Справа № 761/29507/26
Провадження № 2-з/761/275/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року суддя Шевченківського районного Волошин В.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабич Олена Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування,-
в с т а н о в и в :
17 липня 2026р. на адресу суду надійшла вказана позовна заява.
Разом з позовом позивачкою було подано до суду заяву про забезпечення позову в якій остання просила суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на:
1/6 (одну шосту) частину садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2959771632100;
1/6 (одну шосту) частину земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:35:054:0004, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 881289732218;
1/6 (одну шосту) частину квартири за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 531490480000.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 липня 2026р., визначено головуючого суддю Волошина В.О., якому були передані матеріали позовної заяви та заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Під час вивчення матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, серед іншого, містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов`язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд приходить до висновку про недоцільність застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, оскільки заявником не надано жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заяви. В обґрунтування утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, заявник посилався на те, що відповідачка може здійснити відчуження зазначеного майна на користь третіх осіб, що ускладнить позивачці можливість успадкування належну їй частку у вказаному садовому будинку та квартирі.
Однак, суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання заявника на потенційне порушення його прав, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову.
Доказів того, що з боку відповідачки були спроби відчужити спірне нерухоме майно іншим особам або наявна реальна загроза відчуження на даний час - заявником суду не надано.
Отже жодного доказу щодо реалізації або розпорядження спірним нерухомим майном власником на даний час позивачем не надано, тому не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з огляду на відсутність в заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та відсутність імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд, дійшов висновку, що вказану заяву необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабич Олена Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування - повернути заявнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: