ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/26289/26
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву Фермерського господарства «ВІКТОР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Фермерське господарство «ВІКТОР» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати податкову накладну № 3 від 17.07.2025 р., як таку, реєстрацію якої зупинено Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13140520/30053491 від 05.08.2025 р;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 05.08.2025 №13140520/30053491 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17.07.2025 № 3;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.07.2025 № 3, подану Фермерським господарством «Віктор», датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 р. № 640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд дійшов такого висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Предметом позовних вимог Фермерського господарства «ВІКТОР» у цій справі є протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, які не оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, а тому строк звернення до суду щодо його оскарження становить шість місяців з дня отримання цього рішення.
Звертаючись з цим позовом до суду 29.07.2026, позивач пропустив встановлений шестимісячний строк,
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи його тим, що блокування податкових накладних є прямим наслідком віднесення підприємства до переліку ризикових. Поки підприємство мало цей статус, подання позовів щодо кожної окремої податкової накладної було економічно неефективним, оскільки податкова автоматично блокувала всі наступні накладні за аналогічним алгоритмом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року по справі № 240/25243/25 дії Державної податкової служби України визнано протиправними, скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 297391 від 14.08.2025 р. Лише після прийняття рішення про скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 297391 від 14.08.2025 р позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Дослідивши заяву позивача, суд зазначає, що наведені у ньому доводи не можуть бути взяти до уваги як поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з огляду на таке.
Обставини, на які посилається позивач як на підстави поновлення строку звернення до суду, не підтверджують наявності поважних причин його пропуску.
Суд не знаходить поважними посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки представником не надано належних та допустимих доказів неможливості звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.08.2025 №13140520/30053491 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17.07.2025 № 3.
Натомість, існування спірних правовідносин щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості не може слугувати поважною підставою для пропуску строку для звернення до суду.
За наведених обставин і правового регулювання суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі причин, які б унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем у позовній заяві вказано відповідача Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, проте в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач заявляє позовні вимоги також до Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене позивачу необхідно уточнити відповідачів у справі.
За наведених обставин і правового регулювання суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі причин, які б унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку;
- уточненої позовної заяви, у якій слід уточнити відповідачів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Фермерського господарства «ВІКТОР» залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.С. Токарева