УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 191/3186/23
провадження № 61-8639ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про зупинення дії рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, поновлено позивача на посаді, стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року змінено.
Стягнуто з Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2023 року по 22 грудня 2023 року в розмірі 104 875,32 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без змін.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-6640св25).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради залишено без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без змін.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-6640св25).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради залишено без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без змін.
У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та роз`яснено право на подання відзиву який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 серпня 2026 року.
12 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про зупинення дії рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що 10 серпня 2026 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист, що створює загрозу примусового виконання рішення, накладення арешту на рахунки та майно лікувального закладу, а також безпосереднього списання коштів. Заявник зазначає, що це може призвести до ускладнення безперервного надання медичної допомоги та зумовить додаткові процесуальні труднощі у разі необхідності повороту виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути належним чином мотивованим, містити достатні підстави для вжиття такого заходу, а обставини, на які посилається заявник, повинні бути підтверджені належними, допустимими та переконливими доказами. Метою зупинення виконання судового рішення є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути в процесі примусового виконання і які буде об`єктивно неможливо або вкрай складно усунути у разі скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
Аналізуючи обґрунтування поданої заяви, суд зазначає, що заявник посилається переважно на потенційну можливість настання негативних наслідків та сам факт видачі Синельниківським міськрайонним судом виконавчого листа.
Разом з тим, додані до заяви матеріали не містять відомостей та процесуальних документів (зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження), які б свідчили про фактичне пред`явлення виконавчого документа до виконання та вчинення органами державної виконавчої служби чи приватним виконавцем активних, безпосередніх виконавчих дій, спрямованих на примусове стягнення коштів чи арешт майна.
Сама по собі видача виконавчого листа є стандартною процесуальною стадією, що логічно випливає із факту набрання судовим рішенням законної сили, і автоматично не вказує на невідворотність порушення балансу інтересів сторін чи реальний запуск механізму безальтернативного примусового списання коштів, який неможливо було б зупинити в загальному порядку. Гіпотетичні ризики, пов`язані з можливим відкриттям виконавчого провадження у майбутньому, за відсутності доказів вчинення реальних дій із боку виконавця на момент розгляду цього клопотання, не можуть вважатися достатньою та безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Оскільки заявником не доведено невідворотності настання негативних наслідків та не надано підтверджень вчинення безпосередніх заходів примусового виконання, підстав для задоволення заяви немає.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його дії судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання про зупинення дії слід відмовити.
Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про зупинення дії рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник