Єдиний унікальний номер: 357/1801/26
Провадження № 2/378/633/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого- судді Марущак Н. М.,
за участю секретаря Гончарук Ю. С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в селищі Ставище Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зміну предмету позову та прийняття позовної заяви в новій редакції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги.
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Ставищенського районного суду перебуває вищевказана справа, провадження у якій відкрито судом 17.06.2026 року.
Позивач, подавши вищевказаний позов, посилається на те, що 22 квітня 2024 року між ним (позивачем) та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, яка визначає порядок оплати юридичних послуг за надання правової допомоги на стадії досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, консультація, підготовка процесуальних документів, надання правової допомоги в на стадії досудового розслідування та інші послуги, передбачені договором. Вартість послуг (ціна договору) 1500 доларів США. Відповідач не виконав умови договору щодо оплати послуг адвоката, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 80034,44 грн., з яких 63300,00 грн. заборгованість за надання послуг, 12660,00 грн. - штраф, 3419,82 грн. - заборгованість за пенею, 624,62 грн. - 20% річних.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання правничої (правової) допомоги № 21/04. в сумі 80034,44 грн., понесені витрати на сплату судового збору.
31.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про зміну предмету позову з позовною заявою в новій редакції з посиланням на те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України Позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог шляхом перерахунку суми заборгованості станом на дату подачі позовної заяви (в новій редакції), а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень, зазначивши, що наразі заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 1 та Актом становить за період з 15.01.2026 по 30.07.2026 року 120 203,23 грн., з яких сума боргу 63 300 грн. 00 коп., штраф - 12 660 грн. 00 коп., пеня 37 410 грн. 30 коп., 20% річних 6832 грн. 93 коп. З урахуванням чого позивач просить стягнути стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг в розмірі 120 203,23 грн., компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень та понесені судові витрати.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заяву про зміну предмету позову, просить прийняти позовну заяву в новій редакції, підтвердив доводи, викладені в заяві про зміну предмету позову.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо прийняття заяви про зміну предмету позову із позовною заявою в новій редакції, посилаючись на те, що в ній позивачем не лише збільшено позовні вимоги про стягнення боргу за договором про надання правничої допомоги, а заявлено нову вимогу про стягнення моральної шкоди з посиланням на нові обставини та зазначаючи інші правові підстави даної вимоги.
Суд, розглянувши питання про прийняття заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зміну предмету позову, заслухавши доводи представника відповідача, дійшов наступного.
31.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про зміну предмету позову з позовною заявою в новій редакції, відповідно до якої позивач просить стягнути стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг в розмірі 120 203,23 грн., компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень та понесені судові витрати.
Законодавцем передбачено право судді під час підготовчого засідання заслухати уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглянути відповідні заяви (п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України). Таке уточнення може стосуватися уточнень раніше заявлених вимог без зміни їх суті (помилки в датах, прізвищах, неточність формулювання). Однак, з огляду на права, надані сторонам процесуальним законом фундаментально відносно тексту позову, позивач може: збільшувати/зменшувати розмір позовних вимог (стосується вимог у грошовому вимірі), змінити підставу або предмету позову. І цей перелік є вичерпним.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання у разі розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
У постанові Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви".
З урахуванням викладеного суд вважає за можливе прийняти позовну заяву в новій редакції лише в частині вимоги про збільшення позовних вимог про стягнення суми заборгованості за договором про надання правничої допомоги в сумі 120 203,23 грн.
Разом з тим суд не вбачає підстав щодо прийняття позовної заяви про в частині пред`явлення іншої нової вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до предмету первісного позову, позивачем пред`явлено позов до відповідача з вимогою стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання правничої допомоги в сумі 80034,44 грн.
Подавши позовну заяву в редакції від 31.07.2026, позивачем пред`явлено нову вимогу, а саме про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди в розмірі 50000 грн.
Заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що у зв`язку з тривалим строком невиконання відповідачем своїх зобов`язань в добровільному порядку, він був змушений звертатися за захистом своїх прав в суд, зазнаючи при цьому моральної шкоди: понесення матеріальних незручностей (не може вчасно отримати та скористатися своїми коштами), витрати часу та матеріальних ресурсів на вирішення цього питання в суді, душевних страждань у зв`язку з необхідністю доводити в судовому порядку добросовісність виконання своїх професійних обов`язків та взятих за договором зобов`язань, а також у зв`язку з ризиком понесення збитків через поширення відповідачем у публічний простір недостовірної інформації про професійну діяльність позивача, яка негативно впливає на ділову репутацію позивача.
Таким чином, зі змісту вказаної позовної заяви із доповненням вказаної нової вимоги про стягнення моральної шкоди вбачається, що у ній позивачем фактично змінено предмет та підстави позову.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що чинний ЦПК України не передбачає можливості одночасної зміни предмету та підстав позову, суд вважає, що заява про уточнення позовних вимог в частині двох вкаханих вимог не може бути прийнята в даному провадженні.
Таким чином, оскільки в позовній заяві від 31.07.2026 фактично заявлена нова позовна вимога, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті позовної заяви, поданої представником позивача від 31 липня 2026 року в частині вимоги про стягнення моральної шкоди.
Розглянувши питання щодо приєднання до матеріалів справи доказів, доданих до позовної заяви від 31.07.2026, заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 04.02.2026 року звернувся до суду з вказаним позовои до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 13.02.2026 передав вказану справу за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області.
11.03.2026 до Ставищенського районного суду надійшла вказана справа від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 13.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на виправлення недоліків (а. с. 29 - 30).
Ухвалою Ставищенського районного суду від 23.03.2026 повернуто позовну заяву позивачу (а. с. 37).
Постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2026 ухвалу Ставищенського районного суду від 23.03.2026 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а. с. 68 - 71).
До Ставищенського районного суду справа повернулась від Київського апеляційного суду 16.06.2026 (а. с. 75).
Ухвалою Ставищенського районного суду від 17.06.2026 відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання на 16.07.2026 (а. с. 82), яке за клопотанням представника позивача (а. с. 109 - 110) було відкладено на 30.07.2026 (а. с. 118 - 119), 30.07.2026 було оголошено перерву до 31.07.2026 за клопотання позивача для надання можливості подати заяву про збільшення позовних вимог.
Як зазначено вище 31.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла подана представником позивача заява про зміну предмету позову та позовна заява в новій редакції, до якої додано додаткові докази, що не були подані разом з позовною заявою, поданою 04.02.2026, а саме, копії клопотання від 03.12.2024, скарги від 27.12.2024, відповіді від 04.09.2024, відповіді від 17.11.2024, відповіді від 24.01.2025, судових рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2024, від 22.07.2024, від 29.08.2024, від 19.12.2024, від 17.01.2025, від 11.02.2025, Фото (скріншоти) переписки Позивача і Відповідача.
Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, вказані норми ЦПК України визначають обов`язок зокрема і позивача подавати докази суду у відповідні строки, а саме разом з позовною заявою, та передбачають, що у разі неможливості такого подання доказів разом з позовною заявою позивач про це вказує у ній, де зазначає: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Крім того, нормами ЦПК України чітко визначено, що у разі неможливості самостійно надати докази суду, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом. Проте, таке клопотання повинно бути подане також у відповідний строк, а саме позивачем разом з позовною заявою.
Натомість судом встановлено порушення стороною позивача визначених ЦПК України строків на подання суду вищевказаних додаткових доказів.
Клопотання про поновлення процесуального строку на подання вказаних доказів позивачем суду не подано.
Тому суд вважає, що вищевказані докази, подані позивачем разом з відповіддю на відзив, подані з пропуском строку для його подання і підстави для його.
Оскільки відповідачем подано по даній справі відзив на позов (а. с. 91 - 94), суд вважає за необхідно до п. 12. ч. 2 ст. 197 ЦПК України встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив та відповідачу строк на подання заперечень щодо відповіді на відзив.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 43, 49, 84, 197 ч. 2 п. 12, 268 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зміну предмету позову від 31 липня 2026 року задовольнити частково.
Прийняти подану представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовну заяву ОСОБА_1 від 31 липня 2026 року в частині збільшення позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання правничої допомоги.
Відмовити в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 від 31 липня 2026 року в частині вимоги про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 50000 грн. та вважати повернутою позовну заяву в цій частині позивачу.
Додатки до позовної заяви в новій редакції від 31 липня 2026 року ОСОБА_1 : копій клопотання від 03.12.2024, скарги від 27.12.2024, відповіді від 04.09.2024, відповіді від 17.11.2024, відповіді від 24.01.2025, копій судових рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2024, від 22.07.2024, від 29.08.2024, від 19.12.2024, від 17.01.2025, від 11.02.2025, фото (скріншоти) переписки повернути позивачу.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити позивачу, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами 3 - 5 ст. 178 ЦПК України; копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду, до відповіді на відзив необхідно додати докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк на подання заперечень щодо відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснити відповідачу, що до заперечень застосовуються правила, встановлені частинами 3 - 5 ст. 178 ЦПК України; копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду; до заперечень необхідно додати докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень іншим учасникам справи.
На ухвалу суду в частині відмови в прийняті позовної заяви в частині вимоги про стягнення моральної шкоди може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвалу складено і підписано 31 липня 2026 року.
Суддя Н. М. Марущак