ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
03 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/7762/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з позовом:
про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати у період з 29 січня 2020 року по 16 січня 2026 року основних, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704); зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення та всіх похідних від посадового окладу та окладу за військовим званням виплат (зокрема надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні) за період з 29 січня 2020 року по 16 січня 2026 року із застосуванням таких розрахункових величин: з 29 січня 2020 року - 2102,00 грн; з 01 січня 2021 року - 2270,00 грн; з 01 січня 2022 року - 2481,00 грн; з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн; з 01 січня 2024 року - 3028,00 грн; з 01 січня 2025 року - 3028,00 грн; з 01 січня 2026 року - 3328,00 грн шляхом їх множення на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 січня 2026 року відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078); зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 січня 2026 року, у тому числі за період до 28 лютого 2018 року із застосуванням належного базового місяця відповідно до Порядку №1078, а за період з 01 березня 2018 року по 16 січня 2026 року - із застосуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (індексації-різниці), з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування належної індексації грошового забезпечення при обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані відпустки та інших виплат, база яких визначається через грошове/місячне грошове забезпечення; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за періоди її фактичної виплати у 2016-2018 роках, із урахуванням належної індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум;
зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, якщо така винагорода фактично виплачувалась щомісячно, а також із урахуванням належної індексації грошового забезпечення;
зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2026 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік, якщо право на такі виплати виникло до виключення зі списків особового складу, із правильним визначенням місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови №704 та з урахуванням належної індексації;
зобов`язання одночасно з донарахуванням і виплатою належних сум грошового забезпечення нарахувати та виплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
зобов`язання одночасно з виплатою донарахованих сум нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Позов обґрунтований тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та йому з порушенням норм законодавства було нараховане та виплачене грошове забезпечення (постійні та одноразові види), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Між тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким було внесено зміни до пункту 4 постанови постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач вважає, що відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня календарного року виплати, на відповідний тарифний коефіцієнт (пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали справи, з огляду на зміст позову суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі, виходячи з таких мотивів.
Питання, яке підлягає вирішенню судом у цій справі, є наявність правових підстав для застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні грошового забезпечення позивачу (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року по 16 січня 2026 року.
Між тим у межах періоду спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662). Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 з викладенням у новій редакції абзацу першого, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постанова №481 набрала чинності 20 травня 2023 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Суд за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 (предметом спору у якій є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при нарахуванні та виплаті позивачу з 29 січня 2020 року по 15 червня 2021 року та з 03 жовтня 2022 року по 10 грудня 2025 року основних та додаткових видів грошового забезпечення) з обґрунтуванням на необхідність вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, пов`язаних зі скасуванням Постанови №481.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2026 року зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2026 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Правовідносини у справі у справі №140/7762/26 та у справі №240/401/26 є подібними в питанні застосування до спірних відносин положень Постанови №704 з урахуванням змін, внесених Постановою №481, окремі положення якої визнані нечинними та скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили 18 червня 2025 року, та формування відповідних позицій Верховним Судом може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.
За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на наведене, з метою запобігання ухваленню рішення суду у цій справі всупереч правовій позиції, що буде сформована об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та правильного вирішення цього спору, провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтями 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя Ж.В. Каленюк