Справа №:755/11793/26
Провадження №: 2-з/755/147/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва - Гаврилова О.В., розглянувши заяву позивача Київської міської ради про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась Київська міська рада, через представника - Стороженко Катерину Миколаївну, з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва.
Згідно заявлених вимог позивач просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер [номер приховано]:63:397:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва: нежитлова будівля, літ «Л», загальною площею 21,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 334, виданий 25.03.2025, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2131406980000.
До матеріалів позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладання арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 21,6 кв.м за адресою просп. Броварський, 16-К у Дніпровському районі міста Києва право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 334, виданий 25.03.2025, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В., прийнято рішення №78009949 від 25.03.2025, 2131406980000. реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно об`єкта нерухомого майна, загальною площею 21,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:63:397:0011 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 334, виданий 25.03.2025, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В., прийнято рішення № 78009949 від 25.03.2025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана: 2131406980000.
Суддя, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року (справа № 658/485/21) зауважує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25 березня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за № 334, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Н.В., нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 . Також позивачем долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в якому відображена реєстрація права власності на спірну нежитлову будівлю за відповідачем, з додатковими відомостями про об`єкт - літера «Л», що відображено й в описі нерухомого майна, наведеному в договорі.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір, врахувавши доводи заяви про забезпечення позову, характер та предмет спору, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати негативні наслідки та ускладнити виконання ймовірного судового рішення в разі задоволення позову, а тому вважає за можливе частково задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 21,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, проспект Броварський, будинок 16-К, літера «Л», реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана: 2131406980000, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 334, виданий 25.03.2025, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В.
Вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на те, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Накладення арешту на нежитлову будівлю є співмірним та достатнім заходом забезпечення позову й не потребує додаткового забезпечення шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, оскільки накладення арешту на майно унеможливлює вчинення таких дій.
Із зазначених вище підстав заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву позивача Київської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 21,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана: 2131406980000, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 334, виданий 25.03.2025, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В.
В іншій частині заяви - відмовити.
Стягувач - Київська міська рада, ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.
Боржник - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: