П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/10849/26
Провадження № 22-ц/4815/1473/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - КП "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка"
Рівненської обласної ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка" Рівненської обласної ради про визнання права на безоплатне зубопротезування, -
в с т а н о в и в :
05 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до КП "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка" Рівненської обласної ради про визнання права на безоплатне зубопротезування.
Позов обґрунтовував наявністю у нього як особи яка володіє спеціальним правовим статусом особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи та ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджується відповідними посвідченнями, права на безоплатне зубопротезування.
Просив суд визнати антиконституційною та протизаконною відмову від безоплатного позачергового зубопротезування в закладах охорони здоров`я ОСОБА_1 , ліквідатора аварії на ЧАЕС відповідно до п. 2 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особи з інвалідністю III групи внаслідок війни відповідно до п.2 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" бездіяльність комунального підприємства "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка"; визнати право ОСОБА_1 на безоплатне зубне лікування та протезування усіма видами протезування (методами лікування) зубів без обмежень (за винятком протезування з дорогоцінних металів) за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, без встановлення норми витрат коштів; зобов`язати комунальне підприємство "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка" надати позачергово безоплатне зубне лікування та протезування усіма видами протезування (методами лікування) зубів без обмежень (за винятком протезування з дорогоцінних металів), включаючи рентген, підготовку порожнини рота до зубопротезування відповідно до ст. 49. Конституції України у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно, п. 2 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, п. 2 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ОСОБА_1 в розумні терміни.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2026 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної стоматологічної поліклініки про визнання права на безоплатне зубопротезування відмовлено.
Роз`яснено позивачу право на звернення з позовною заявою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвала суду мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Ляшко Д.В., оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що власне, предметом спору є не бездіяльність державного органу щодо впровадження механізму надання безкоштовних медичних послуг, а правомірність рішення комунального медичного закладу щодо відмову у реалізації права на отримання такої послуги, мотивовану відсутністю належного регулювання умов її отримання та фінансування витрат на її забезпечення. Вирішення цього спору по суті, передбачало необхідність з`ясування того, чи дійсно позивач має право на отримання безоплатної медичної послуги; яким є механізм його реалізації; чи законне рішення відповідача про відмову у наданні послуги.
Просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
20 липня 2026 року КП "Рівненська обласна стоматологічна поліклініка" Рівненської обласної ради подало відзив на апеляційну скаргу, у якій покликається на законність оскаржуваної ухвали, просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Зі змісту позовної зави вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу реалізації позивачем права на отримання безоплатної медичної допомоги у вигляді зубопротезування у комунальному закладі охорони здоров`я, який здійснює відповідну діяльність у межах державних та місцевих програм фінансування.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує індивідуальне рішення суб`єкта, який надає медичні послуги у системі охорони здоров`я, щодо відмови у наданні конкретної пільгової медичної послуги, гарантованої, на його думку, нормами спеціальних законів та Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.
До справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Згідно усталеної практики Верховного Суду до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18) (пункт 5.7), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (провадження № 11-680апп18) (пункти 24, 25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) (пункти 4.8-4.10), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18), від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (провадження № 11-79апп19) (пункти 18, 19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (провадження № 14-438цс19) (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (провадження № 14-440цс19) (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп19) (пункти 16, 17), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункти 19-21)).
Згідно доводів позовної заяви, відмова відповідача у безоплатному протезуванні позивача, ґрунтується на застосуванні бюджетних програм та нормативно-правових актів органів виконавчої влади, що регулюють порядок та умови надання безоплатних медичних послуг за рахунок бюджетних коштів. Дії відповідача мають ознаки реалізації делегованих державою функцій у сфері охорони здоров`я.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір, який виник між сторонами має ознаки публічно-правового спору, оскільки виник у зв`язку з виконанням суб`єктом, який надає медичні послуги у межах бюджетного фінансування, функцій щодо організації та забезпечення надання безоплатної медичної допомоги визначеним законом категоріям осіб; а оцінка правомірності відмови у наданні позивачу відповідних медичних послуг, а також перевірка дотримання відповідачем вимог законодавства при застосуванні бюджетних програм, виходить за межі цивільної юрисдикції та вказує на наявність ознак публічно-правового спору, який може підлягати розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повни теккст постанови виготовлено 31 липня 2026 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.А.
Хилевич С.В.