РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання -Музичук В.В.
справа № 569/18186/26,
учасники справи:
представник позивача - Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області Пятак Д.О.
відповідач - ОСОБА_1 , громадянка росії
представник відповідача - Крупінська Наталія Леонідівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області до ОСОБА_1 , громадянка росії про затримання іноземки з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-
ВСТАНОВИВ:
Представник Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , громадянки росії про затримання іноземки з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2026 в ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України, працівниками СБУ України в Рівненській області виявлена та доставлена до Сарненського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - Сарненський відділ УДМС у Рівненській області) громадянка російської федерації ОСОБА_1 (далі - іноземка), яка порушила закон про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та перебуває в Україні понад строки встановлені законодавством України.
За обліками УДМС у Рівненській області, Єдиної інформаційно - аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України іноземці 16.06.2014 було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 04.07.2014 іноземка була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , орган, що видав 5601.
05.09.2024 до УДМС надійшло клопотання Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі-УСБУ) щодо скасування дозволу на імміграцію громадянці росії ОСОБА_2 , яка своїми діями створює загрозу державній безпеці України, а саме перебуваючи в Україні та сповідуючи проросійські погляди своїми умисними діями, які виразились у запереченні збройної агресії російської федерації проти України, а також у поширенні інформації про рух Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при чому що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами в умовах воєнного стану, вчинила злочин проти основ національної безпеки.
08.09.2022 вироком Рівненського міського суду, за матеріалами УСБУ, іноземку визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2 та ч.1ст.436-2 КК України та призначенні їй покарання шляхом позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання змінено на іспитовий строк терміном у 2 роки з підстав ст.75 КК України.
10.10.2024 УДМС прийнято рішення про скасування громадянці росії ОСОБА_2 дозволу на імміграцію в Україну та одночасно скасована посвідка на простійне проживання.
11.10.2024 керуючись ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» УДМС прийнято рішення № 560113[телефон приховано] про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано покинути територію України в строк до 08.11.2024. Дане рішення чинне та іноземкою не виконано.
Закордонний паспорт громадянки російської федерації НОМЕР_2 , виданий 30.03.2012 та дійсний до 30.03.2022.
За наявними в УДМС у Рівненській області обліками будь-яка інформація щодо легалізації в Україні іноземця відсутня.
На території України іноземка перебуває нелегально, без документів на право проживання в Україні чим порушує Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Оскільки іноземка не виконала в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення та зважаючи на відсутність документів на право подальшого перебування на території України, відсутність у неї бажання повернутись в країну походження, приймаючи до уваги те, що відповідач під час законного перебування на території України не вжила заходів щодо легалізації свого перебування в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, не була позбавлена можливості звертатися до ДМС із заявою про продовження строку свого перебування, після дати 09.11.2024 має статує нелегального мігранта, а отже підлягає примусовому видворенню з України.
Разом з тим, в УДМС є обгрунтовані підстави вважати, що іноземка, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме процедурі видворення, оскільки у іноземця відсутній документ, що дає право перетину кордону (дійсний закордонний паспорт, довідка на повернення), що поряд з наведеними обставинами, є окремою підставою для звернення до суду з позов щодо затримання іноземця.
30.07.2026 за порушення правил перебування в Україні іноземка була притягнута Сарненським відділом УДМС у Рівненській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ПРМРВ 001092 від 30.07.2026), накладено штраф в сумі 3400 грн. (постанова про накладення адміністративного стягнення ПНМРВ 001086 від 30.07.2026), штраф не сплачено.
30.07.2026 Сарненським відділом УДМС у Рівненській області прийнято рішення про примусове видворення іноземки з України на підставі частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Рішення не виконано, іноземка продовжує перебувати в Україні.
30.07.2026 іноземку затримано та за рішенням Сарненського відділу УДМС у Рівненській області поміщено на три доби до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Враховуючи обставини відсутності у іноземки, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення будь-якого документа, що посвідчує особу та дає право перетину кордону, що в подальшому унеможливить проведення примусового видворення, вважають за необхідне застосувати передбачені законом заходи та затримати іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України з одночасним поміщенням до державної установи, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, а саме-Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 місяців.
Представник позивача просить затримати громадянку росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Помістити громадянку росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 місяців.
Ухвалою судді від 31 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
31 липня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 громадянки росії, адвоката Крупінської Н.Л. надійшов відзив на позову заяву, в якому вона зазначила, що позивач не подав суду належні та допустимі докази про необхідність затримання та примусового тримання відповідача. Не подано доказів не можливості виконання позивачем реальних дій щодо ідентифікації відповідача ОСОБА_1 , адже наявий паспорт, який діяв до 30.03.2022 року та яким відповідно іденфіковано особу. Дійсність цього документу ніким не оспорюється в період його дії. Мета прибуття та перебування відповідача в Україні це наявність фактичного місця проживання, господарства та спадкового майна після смерті батьків. Через повномасштабне вторгнення та розрив будь-яких дипломатичних відносин з рф відповідач не може отримати та продовжити ряд процесуальних дій для перебування в Україні. Просить врахувати відзив при вирішенні даної справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Відповідач та її представник у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили. Відповідач зазначила, що зверталась за допомогою до адвоката, попереднє рішення оскаржувала. Зверталась до перевізників, щоб виїхати, але не може бо документи не дійсні, намагалась виїхати. Мала посвідку на постійне проживання, посвідку забрали 30 липня 2026 року. Має мальнький притулок для тварин, просить надати термін для влаштування тварин і майна.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 30.07.2026 в ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України, працівниками СБУ України в Рівненській області виявлена та доставлена до Сарненського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області громадянка російської федерації ОСОБА_1 , яка порушила закон про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та перебуває в Україні понад строки встановлені законодавством України.
За обліками УДМС у Рівненській області, Єдиної інформаційно - аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України іноземці 16.06.2014 було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 04.07.2014 іноземка була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , орган, що видав 5601.
05.09.2024 до УДМС надійшло клопотання Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо скасування дозволу на імміграцію громадянці росії ОСОБА_2 , яка своїми діями створює загрозу державній безпеці України, а саме перебуваючи в Україні та сповідуючи проросійські погляди своїми умисними діями, які виразились у запереченні збройної агресії російської федерації проти України, а також у поширенні інформації про рух Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при чому що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами в умовах воєнного стану, вчинила злочин проти основ національної безпеки.
08.09.2022 вироком Рівненського міського суду, за матеріалами УСБУ, іноземку визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2 та ч.1ст.436-2 КК України та призначенні їй покарання шляхом позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання змінено на іспитовий строк терміном у 2 роки з підстав ст.75 КК України.
10.10.2024 УДМС прийнято рішення про скасування громадянці росії ОСОБА_2 дозволу на імміграцію в Україну та одночасно скасована посвідка на простійне проживання.
11.10.2024 керуючись ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» УДМС прийнято рішення № 560113[телефон приховано] про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано покинути територію України в строк до 08.11.2024. Дане рішення чинне та іноземкою не виконано.
Закордонний паспорт громадянки російської федерації НОМЕР_2 , виданий 30.03.2012 та дійсний до 30.03.2022.
За наявними в УДМС у Рівненській області обліками будь-яка інформація щодо легалізації в Україні іноземця відсутня.
30.07.2026 за порушення правил перебування в Україні іноземка була притягнута Сарненським відділом УДМС у Рівненській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ПРМРВ 001092 від 30.07.2026), накладено штраф в сумі 3400 грн. (постанова про накладення адміністративного стягнення ПНМРВ 001086 від 30.07.2026), штраф не сплачено.
30.07.2026 Сарненським відділом УДМС у Рівненській області прийнято рішення про примусове видворення іноземки з України на підставі частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Рішення не виконано, іноземка продовжує перебувати в Україні.
30.07.2026 іноземку затримано та за рішенням Сарненського відділу УДМС у Рівненській області поміщено на три доби до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VІ), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України та підзаконними нормативно правовими актами; Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/171/150 (далі- Інструкція); Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110; Інструкцією про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 № 141.
Зокрема, п.7 ч.І ст.1 Закону № 3773-VІ визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в у становленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України (ч. 3 ст. 9 Закону № 3773-VІ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обгрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. ( ч.1 ст.30 Закону № 3773-VІ).
Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону ( п.8 ст.26 Закону № 3773-VІ).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (п.3.ст.30 Закону № 3773-VІ).
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (п. 4 ст.30 Закону № 3773-VІ).
Із зазначеними правовими нормами узгоджуються зміст Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів,органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішення про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в У країні,а також під час прийняття рішення про продовження строку затримання.
Відповідно до п.2 Інструкції за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до ч.1 ст. 289 КАСУ.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.
Згідно із частиною одинадцятою статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі- Інструкція); Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110; Інструкцією про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 № 141.
Розділом VI Інструкції визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців. Якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
Будь-яких документів, які б надавали право громадянці росії ОСОБА_1 постійно чи тимчасово перебувати на території України, а також документів, що надають їй право перетину державного кордону для виїзду України, суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідач не має законних підстав для перебування на території України, рішення про примусове повернення до країни походження добровільно не виконала, у неї відсутні документи, які дають право на перетин державного кордону, тому є обґрунтовані підстави вважати, що вона ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення.
Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» в судовому засіданні не встановлено.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про затримання іноземки з метою забезпечення примусового видворення за межі території України громадянки росії ОСОБА_1 , а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289, 371 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Затримати громадянку росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Помістити громадянку росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 місяців.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, адреса: вул. 16 Липня, 6, м. Рівне, 33028.
Відповідач: громадянка росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Волинський ПТПІ АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 31 липня 2026 року.
Суддя -