Судові рішення

Ухвала № 138670978 у справі № 130/1314/26 від 03.08.2026

Ухвала від 03.08.2026 у цивільній справі № 130/1314/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Шаргородський районний суд Вінницької області, суддя Войнаровський І. В.

Справа№ 130/1314/26
СудШаргородський районний суд Вінницької області
СуддяВойнаровський І. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення03.08.2026
Надійшло до реєстру03.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138670978

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 130/1314/26

2/152/1033/26

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя/стягнення компенсації, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 , -

у с т а н о в и в:

03 липня 2026 року в провадження Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла вищевказана зустрічна позовна заява.

Відповідно до протоколу передачі судової справи рінаше визначеному складу суду від 03 липня 2026 року, справу передано в провадження судді Войнаровського І.В..

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з вимогами ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначені вимоги ст. 175 ЦПК України не дотримані, зокрема п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилається, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та вказує справу №130/1314/26, яка перебуває у провадженні судді Войнаровського І.В., однак це справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

При цьому, зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги виходячи саме з позовних вимог про розірвання шлюбу.

Також, суд не бере до уваги заперечення адвоката Шуліки-Гінкулової А.Г., оскільки вони подані в межах цивільної справи №130/1314/26, тобто за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення зустрічної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 194, 260, 261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя/стягнення компенсації, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Войнаровський

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Рішення № 140503655 Шаргородський районний суд Вінницької області
19.08.2026 Ухвала № 139075644 Шаргородський районний суд Вінницької області
05.06.2026 Ухвала № 137135452 Шаргородський районний суд Вінницької області
11.05.2026 Ухвала № 136400943 без тексту Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області