Справа № 420/23465/26
УХВАЛА
31 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити пенсі дії,
встановив:
Позивачка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії індивідуального акта - пункту 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.04.2026 № 97 «Про результати службового розслідування за фактом безпідставних виплат додаткової винагороди» щодо притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за завдану через безпідставну виплату додаткової винагороди шкоду на суму 18 086 603,07 грн (вісімнадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч шістсот три гривні сім копійок) (з урахуванням нарахованого податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску) на підставі пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»;
- заборонити Відповідачу військовій частині НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) вчиняти певні дії, передбачені пунктом 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.04.2026 № 97 «Про результати службового розслідування за фактом безпідставних виплат додаткової винагороди», тобто щомісяця стягувати 20 відсотків місячного грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 до повного погашення суми завданої з його вини шкоди у розмірі - 18 086 603,07 грн (вісімнадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч шістсот три гривні сім копійок) (з урахуванням нарахованого податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску) на підставі частини 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX.
Заява мотивована тим, що оскаржуваний наказ є очевидно протиправним та не відповідає вимогам частин першої, другої статті 3, пункту 2 частини першої статті 6, частини першої статті 7 та частини сьомої статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX, у зв`язку з чим пункти 16 та 17 цього наказу є протиправними та підлягають скасуванню.
Дослідивши зміст поданої заяви, позовної заяви та доданих документів суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 151 КАС України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведені у ст. 150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивачка припускає ймовірність настання певних наслідків для неї у разі вчинення відповідачем певних дій, тобто, станом на дату звернення до суду із цією заявою доказів утримання із грошового забезпечення 20% не надано, що виключає необхідність вжиття заходів забезпечення позову про які йдеться у заяві.
Перевіривши подані позивачем документи, вивчивши доводи зазначені ним у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що позивачкою не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позиція позивачки ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.
За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити, що не позбавляє позивачку права повторно звернутись до суду із відповідною заявою, належним чином умотивованою.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов