КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5189/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 по 23.09.2024 посадового окладу та окладу за військовим званням без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, помноженого на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням: за період з 01.04.2022 по 31.12.2022 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - у розмірі 2 684 грн; за період з 01.01.2024 по 23.09.2024 - у розмірі 3 028 грн, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до Постанови № 704, із дотриманням правил округлення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 на підставі перерахованих посадового окладу та окладу за військовим званням перерахувати всі належні й фактично нараховані позивачу залежні складові грошового забезпечення за період з 01.04.2022 по 23.09.2024, зокрема надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, щомісячну премію та інші виплати, розмір яких визначався з посадового окладу, окладу за військовим званням або місячного грошового забезпечення, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум. Окрема вимога про виплату допомоги у розмірі 50 відсотків у цьому позові не заявляється;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та/або невиплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 31.08.2014 по 27.08.2015, з 01.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.09.2024;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: за період з 31.08.2014 по 27.08.2015 - із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів); за період з 01.04.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078 та з урахуванням належної суми індексації-різниці, визначеної у березні 2018 року; за період з 01.01.2024 по 23.09.2024 - відповідно до Закону № 1282-XII, статті 39 Закону № 3460-IX та Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти та надати позивачу детальний помісячний розрахунок проведених на виконання рішення суду нарахувань із зазначенням тарифних коефіцієнтів, розрахункових величин, усіх залежних складових грошового забезпечення, коефіцієнтів і сум індексації та фактично виплачених сум.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року №4695-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 та 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Надаючи оцінку наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Заявлені позивачем вимоги про перерахунок і виплату належних йому складових грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення спрямовані на одержання виплат, належних у зв`язку з проходженням військової служби. Тому на такі вимоги поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Водночас позивачем окремо заявлено вимогу зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та надати йому детальний помісячний розрахунок проведених на виконання рішення суду нарахувань із зазначенням тарифних коефіцієнтів, розрахункових величин, усіх залежних складових грошового забезпечення, коефіцієнтів і сум індексації та фактично виплачених сум.
Така вимога має самостійний немайновий характер і не є вимогою про стягнення заробітної плати або іншої належної позивачу виплати. Об`єднання цієї вимоги в одній позовній заяві з вимогами про перерахунок і виплату грошового забезпечення не змінює її правової природи та не зумовлює поширення на неї пільги, встановленої пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Щодо посилання позивача на пункт 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд зазначає таке.
Згідно із зазначеною нормою від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Отже, застосування цієї пільги залежить як від належності особи до визначеної законом категорії, так і від характеру спірних правовідносин.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що на час звернення до суду позивач уже звільнений з військової служби, а отже не має статусу військовослужбовця та не виконує службових обов`язків.
При цьому вимога про складання та надання детального помісячного розрахунку стосується дій відповідача, які мають бути вчинені після виконання майбутнього рішення суду, та не пов`язана безпосередньо з виконанням позивачем військового обов`язку або службових обов`язків.
За таких обставин передбачена пунктом 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI пільга на цю вимогу не поширюється.
Отже, за подання вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 скласти та надати детальний помісячний розрахунок проведених на виконання рішення суду нарахувань позивач повинен сплатити судовий збір на загальних підставах.
Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», тому з урахуванням коефіцієнта 0,8 розмір судового збору за цю вимогу становить 1064,96 грн (3328 грн х 0,4 х 0,8).
Разом із тим у позовній заяві ОСОБА_1 просить до вирішення питання про залишення позовної заяви без руху відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, відстрочити чи розстрочити їх сплату на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону №3674-VI вирішення питання про відстрочення сплати судового збору здійснюється судом з урахуванням майнового стану заявника та за умови надання ним доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору під час звернення до суду.
Однак позивач не навів конкретних обставин, які характеризують його майновий стан та перешкоджають сплаті судового збору, і не надав жодних доказів на їх підтвердження, зокрема відомостей про розмір доходів, наявність або відсутність коштів на банківських рахунках, склад майна, наявність утриманців чи обов`язкових витрат.
Тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1064,96 грн (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК