ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
21 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/26289/26
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева Марія Сергіївна, розглянувши позовну заяву Фермерського господарства «ВІКТОР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Фермерське господарство «ВІКТОР» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати податкову накладну № 3 від 17.07.2025 р., як таку, реєстрацію якої зупинено Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13140520/30053491 від 05.08.2025 р;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 05.08.2025 №13140520/30053491 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17.07.2025 № 3;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.07.2025 № 3, подану Фермерським господарством «Віктор», датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Ухвалою суду від 09 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку;
- уточненої позовної заяви, у якій слід уточнити відповідачів.
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представник позивача подав заяв про уточнення позовних вимог та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення із позовом до суду, представник позивач наполягає на тому, що поки підприємство мало статус ризикового, подання позовів щодо кожної окремої податкової накладної було економічно неефективним, оскільки податкова автоматично блокувала всі наступні накладні за аналогічним алгоритмом, а своєчасний розгляд справи про зняття з господарства статусу ризикового, надавав можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про розблокування податкових накладних. Зважаючи на те, що блокування податкової накладної було прямим наслідком віднесення підприємства до переліку ризикових, Позивач 04.11.2025 року звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 297391 від 14.08.2025р., яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві та зобов`язати Відповідача виключити Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Житомирський окружний адміністративний суд 02.06.2026 року (через 6 місяців і 22 дні з дня відкриття провадження) у справі № 240/25243/25 дії Державної податкової служби України визнав протиправними та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 297391 від 14.08.2025 р.
При вирішенні питання щодо дотримання Фермерським господарством «ВІКТОР» строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно висновків, сформованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень /дій/ бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позову у даній справі є оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 05.08.2025 №13140520/30053491 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17.07.2025 № 3.
З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається інформації щодо оскарження позивачем рішень про відмову у реєстрації ПН до Державної податкової служби України як і відсутні докази прийняття ДПС України відповідного рішення за результатами розгляду скарги.
У зв`язку з цим, суд вважає, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірного рішення.
Таким чином, звернувшись 29.07.2026 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Окрім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В ухвалі суду від 31 липня 2026 року суд вказав, що існування спірних правовідносин щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості не може слугувати поважною підставою для пропуску строку для звернення до суду.
Ухвалою суду від 09 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку.
При цьому, у наданій заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено інших підстав на підтвердження поважних причин пропуску строку.
За наведених обставин і правового регулювання суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі причин, які б унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву Фермерського господарства «ВІКТОР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.С. Токарева