Справа № 761/29507/26
Провадження № 2/761/14301/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабич Олена Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
У липні 2026р. на адресу суду надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Волошина В.О.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом позову сторона позивача зазначила, що до спадкової маси, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 належить:
частина садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2959771632100;
частина земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:35:054:0004, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 881289732218;
частина квартири за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 531490480000.
Разом з тим, як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий №[номер приховано]:35:054:0004, була набута у власність ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину (серія та номер: 3017, виданий 16 червня 2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю).
З урахуванням викладеного, на виконання вимог п.5) ч.3 ст. 175 ЦПК України, сторона позивача повинна зазначити виклад обставин на підтвердження доводів набуття зазначеної земельної ділянки у спільну сумісну власність подружжя « ОСОБА_4 ».
Крім того, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Так, позивачем зазначено ціну позову 2858938, 21 грн. Разом з тим, по тексту позову не зазначено, яким чином позивач визначив ціну позову.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять доказів із проведеною оцінкою вартості земельної ділянки, з урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості земельної ділянки, актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про вартість нерухомого майна для встановлення дійсної ціни позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014р. строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість земельної ділянки саме станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.
Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010р. у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно надати виправлену редакцію позову із коректним зазначенням викладу обставин, на які посилається сторона позивача, як на підставу заявлених позовних вимог, а також визначити дійсну ціну позову (обґрунтувати її розмір).
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабич Олена Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: