УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 191/3186/23
провадження № 61-8639ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, поновлено позивача на посаді, стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року змінено.
Стягнуто з Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2023 року по 22 грудня 2023 року в розмірі 104 875,32 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без змін.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-6640св25).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради залишено без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без змін.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-6640св25).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради залишено без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без змін.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 липня 2026 року касаційну скаргу було залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. У наданий суддею строк заявник направив матеріали на усунення недоліків.
В уточненій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року, ухвалити нове рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 22 червня 2023 року по 15 листопада 2024 року у розмірі 239 155,55 грн (367 робочих дні х 651,65 грн) без урахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів. У іншій частині відмовити.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №460/2645/24, від 31 січня 2025 року у справі № 460/2645/24, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк
та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року.
Витребувати із Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 191/3186/23.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 серпня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник