УХВАЛА
30 липня 2026 року м. Кропивницький
справа № 941/114/26
провадження № 22-ц/4809/1194/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Карпенко О. Л., Письменний О. А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 16 992,50 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2026 року.
У порядку підготовки розгляду справи апеляційним судом з`ясовано, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції у даній справі, ОСОБА_1 не погодилась, зокрема, із задоволенням судом першої інстанції вимог позову про стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках за кредитним договором № 71877335 від 31 травня 2025 року у сумі 1170,00 грн та за кредитним договором № 8348366 від 03 червня 2025 року у сумі 4322,50 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги у зазначеній частині скаржниця вказує у тому числі на те, що судом першої інстанції не враховано, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає, що суд першої інстанції не дослідив і не оцінив розмір відсотків з точки зору їх пропорційності. Вказує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права.
На переконання скаржниці, зокрема, у зв`язку з викладеним оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню у частині задоволених позовних вимог.
Таким чином, у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, колегія суддів апеляційного суду має перевірити рішення суду першої інстанції в частині задоволеної у повному обсязі позовної вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом за двома кредитними договорами, з`ясувавши при цьому чи є підстави, передбачені ст. 18 Законом України «Про захист прав споживачів», вважати умови укладених кредитних договорів про розмір процентів несправедливими, враховуючи, що відповідачка зустрічний позов про зміну договорів або визнання їх повністю чи частково недійсними не заявляла.
Апеляційним судом враховано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до фізичної особи про стягнення кредитної заборгованості дійшов, зокрема, висновку про те, що суди нижчих інстанцій мали надати оцінку запереченням відповідача проти позову, які полягали в тому, що він стверджував про несправедливість умов кредитного договору про проценти. Верховний Суд вказав про те, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів відповідача щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків (ст. ст. 509, 627 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). При цьому відсутність позову про визнання недійсним кредитного договору не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року справу № 552/672/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з підстав, передбачених ч. 2 ст. 403 ЦПК України.
У згаданій справі суд касаційної інстанції вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 у справі № 679/1103/23. Посилаючись на ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вказує, що суд не в праві давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства принцип свободи договору, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року справу № 552/672/23 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи в подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц тощо).
На переконання колегії суддів, обставини у даній справі, яку переглядає апеляційний суд, та обставини справи № 552/672/23, яку прийняла до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у частині вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом є подібними, оскільки в них подібними є предмет спору та підстави позову, зміст позовних вимог, обставини справи, нормативно-правове регулювання відносин.
Враховуючи наведене, а також те, що перегляд в касаційному порядку справи № 552/672/23 наразі не завершено, колегія суддів вважає наявними визначені п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України підстави для зупинення провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 252, 253, 260, 365, 368 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у цивільній справі № 941/114/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 552/672/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Карпенко
О. А. Письменний