Справа №760/6387/24 2-ві/760/21/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Верещінської І.В., за участі секретаря судового засідання Негари А., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді у Солом`янському районному суді міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач в позові просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 жовтня 2015 року в рахунок погашення заборгованості в гривні у розмірі, розрахованим за готівковим курсом продажу долару США за даними сайту finance.ua на дату виконання рішення суду, в еквіваленті 9700,50 доларів США за договором позики від 29 жовтня 2015 року, в рахунок погашення заборгованості відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в гривні у сумі, розрахованій з урахуванням готівкового курсу продажу долару США за даними сайту finance.ua на дату виконання рішення суду, в еквіваленті 2292,24 доларів США і судових витрат, що складаються з суми судового збору 4663,97 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн., на користь ОСОБА_2 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 15 січня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів.
Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року здійснено перехід до розгляду цивільної справи за правилами загального позовного провадження та замінити засіданні для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року було витребувано докази від державного реєстратора Комунального підприємства «Спецжитлофонд» у м. Києві Коровайко О.С. та від Київського державного нотаріального архіву.
Згідно ухвали суду від 01 липня 2025 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 було витребувано докази від Київського державного нотаріального архіву.
17 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді Солом`янського районного суду м. Києва Аксьоновій Н.М. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що суддею було відмовлено їй у витребуванні доказів, в той час як докази від Київського державного нотаріального архіву суддею були витребувані за її власною ініціативою. Вважає, що вказане свідчить на упередженість, необ`єктивність та заангажованість судді і просить передати справу на авторозподіл для визначення іншого судді.
21 07.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано ще доповнення до заяви про відвід, в яких відповідач додатково зазначає, що після ознайомлення зі справою виявила, що у справі відсутні докази існування боргу та іпотеки, і якщо немає оригіналів - то немає доказів, тому вважає, що суд не мав права розпочинати розгляд справи без наявності таких доказів. Суддя із власної ініціативи почала збирати докази на користь однієї із сторін, проте до цього часу витребувані докази не надійшли.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2026 заяву про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та передано для її вирішення іншому судді у порядку визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.07.2026 вказану заяву про відвід передано судді Верещінській І.В. Фактично справу передано головуючому судді 29.07.2026 року.
В заяві від 31.07.2026 відповідач ОСОБА_1 також зазначила, що головуючим суддею було відмовлено їй у забезпеченні позову, про що винесена ухвала від 22.01.2026 року, що відповідач також вважає очевидною упередженістю головуючого судді.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, зазначені в заяві відповідача як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із тим, які процесуальні рішення по справі приймає суддя, зокрема щодо відмови відповідачу у витребуванні доказів та забезпечення позову, а також винесення ухвали про витребування доказів на підставі ч.7 ст. 81 ЦПК України, тому вказані дії не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість у розгляді справи. Думка заявниці про упередженість та необ`єктивність судді носить характер припущень та фактично зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді.
За таких обставин, заява про відвід головуючого судді Аксьоновій Н.М. не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська