ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 серпня 2026 року Справа №380/10049/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши клопотання представника головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/10049/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
УСТАНОВИВ:
23 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області з вимогами:
- визнати незаконним та скасувати наказ головного управління ДПС у Луганській області №558-о від 11.12.2024 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді в органах державної податкової служби України на рівнозначній вакантній посаді категорії Б3.
Ухвалою суд від 26.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху.
На виконання вимог ухвали позивач 01.07.2026 року надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою суд від 07.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі № 160/37505/25, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.07.2026 року до суду від представника головного управління ДПС у Луганській області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування клопотання представник зазначає, що дана справа є актуальною через її вплив на правовий захист працівників у надзвичайних умовах війни та окупації, а також через необхідність адаптації трудового законодавства до реалій сьогодення. вона є винятковою для трудового права України, оскільки поєднує унікальні обставини (перебування позивача в лавах ЗСУ), специфіку публічної служби та відсутність чітких правових механізмів для таких ситуацій.
Суд, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Приписами статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Згідно вимог пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України обмежень.
Суд зауважує, що пунктом 2, 4 частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, спірними у даному випадку є наказ головного управління ДПС у Луганській області №558-о від 11.12.2024 року про звільнення ОСОБА_1 .
При цьому слід зазначити, що дана справа є незначної складності, характер якої не вимагає проведення судового засідання, а її розгляд можливий за наявними в матеріалах справи доказами та заявами по суті та письмовими доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи відсутність належного обґрунтування доводів, наведених представником Головного управління ДПС у Луганській області, та з огляду на те, що дана категорія справ є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні такого клопотання.
З огляду на викладене, суд вважає, що розгляд справи можливо здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно з приписами статті 262 КАС України, а тому подане до суду представником Головного управління ДПС у Луганській області клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/10049/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков