ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 р. Справа № 520/14476/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) у справі №520/14476/26
за позовом ОСОБА_1
до Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова , Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради , Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова та Управління соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради щодо не призначення та ненадання соціальної послуги натуральної допомоги ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних коштів, згідно фактичних обставин та фактичних потреб, у відповідності до Державного стандарту соціальної послуги натуральної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 25.03.2021 №147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за №589/36211;
- зобов`язати Територіальний центр надання соціальних послуг Індустріального району м.Харкова та Управління соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради призначити та надати ОСОБА_1 соціальну послугу натуральної допомоги, за рахунок бюджетних коштів, згідно фактичних обставин та фактичних потреб, у відповідності до Державного стандарту соціальної послуги натуральної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 25.03.2021 №147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за №589/36211, з урахуванням Висновку №72 від 12.01.2026 про наявність порушення функцій організму та шкали оцінки можливості виконання дій ОСОБА_1 , а саме: прання білизни та одягу; послуги манікюрниці (педикюрниці); організація харчування; надання продуктів харчування, предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності; перукарські послуги; прасування; ремонт одягу (дрібний); ремонт взуття; косметичне, вологе, генеральне прибирання житла; миття, заклеювання вікон; ремонтні роботи;
- визнати протиправною бездіяльність Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова щодо ненадання відповіді по суті скарги ОСОБА_1 від 29.01.2026;
- зобов`язати Територіальний центр надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова надати відповіді по суті скарги ОСОБА_1 від 29.01.2026;
- визнати протиправною бездіяльність Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради щодо ненадання відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 25.10.2025;
- зобов`язати Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради надати відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 25.10.2025 та здійснити перевірку та контроль за виділеними коштами (витратами), з міського бюджету, для надання соціальної послуги натуральної допомоги, Територіальному центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова, у 2023, 2024, 2025 роках;
- стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодовану моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. (один мільйон грн.) за рахунок бюджетних асигнувань з кожного відповідача (Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова, Управління соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради), всього 3 000 000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 позовну заяву залишено без руху.
Надано позивачу 5 денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку моральної шкоди, доводів та відповідних доказів у підтвердження її понесення.
На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву про усунення недоліків, разом з доданими до неї документами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодованої моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з кожного відповідача (Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова, Управління соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради), всього 3000000 грн.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, керуючись приписами ст.169 КАС України, виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині наведених вище вимог.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення останнім норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати таку ухвалу, а справу, в частині вимог про стягнення на його користь моральної шкоди, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що до повноважень суду на стадії відкриття провадження не входить оцінка достатності доказів для доведення моральної шкоди.
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд фактично здійснив оцінку належності, допустимості та достатності поданих позивачем доказів, дійшовши висновку про недоведеність моральної шкоди.
Наголошує, що доведення наявності моральної шкоди, її інтенсивності, ступеня страждань, причинного зв`язку та розміру її компенсації, є предметом розгляду справи по суті після відкриття провадження.
Окрім того, вказує, що суд фактично вимагає від позивача до відкриття провадження надати докази тих обставин, для встановлення яких потрібні спеціальні знання.
Вважає, що повернення позову, в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди, створило непропорційне обмеження права на доступ до суду та є проявом надмірного процесуального формалізму, а тому наявні підстави для задоволення його скарги.
Учасники справи не подали відзив на апеляційну скаргу.
Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Так, позивачем заявлено до суду позовну вимогу щодо відшкодування моральної шкоди.
Залишаючи позов без руху суд першої інстанції виходив з того, позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку моральної шкоди, доводів та відповідних доказів у підтвердження її понесення, в звязку з чим просив усунути недоліки шляхом надання відповідних розрахунків та доказів.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву, в якій останній зазначив, що розмір моральної шкоди є оціночним, а нормативно - правові акти, які б визначали формулу розрахунку розміру такої шкоди відсутні. Вказував, що з урахуванням ст.3 Конституції України, оцінив нанесену йому відповідачами моральну шкоду у загальному розмірі 3 000 000 грн., по 1 000 000 грн. з кожного відповідача, з урахуванням протиправності їх бездіяльності та вини, у рівних частинах.
Також, зазначив, що його моральні страждання є тривалими, також з огляду на фізичні вади, інвалідність, самотнє проживання, нездатність до самообслуговування та тривалість порушення права на соціальну послугу, завдана моральна шкода є істотною та має бути відшкодованою.
При цьому, вказав, що доведення наявності моральної шкоди, її інтенсивності, ступеня страждань, причинного зв`язку, розміру компенсації, є предметом розгляду по суті після відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вказаних обставин, позивачем додано медичні документи (копії виписок з медичної карти стаціонарного та медичного хворого, лист про призначене лікування).
Повертаючи позовну заяву на підставі положень ст.169 КАС України, суд вважав, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення на користь останнього моральної шкоди.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.п.3-5,8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
При цьому, КАС України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Отже, ст.160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі.
Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Колегія суддів зазначає, що законодавством не визначеної певної формули (чи іншого порядку) визначення суми (розміру) моральної шкоди, а тому такий визначається з урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, які суд встановлює та оцінює під час її розгляду.
При цьому, колегія суддів враховує, що позивач ще під час звернення з позовною заявою, навів доводи та обґрунтування щодо розрахунку моральної шкоди.
Окрім того, на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивач надав додаткові обґрунтування такого розрахунку, а також обставини, що спричинили йому моральні страждання, надавши докази в їх підтвердження.
Відтак, залишаючи позовну заяву без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву, суд не врахував приписи ст.160 КАС України, і фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та наявних у справі доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (п.4 ч.3 ст.2 КАС).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.03.2023 у справі №990/114/23, в подібних правовідносинах.
При цьому, суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати всі обставини справи в установлений законом спосіб.
Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.
У відповідності до ст.ст. 9, 77, 80 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що у постанові від 25.01.2024 у справі №320/14843/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.12.2024 у справі № 215/1175/24.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції.
Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, порушивши тим самим норми процесуального права.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії).
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції"). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Белле проти Франції" та "Нун`єш Діаш проти Португалії").
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та необґрунтованим, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, на підставі ст.320 КАС України, підлягає скасуванню, з направленням справи в позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №520/14476/26 скасувати.
Адміністративну справу №520/14476/26 в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодованої моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. (один мільйон грн.) за рахунок бюджетних асигнувань з кожного Відповідача (Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м.Харкова, Управління соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради), всього 3000000 грн. (три мільйони грн.) направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц