УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 757/27103//22
провадження № 61-9277ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 113 000,00 доларів США - основного боргу за договором позики, 7 727,34 доларів США - трьох відсотків річних, а всього 120 727,34 доларів США та судових витрат.
Печерський районний суд м. Києва заочним рішенням від 01 липня 2026 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 113 000,00 доларів США основного боргу за договором позики, 7 727,34 доларів США трьох відсотків річних, а всього 120 727,34 доларів США.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 12 405,00 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року залишив без змін.
10 липня 2026 року ОСОБА_1 , через відділ Верховного Суду «Прийом громадян», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року в указаній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів отримання копії судового рішення апеляційної інстанції.
28 липня 2026 року до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали, надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій вона просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки постанову апеляційного суду отримано нею 12 червня 2026 року.
Аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, тому на підставі частини другої статті 390 ЦПК України, підлягає поновленню.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник посилається на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року.
Витребувати з Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/27103/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 31 серпня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко