ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/15834/26
У Х В А Л А
про вжиття заходів забезпечення позову
03 серпня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ ЗК/6702/Ж5/0716/2657/РРО/3649102772-ФС від 07.05.2026 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 518 820 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Позивачем 31.07.2026 (вх. 67494) подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ ЗК/6702/Ж5/0716/2657/РРО/3649102772-ФС від 07.05.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 518 820 грн., за якою відкрито виконавче провадження №81507170 від 17.07.2026 року, яке відкрите заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васильченко Юлією Олександрівною, до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.
Також позивачем 31.07.2026 (вх.№67557) подано заяву про підтвердження того, що з рахунку ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти загальною сумою 293 898 грн 45 к., яку просив врахувати при розгляді заяви про забезпечення позову.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд керується таким.
Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Забезпечення позову, згідно з частиною 2 статті 150 КАС України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведеної норми слідує, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21 зауважив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.07.2026 відкрито виконавче провадження №81507170 з виконання вимоги Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Постановами державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.07.2026 у виконавчому проваджені №81507170 накладено арешт на кошти та майно боржника.
Як вбачається із платіжної інструкції №Q7TC0V2WPB від 29.07.2026, Подільським ВДВС у місті Києві ЦМУ з ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у розмірі 273 202 грн 83 к., призначення платежу - стягнення за ВП №81507170 з виконання виконавчого документа, постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЗК/6702/Ж5/0716/2657/РРО/3649102772-ФС від 07.05.2026.
Оскільки правомірність оскаржуваної постанови відповідача підлягає дослідженню під час судового розгляду адміністративної справи, суд висновує, що заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення грошових коштів згідно оскаржуваної постанови відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, з метою відвернення негативних наслідків для позивача суд вважає за необхідне застосувати передбачений пунктом 5 частиною 1 статті 151 КАС України захід забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення на підставі постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЗК/6702/Ж5/0716/2657/РРО/3649102772-ФС від 07.05.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 518 820 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/15834/26.
На переконання суду, саме такий захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та водночас вжиття цього заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ ЗК/6702/Ж5/0716/2657/РРО/3649102772-ФС від 07.05.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці штрафу у розмірі 518 820 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/15834/26.
Копію ухвали негайно надіслати учасникам справи та державному виконавцю Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Хома О. П.