ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/12710/25
УХВАЛА
з питань дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду
31 липня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Андрусів У. Б., розглянувши питання про дотримання позивачкою строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивачка) пред`явила позов до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати п.9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №194 від 30.04.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за квітень 2025 року у повному обсязі;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за квітень 2025 року.
Одночасно з позовною заявою позивачка подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначила, що про накладення на неї дисциплінарного стягнення вона дізналася 02.05.2025 зі скан-копії витягу з наказу №194 від 30.04.2025, одержаної засобами електронного зв`язку. Вказала, що з 29.04.2025 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи в пункті постійної дислокації, що об`єктивно унеможливлювало вільне вчинення нею своєчасних дій із захисту своїх прав та інтересів. Також зазначила, що станом на дату подання позовної заяви до її відома не було доведено ні наказ командира військової частини НОМЕР_1 №194 від 30.04.2025, ні будь-які інші матеріали, на підставі яких її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис із зазначенням дати доведення. Наголосила, що зволікання зі зверненням до суду зумовлено неправомірними діями інших осіб, зокрема порушенням представниками військової частини НОМЕР_1 порядку доведення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просила визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на звернення до суду.
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд ухвалив, що питання строку звернення до адміністративного суду вирішуватиметься під час розгляду справи.
Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Заявлені у цій справі позовні вимоги є різними за своєю правовою природою, а тому регулюються різними правилами обчислення строку звернення до суду.
Вимоги про виплату щомісячної премії у повному обсязі та про невиплату додаткової винагороди пов`язані з недотриманням законодавства про оплату праці під час проходження публічної служби. Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок, за яким положення ст.233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові, застосовується тримісячний строк звернення до суду. Спірні виплати стосуються квітня 2025 року, про їх розмір позивачка дізналася зі змісту грошового атестата, а з позовом звернулася 20.06.2025, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду щодо цих вимог. З огляду на це строк звернення до суду за вимогами про виплату премії та додаткової винагороди позивачкою дотримано.
Водночас вимога про визнання протиправним і скасування наказу в частині притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності є вимогою у справі щодо проходження публічної служби, до якої застосовується місячний строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України. Про накладення дисциплінарного стягнення позивачка дізналася 02.05.2025, а з позовом звернулася 20.06.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду щодо цієї вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23 вказав, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин; причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які їх зумовили, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам по собі факт проходження військової служби, мобілізації чи запровадження воєнного стану без обґрунтування неможливості звернення до суду саме цим позивачем у встановлені строки не може безумовно вважатися поважною причиною для поновлення строку. Проходження військової служби може бути підставою для поновлення процесуального строку за умови доведення конкретних обставин, пов`язаних з особливим статусом військовослужбовця та характером служби, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду (постанови Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №260/651/24, від 29.11.2024 у справі №120/359/24). Таким чином, оцінці підлягають не самі по собі факт служби чи воєнний стан, а конкретні обставини, наведені позивачем на обґрунтування неможливості своєчасного звернення.
Оцінюючи наведені позивачкою причини пропуску строку, суд враховує таке.
Позивачка з 29.04.2025 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи на пункті постійної дислокації, що підтверджується записами у військовому квитку. Оскаржуваний наказ №194 від 30.04.2025 видано командиром військової частини НОМЕР_1 вже після виключення позивачки зі списків особового складу цієї частини (28.04.2025) і фактичного початку проходження нею служби в іншій частині. Про накладення стягнення позивачка дізналася 02.05.2025 зі скан-копії витягу, одержаної засобами електронного зв`язку, що узгоджується зі змістом супровідного листа військової частини НОМЕР_1 №1629/1356 від 01.05.2025 про надіслання витягу з наказу до військової частини НОМЕР_2 . Водночас матеріали справи не містять доказів доведення позивачці наказу №194 від 30.04.2025 під підпис із зазначенням дати доведення. За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка була позбавлена можливості своєчасно та в повному обсязі ознайомитися зі змістом та підставами накладеного стягнення, що об`єктивно ускладнювало підготовку та подання позову в межах місячного строку.
Суд також бере до уваги, що пропуск строку є незначним, а звернення позивачки за правовою допомогою до адвоката (договір про надання правничої допомоги від 16.06.2025) та подальше подання позову 20.06.2025 свідчать про те, що позивачка без невиправданого зволікання вживала заходів для реалізації права на судовий захист після того, як отримала можливість це зробити.
Ураховуючи сукупність наведених обставин, а саме проходження позивачкою військової служби на пункті постійної дислокації в іншій військовій частині, недоведення до її відома оскаржуваного наказу під підпис у визначеному порядку, а також незначний пропуск строку та відсутність ознак недобросовісної пасивної поведінки, суд визнає причини пропуску позивачкою місячного строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування наказу поважними та вважає за необхідне поновити цей строк.
Суд враховує, що застосування судами передбачених законом наслідків пропуску строку звернення до суду не є формальним і має здійснюватися з урахуванням завдання адміністративного судочинства та гарантованого ст.55, 124, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, а тому за наявності наведених вище об`єктивних перешкод відмова у поновленні строку призвела б до непропорційного обмеження права позивачки на судовий захист.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 248, 256 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним і скасування п.9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №194 від 30.04.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Андрусів У. Б.