відчужуваної квартири шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52982531 про державну реєстрацію права приватної власності на спірну квартиру за покупцем ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.06.2021 (т.1 а.с.15).
Також встановлено, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося до Бориспільської міської ради з листом № 768/1-20 від 03.03.2020 з проханням винести на розгляд Бориспільської міської ради питання щодо скасування рішень від 20.01.2020 «Про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області» та від 28.01.2020 «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду» (т.1 а.с.119-120).
Вирішуючи спір у даній справі судом зауважено, що відповідно до положень п.п.12-14 «Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2011 р. №1074 (з наступними змінами і доповненнями, в редакції чинній у період листопад 2019 лютий 2020 року) було визначено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Суд звернув увагу на ту обставину, що належних і допустимих доказів того, що повноваження та функції Головного територіального управління юстиції у Київській області були передані Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) з 28.12.2019 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019 № 4364/5, суду не надано.
Судом також установлено, що підставою для прийняття Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради рішення від 20.01.2020 № 14 про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових було звернення голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області про відпадання необхідності у використанні вказаної квартири як службової у зв`язку з ліквідацією цього органу.
Отже, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, приймаючи рішення від 20.01.2020 № 14, діяв у межах наданих йому законом повноважень та на підставі приписів п. 6, 8 Положення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Щодо рішення Бориспільської міської ради від 28.01.2020 № 5379-68-VII «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду», суд вважав, що таке рішення було прийнято уповноваженим органом, у межах своєї компетенції та на підставі приписів чинного законодавства України.
Перевіряючи таке твердження суду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, звернувшись з позовом до суду ЦМУ МЮ (м.Київ), обґрунтував своє звернення тим, що є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області, якому на праві державної власності належала спірна однокімнатна квартира, а також, що голова ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 не мав повноважень звертатися до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Бориспільської міської ради з проханням про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області та надавати згоду на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду.
Звернувшись з апеляційною скаргою, апелянт також зазначає, що не надавав згоди на виключення спірної квартири з числа службових, на її передачу до комунальної власності та на подальше відчуження у приватну власність, у зв`язку з чим вважає, що спірна квартира вибула з державної власності поза його волею.
Отже, дослідженню підлягає питання виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових.
Так, як вбачається з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) була здійснена 29.10.2019 (т.4 а.с.11).
18.10.2019 було змінено статус Головного територіального управління юстиції у Київській області на статус у стані припинення. Державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 12.03.2021, та до вказаної дати ОСОБА_5 залишався особою, уповноваженою вчиняти дії від імені юридичної особи - Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», а також Наказ Міністерства юстиції від 16.10.2019 №3175/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» не обмежували таких повноважень.
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління стверджує, що починаючи з 28 грудня 2019 року всі повноваження та функції Головного територіального управління юстиції у Київській області були передані Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ).
На таке твердження апеляційний суд зазначає, що належних та допустимих доказів того, що повноваження та функції Головного територіального управління юстиції у Київській області були передані Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) з 28.12.2019 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019 № 4364/5, матеріали справи не містять, не долучено таких доказів і до апеляційної скарги.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що звернувшись до Бориспільської міської ради з листом № 34-10-4 від 24.01.2020 Голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5, у якому просив прийняти до комунальної власності об`єкт державного житлового фонду, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , діяв поза межами своїх повноважень та окрім того його звернення мало бути оформлено не у формі листа.
Колегія суддів зауважує, що повноваження Голови ліквідаційної комісії визначаються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та спеціальним Положенням про порядок діяльності комісії для ліквідації міністерства, затвердженим Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень п.п.12-14 «Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2011 р. №1074 (з наступними змінами і доповненнями, в редакції чинній у період листопад 2019 лютий 2020 року) було визначено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється.
Слід зауважити, що відповідно до п. 15 Порядку у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник, заступник керівника або інша визначена Кабінетом Міністрів України посадова особа утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки орану виконавчої влади, що реорганізується.
Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 18 Порядку визначено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається Голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що передбачено п. 19 Порядку.
Окрім того, стаття 105 Цивільного кодексу України передбачає, що з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії стає офіційним представником підприємства у відносинах із третіми особами, включаючи державні, податкові та контролюючі органи.
Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять Голові ліквідаційної комісії (ліквідатору).
Так, Голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) має повне право звертатися до державних органів із листами від імені підприємства.
Лист обов`язково має бути оформлений на офіційному бланку підприємства, що ліквідується, із зазначенням його реквізитів. Голова не діє від власного імені, а виступає представником Управління.
Документ підписує виключно Голова ліквідаційної комісії (або ліквідатор), використовуючи відповідний штамп.
До листа обов`язково додаються копії документів, що підтверджують призначення (Виписка з Єдиного державного реєстру з відповідним записом про перебування компанії в стані припинення та протокол/рішення засновників про призначення голови комісії).
Таким чином, лист Голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 і є підставою для початку процедури виключення жилого приміщення з числа службових, а тому твердження апелянта, що «сам лист-звернення не є і не може вважатися рішенням органу», колегія суддів відхиляє як необґрунтоване, оскільки на момент ліквідації/ реорганізації юридичної особи, саме до повноважень Голови ліквідаційної комісії входить повноваження розпорядження майном юридичної особи до моменту закінчення процедури ліквідації або реорганізації, в тому числі й повноваження на направлення звернень, листів - третім особам від імені юридичної особи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.15 Житлового кодексу України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території району, міста, району в місті: приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118).
Так, відповідно до ч.1 ст.118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Відповідно до п. 6 Положення про службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, службові жилі приміщення виключаються з числа службових у разі відпадання потреби в їх використанні за призначенням.
Згідно з п. 8 цього Положення, виключення житлових приміщень з числа службових провадиться за рішенням виконавчого комітету відповідної місцевої ради.
Крім того, відповідно до пп.8 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.
Судом установлено, що підставою для прийняття Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради рішення від 20.01.2020 № 14 про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових було звернення Голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області про відпадання необхідності у використанні вказаної квартири як службової у зв`язку з ліквідацією цього органу.
З вище наведеного слідує, що у разі припинення діяльності органу, за яким було закріплено службове житло, та за наявності звернення уповноваженої особи такого органу, виконавчий комітет відповідної ради наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про виключення житлового приміщення з числа службових.
Апеляційний суд зауважує, що у своєму зверненні про виключення житлового приміщення з числа службових Голова ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 посилався саме на п. 6 Положення про службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, а не на п.1.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах та установах Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2004 року №58/5, про що зазначає апелянт у апеляцій скарзі (т. 1 а.с. 103-104).
Так, згідно із п.1.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах та установах Міністерства юстиції України, визначено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа жилих. Факт проживання в службових жилих приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з органом та установою Мін`юсту, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться за рішенням виконавчого органу відповідної районної, міської, районної в місті ради на підставі клопотання органу та установи Мін`юсту, узгодженого з Міністерством юстиції.
Проте, недотримання Головним територіальним управлінням юстиції у Київської області вищезазначених вимог щодо узгодження поданого клопотання про виключення жилого приміщення з числа службових, не створює очевидної протиправності чи незаконності рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про виключення з числа службових квартир за Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка була передана для постійного проживання сім`ї державного службовця ОСОБА_3 , а у подальшому ним була приватизована.
Таким чином, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, приймаючи рішення від 20.01.2020 № 14, діяв у межах наданих йому законом повноважень та на підставі приписів п. 6, 8 Положення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Щодо рішення Бориспільської міської ради від 28.01.2020 № 5379-68-VII «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Головного територіального управління юстиції у Київській області до комунальної власності територіальної громади міста Борисполя державного житлового фонду», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність.
Згідно із абз.3 ч.1 ст. 4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, та за рішенням відповідної місцевої ради про надання згоди на прийняття таких об`єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції Закону, чинній на січень 2020 року), суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління).
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 6 цього Закону, у чинній на січень-лютий 2020 року редакції, було визначено, що органи, уповноважені управляти державним майном, приймають рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність.
З наведених норм убачається, що ухвалення рішення про надання згоди на прийняття об`єкта державної власності до комунальної власності належить до виключної компетенції міської ради та здійснюється на підставі звернення органу, який управляє відповідним державним майном.
Оскільки до Бориспільської міської ради надійшло звернення Голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо передачі спірної квартири до комунальної власності, як від органу управління майном, міська рада, приймаючи рішення 28.01.2020 № 5379-68-VII, реалізувала свої повноваження, визначені чинним законодавством, у тому числі вищенаведеними положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорювані рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Бориспільської міської ради були прийняті уповноваженими органами, у межах їхньої компетенції та на підставі приписів чинного законодавства України.
Крім того, слід звернути увагу також на ту обставину, що державна реєстрація речового права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_1 була здійснена приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Остапенком Є.Є. у зв`язку з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу квартири, тобто за відплатним договором, за яким попередній власник приватизованої ним квартири ОСОБА_3 відчужив, а ОСОБА_1 набула у власність за плату зазначене нерухоме майно.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Згідно з ч. 1 ст. 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України у редакції, чинній на момент вибуття квартири з власності Головного територіального управління юстиції у Київській області, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Разом з тим як встановлено судом, спірна квартира була надана третій особі ОСОБА_3 у постійне користування, а в подальшому, за ініціативою та за клопотанням власника Головного територіального управління юстиції у Київській області, передана спочатку до комунальної власності Бориспільської міської ради, а згодом у приватну власність ОСОБА_3 у порядку приватизації.
Позивачем визнано, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації, а у разі реорганізації майно, права та обов`язки переходять до правонаступника.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно з ч. 3 цієї статті одностороннім правочином є дія однієї сторони.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.
Слід зауважити, що у даному випадку рішення Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо передачі спірної квартири з державної у комунальну власність Бориспільської міської ради є одностороннім правочином, внаслідок якого у Головного територіального управління юстиції у Київській області було право передати майно, а у Бориспільської міської ради право прийняти його у комунальну власність.
Позивач, як правонаступник власника майна, несе наслідки розпорядження цим майном. Тобто, позивач не був і не є власником спірної квартири.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що зазначений правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, ознак його нікчемності судом не встановлено.
За таких обставин підстави для витребування спірної квартири з власності добросовісного набувача ОСОБА_1 відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, про незаконність чи необґрунтованість рішення не свідчать, а тому відсутні підстави для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, подану представником Семенченко Яною Анатоліївною, залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 31 липня 2026 року.
Судді Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна