Справа № 461/4013/26
Провадження № 2/461/2789/26
У Х В А Л А
27.07.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Петрушка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и в :
в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою судді 08.06.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
20.07.2026 через систему Електронний суд відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати від АТ «Ідея Банк»: 1.1. Оригінальні електронні файли Паспорту споживчого кредиту №M35.34606.011984280 та Кредитного договору №M35.34606.011984280 у форматі, що технічно унеможливлює внесення змін. 1.2. Повні технічні метадані (hash-суми) файлів Паспорту та Кредитного договору станом на момент підписання 26.06.2025 та станом на дату надання до суду- для їх порівняння. 1.3. Логи (журнали подій) сервера системи O.Bank 2.0 за 26.06.2025 у проміжку 16:30-17:00 щодо дій Клієнта з Device ID: A8A0FB35-4646-4EBB-8FF4- 154563AF14CC (ID заявки 2872023), що фіксують час відкриття документів, тривалість їх перегляду та дії у системі. 1.4. Будь-які докази направлення Відповідачу Паспорту споживчого кредиту № M35.34606.011984280 до 26.06.2025 16:34:43 (тобто до початку процедури підписання, зафіксованої в Протоколі O.Bank 2.0).
В обґрунтування клопотання зазначив, що ознайомившись із поданою позивачем заявою від 15.07.2026 про виконання ухвали суду від 03.07.2026, до якої долучено Паспорт споживчого кредиту, Кредитний договір, Протокол фіксації дій Клієнта в системі O.Bank 2.0 та протоколи перевірки електронних підписів, він встановив, що для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідне витребування додаткових доказів, які відповідач не має можливості отримати самостійно, оскільки вони перебувають виключно у розпорядженні АТ «Ідея Банк».
Зокрема, зазначив, що оригінальні електронні файли Паспорту споживчого кредиту та Кредитного договору дозволять встановити незмінюваність тексту документів з моменту підписання 26.06.2025 до теперішнього часу. Повні технічні метадані файлів (hash-суми) Паспорту та Кредитного договору станом на дату підписання 26.06.2025, оскільки такі є єдиним технічним способом підтвердити незмінюваність тексту документа. Будь-яка зміна тексту після підписання змінює hash-суму. Це дозволить суду встановити, чи відповідає поданий до справи текст договору тому, що підписав відповідач. Логи (журнали подій) сервера системи O.Bank 2.0 за 26.06.2025 з 16:30 до 17:00 дозволять встановити: фактичний час відкриття файлу Паспорту споживчого кредиту на пристрої Відповідача (Device ID: A8A0FB35-4646-4EBB-8FF4- 154563AF14CC); кількість секунд, протягом яких документ перебував у відкритому стані; чи існувала технічна можливість прокрутки/перегляду документа до введення ОТР; чи система примусово фіксувала підтвердження ознайомлення через 29 секунд після відкриття документа. Ці обставини мають пряме значення для встановлення факту порушення ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (заборона обмежувати споживача в часі для ознайомлення). Паспорт споживчого кредиту № M35.34606.011984280 з доказами направлення відповідачу до початку процедури підписання. Ці докази дозволять встановити, чи отримав відповідач Паспорт для попереднього ознайомлення до 26.06.2025 16:34:43 (момент початку процедури підписання). Усі зазначені докази перебувають у володінні, у відповідача відсутня можливість подати їх самостійно.
22.07.2026 представником позивача Бондаренко А.О. подано заперечення на клопотання про витребування доказів, в якому зазначає, що АТ «Ідея Банк» категорично заперечує щодо доводів ОСОБА_1 , викладених у клопотанні про витребування доказів, з огляду на наступне. АТ «Ідея Банк» до позовної заяви в порядку ч. ч. 2-4 ст. 100 ЦПК України додано копії електронних доказів, які мають належну якість відтворення, та з якими відповідач мав право ознайомитися. Окрім цього, на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2026 АТ «Ідея Банк» надало суду оригінали доказів в електронній формі з ЕЦП для можливості перевірки судом та Відповідачем їх підписання, зокрема, Договір кредиту № M35.34606.011984280 від 26.06.2026 та Паспорт споживчого кредиту №M35.34606.011984280 від 26.06.2025 разом з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису уповноваженої особи Банку на вище наведених документах. Відтак, будь-якого обґрунтування, що може поставити під сумнів відповідність цих оригіналів, зазначене клопотання відповідача не містить. Окрім цього, позивач також заперечує щодо задоволення клопотання відповідача про доцільність витребування у Позивача повних технічних метаданих файлів (hash-суми) Паспорту та Кредитного договору станом на дату підписання 26.06.2025 та логів (журнали подій) сервера системи O.Bank 2.0 за 26.06.2025 з 16:30 по 17:00, з огляду на що повідомляє наступне. Предметом доказування у цій справі є факт укладення між позивачем та відповідачем Кредитного договору, отримання Відповідачем кредитних коштів згідно умов цього Кредитного договору, а також виникнення та невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного та повного погашення заборгованості по Кредитному договору. Водночас, АТ «Ідея Банк» вважає, що hash-суми електронних файлів є виключно технічними реквізитами інформаційної системи Банку, які самі по собі не підтверджують та не спростовують факту укладення відповідачем Кредитного договору. Окрім того, клопотання відповідача про витребування доказів не містить належного обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені судом шляхом дослідження відповідних доказів та яким чином згадані відомості мають вплинути на правильне вирішення спору у цій справі щодо стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по Кредитному договору. Також, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не надав жодних доказів, не обґрунтував належним чином, що надані Банком електронні документи, зокрема, оригінал Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту, були змінені, пошкоджені чи сфальсифіковані, а відтак, фактично клопотання відповідача ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить принципу змагальності сторін та вимогам процесуального законодавства. Щодо логів (журналів подій) сервера Банку, АТ «Ідея Банк» повідомляє наступне. Логи серверів є внутрішньою технічною інформацією Банку, яка формується для забезпечення функціонування інформаційних систем, адміністрування, кібербезпеки. Журнал подій (логи) містить значний обсяг службової інформації щодо функціонування інформаційних систем Банку, алгоритм роботи серверів Банку, технічні процеси та іншу інформацію, яка жодним чином не стосується предмета доказування у цій судовій справі. Також, на думку Позивача, сам по собі журнал подій жодним чином не підтверджує та не спростовує факт належного підписання Відповідачем електронного договору, оскільки факт його підписання підтверджується безпосередньо самим Кредитним договором та усіма наявними у справі матеріалами, у тому числі, щодо ідентифікації Клієнта під час укладення цього Кредитного договору. Зважаючи на викладене, АТ «Ідея Банк» вважає, що згадане вище клопотання Відповідача фактично спрямоване не на встановлення обставин спору, а на дослідження внутрішньої інформації Банку.
Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просить здійснювати розгляд справи без участі представника банку.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 84 ЦПК України передбачає, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно із ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з ч.1, 4 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Так, відповідач просить суд витребувати в АТ «Ідея Банк», зокрема, Оригінальні електронні файли Паспорту споживчого кредиту №M35.34606.011984280 та Кредитного договору №M35.34606.011984280 у форматі, що технічно унеможливлює внесення змін.
Відповідно до п.13 договору кредиту №М35.34606.011984280 від 26.06.2025, цей договір укладено за допомогою системи дистанційного обслуговування «Idea Online», підписаний сторонами шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи банку та підписаний клієнтом за допомогою електронного підпису (OTP). Договір підписаний електронним підписом клієнта, кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника банку, надіслано/надано позичальнику у спосіб, зазначений у п.2.8 цього договору.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20, учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Так, до позовної заяви позивачем долучено паперову копію договору кредиту №М35.34606.011984280 від 26.06.2025, посвідчену в порядку, передбаченому законом, уповноваженою особою АТ «Ідея Банк».
Більше того, суд враховує, що згідно п.2.8. договору кредиту №М35.34606.011984280 від 26.06.2025, підписанням цього договору електронним підписом клієнт надає банку доручення надіслати клієнту паспорт споживчого кредиту та договір на електронну адресу: [пошта прихована] та засвідчує отримання всієї інформації про умови кредиту, у тому числі до підписання договору.
Згідно Протоколу фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» від 26.06.2025 вбачається, що 26.06.2025 АТ «Ідея Банк» надіслано на електронну пошту відповідачки: [пошта прихована], яка також зазначена ним у поданому клопотанні про витребування доказів, підписаний останнім кредитний договір.
Відтак, відповідач не позбавлений можливості надати власний примірник кредитного договору, надісланий представником банку на його електронну адресу, для його огляду в судовому засіданні, у випадку наявності сумнівів в достовірності копії договору кредиту №М35.34606.011984280 від 26.06.2025, долученого представником позивача до позовної заяви.
Більше того, на виконання ухвали Галицького районного суду м.Львова від 03.07.2026 АТ «Ідея Банк» надало суду оригінали доказів в електронній формі з ЕЦП для можливості перевірки судом та відповідачем їх підписання, зокрема, Договір кредиту № M35.34606.011984280 від 26.06.2026 та Паспорт споживчого кредиту №M35.34606.011984280 від 26.06.2025 разом з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису уповноваженої особи Банку на вище наведених документах.
Також відповідач просить витребувати у позивача повні технічні метадані (hash-суми) файлів Паспорту та Кредитного договору станом на момент підписання 26.06.2025 та станом на дату надання до суду- для їх порівняння; Логи (журнали подій) сервера системи O.Bank 2.0 за 26.06.2025 у проміжку 16:30-17:00 щодо дій Клієнта з Device ID: A8A0FB35-4646-4EBB-8FF4- 154563AF14CC (ID заявки 2872023), що фіксують час відкриття документів, тривалість їх перегляду та дії у системі; Будь-які докази направлення Відповідачу Паспорту споживчого кредиту № M35.34606.011984280 до 26.06.2025 16:34:43 (тобто до початку процедури підписання, зафіксованої в Протоколі O.Bank 2.0).
Так, заявляючи клопотання про витребування доказів учасник справи повинен навести належне обґрунтування того, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, їх значення для правильного розгляду та вирішення справи та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.
Суд зазначає, що в поданому клопотанні про витребування доказів відповідачем належним чином не обґрунтовано, які саме обставини можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, та яким чином вони стосуються предмета позову.
Предметом доказування у даній справі є факт укладення між позивачем та відповідачем Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів згідно умов цього Кредитного договору, а також виникнення та невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного та повного погашення заборгованості по Кредитному договору.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що журнал подій (логи) та повні технічні метадані (hash-суми) є внутрішньою технічною інформацією Банку, яка формується з метою забезпечення функціонування інформаційних систем, їх адміністрування та кібербезпеки, такі містятб значний обсяг службової інформації щодо функціонування інформаційних систем Банку, алгоритмів роботи його серверів, технічних процесів та інших відомостей, які не стосуються предмета доказування у цій справі, а відтак їх витребування не є необхідним для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити.
Керуючись ст.84, 258-261, 287-288, 353 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 30.07.2026.
Суддя Ольга КРОТОВА