ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 серпня 2026 року Справа № 380/10049/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., перевіривши матеріали адміністративної справи №160/10049/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
УСТАНОВИВ:
23 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.07.2026 року до суду від представника Головного управління ДПС у Луганській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення позивачем до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Стаття 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду: зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, статтею 123 КАС України регламентовано наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, серед яких є зокрема і залишення позовної заяви без розгляду у випадку якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними (ч. 3) та якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним (ч. 4).
Тобто, для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду необхідні такі умови: позивачем, після відкриття провадження, не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними; висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що 01.07.2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про поновлення процесуального строку, ухвалою суду від 07.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Тобто, питання поважності причин пропуску строків звернення до суду вже було вирішене судом.
Суд враховує, що дотримання строку звернення до адміністративного суду є важливою умовою забезпечення принципу юридичної визначеності. Водночас застосування процесуальних строків не повинно мати суто формального характеру та призводити до непропорційного обмеження права особи на судовий захист.
У постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, яка може призвести до нівелювання встановлених законом процесуальних вимог.
Верховний Суд наголосив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як складової права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачем обґрунтовано причини пропуску подання позовної заяви у даній справі, а суд з урахуванням викладеного відкрив адміністративне провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №160/10049/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков