ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
03.08.2026 Справа № 910/9520/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про забезпечення позову у справі № 910/9520/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-конструкторське підприємство «Індустріальні машини»
про стягнення 546336,00 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники: без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-конструкторське підприємство «Індустріальні машини» про стягнення 546336,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 25/11-02/ЄР від 25.11.2025 р. в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 546336,00 грн. пені.
Разом з позовною заявою до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать, підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-конструкторське підприємство «Індустріальні машини» та знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі на рахунках, відкритих у банках та інших фінансових установах, а також на рахунках, які будуть відкриті після постановлення ухвали, у межах суми 580862,24 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
У поданій заяві ТОВ «Євро-реконструкція» зазначає, що між ним та ТОВ «Виробничо-конструкторське підприємство «Індустріальні машини» укладено договір поставки № 25/11-02/ЄР від 25.11.2025 р. на виготовлення та поставку зубчастого вінця. Загальна ціна товару становить 3252000,00 грн. з ПДВ. Договір укладено за результатами публічної закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
ТОВ «Євро-реконструкція» виконало свої зобов`язання за договором в частині оплати товару, перерахувавши 01.12.2025 р. ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» 2276400,00 грн. (70% ціни товару), що підтверджується платіжною інструкцією № [номер приховано] від 01.12.2025 р., та 19.02.2026 р. 650400,00 грн. (20% ціни товару), що підтверджується платіжною інструкцією № [номер приховано] від 19.02.2026 р.). Всього перераховано 2926800,00 грн., що становить 90% ціни товару.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що строк поставки - протягом 180 календарних днів після отримання попередньої оплати. Оскільки ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» отримало попередню оплату у розмірі 70% ціни товару 01.12.2025 р., то 180-й день припадає на 30.05.2026 р. Однак, враховуючи, що 30.05.2026 р. є вихідним днем (неділя), то відповідно до приписів ст. 254 Цивільного кодексу України останнім днем строку поставки є 01.06.2026 р. (понеділок).
Станом на дату подання цієї заяви товар не поставлено, прострочення виконання ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» свого зобов`язання з поставки товару обчислюється з 02.06.2026 р. і станом на 27.07.2026 р. становить 56 календарних днів.
Обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «Євро-реконструкція» зазначає, що у ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого може бути виконано майбутнє рішення суду, що вбачається з інформаційної довідки № 487348271 від 24.07.2026 р., сформованої адміністратором Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за заявою з реєстраційним номером 74308679, зокрема: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні. Фінансова звітність відповідача свідчить про погіршення фінансового стану ТОВ «ВКП «Індустріальні машини».
основним активом, за рахунок якого об`єктивно можливе виконання майбутнього судового рішення, є грошові кошти ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» на банківських рахунках.
На переконання заявника, наведені ним обставини у сукупності підтверджують достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» на даний момент, можуть зникнути або зменшитися за кількістю до моменту виконання рішення суду, а іншого майна, за рахунок якого таке виконання було б можливим, у ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» не існує. Обраний захід забезпечення позову не здатний завдати ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» шкоди, оскільки грошові кошти залишаються у володінні ТОВ «ВКП «Індустріальні машини», а можливість розпоряджатися ними обмежиться на певний час лише щодо тієї частини коштів, якої стосується спір.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому, забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У заяві про забезпечення позову ТОВ «Євро-реконструкція» просить суд накласти арешт на грошові кошти як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать, підлягають передачі або сплаті ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» та знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі на рахунках, відкритих у банках та інших фінансових установах, а також на рахунках, які будуть відкриті після постановлення ухвали, у межах суми 580862,24 грн.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23.
У даному випадку, суд зазначає, що заявником не доведено належними та допустимими доказами обставин імовірності того, що грошові кошти ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» можуть зникнути з рахунків підприємства чи бути відчуженими на користь третіх осіб. Доказів того, що ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» здійснює дії, спрямовані на зняття або витрачання коштів, заявником суду також не надано. Будь-які відомості стосовно наміру ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» відчужити активи підприємства (укладення договорів стосовно відчуження активів тощо) відсутні в матеріалах справи і ТОВ «Євро-реконструкція» до заяви про вжиття заходів забезпечення позову додано не було.
Також судом враховано, що ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» не перебуває у процедурі банкрутства (неплатоспроможності), щодо останнього не відкрито виконавчих проваджень, за якими з товариства стягуються грошові кошти тощо.
При цьому, заява ТОВ «Євро-реконструкція» про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» від виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.
Саме по собі існування заборгованості ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» перед ТОВ «Євро-реконструкція» внаслідок порушення строку поставки товару за договором № 25/11-02/ЄР від 25.11.2025 р. не є безумовною обставиною ухилення ТОВ «ВКП «Індустріальні машини» від виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів ТОВ «Євро-реконструкція» щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Євро-реконструкція» про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про забезпечення позову у справі № 910/9520/26 - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА