Справа № 931/378/26
Провадження № 2/931/359/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Безп`ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
представника позивача - Прокопик І.О. (в режимі відеоконференції),
відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в:
18 травня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Прокопик І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 листопада 2012 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який розірвано заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2024 року. Від шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ від 09 квітня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей щомісячно у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. 10 березня 2025 року Шевченківським районним судом м. Львова від було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_2 ) про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 було відмовлено повністю в задоволенні позову про визначення місця проживання дітей з батьком. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 10.11.2025 року ухвалено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), які підлягають індексації, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 09.05.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Зазначає, що у новому шлюбі укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач працює в ПП «Транс Логістик» з 27.07.2021 року по теперішній час. Із січня по серпень 2025 року ОСОБА_2 виплачувалась заробітна плата, а з 21.08.2025 року по 22.06.2028 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох років. Інших доходів, окрім як соціальної щомісячної виплати на дитину у розмірі 860 грн позивач не отримує. На даний час у неї змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки після ухвалення рішення про стягнення аліментів у неї народилася дитина, якій ще не виповнився рік та яка перебуває на її утриманні і утриманні чоловіка. З огляду на вік дитини об`єктивно не має можливості працювати та отримувати стабільний дохід, а фактично єдиним джерелом доходу сім`ї є заробіток чоловіка, з якого теж згідно рішення суду стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку. Фактично обставини, які склалися на даний час, призводять до нерівності у матеріальному забезпеченні дітей позивачки. Зменшення розміру аліментів не призведе до погіршення рівня забезпечення дітей, які проживають з відповідачем, однак дозволить забезпечити дотримання балансу інтересів усіх дітей позивачки та створить належні умови для утримання новонародженої дитини. Позивачка не ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання дітей, визнає необхідність їх матеріального забезпечення та не ставить під сумнів свій батьківський обов`язок, а лише просить суд врахувати реальний матеріальний стан сім`ї на теперішній час та тимчасовий характер таких обставин.
Просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2025 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , урозмірі 1/5 частини з усіх видів її заробітку (доходу), які підлягають індексації, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 22 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче судове засідання на 25 червня 2026 року.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_8 та витребувано у Головного управління ДПС у Волинській області інформацію про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору ОСОБА_1 за період з 01 травня 2025 року по час надання відповіді, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 13 липня 2026 року.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 13 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явивилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 148 на звороті).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.
Представник позивача - Прокопик І.О. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, зазначила, що після спливу встановленого процесуальним законом та ухвалою суду строку, відповідачем подано два клопотання про долучення письмових доказів, які подані з порушенням норм ЦПК України, а наведені відповідачем причини пропуску процесуального строку не є поважними. Сам по собі факт існування доказів на момент подання позову свідчить про те, що відповідач мав реальну можливість надати їх разом із відзивом або в межах строку, визначеного судом, однак безпідставно цього не зробив. Відповідач не навів обґрунтування того, які саме обставини підтверджує кожен із поданих документів, які доводи позову вони спростовують та з яких причин ці документи не могли бути подані у встановлений судом строк. Окрім наведеного, подані відповідачем докази не відповідають критерію належності, оскільки не стосуються предмета доказування у цій справі. Предметом розгляду даної справи є встановлення наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру аліментів відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України, а саме зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів після ухвалення рішення суду. Натомість відповідачем подано договір оренди житла, акти про проживання дітей, квитанції про оплату комунальних послуг, документи щодо витрат на харчування дітей у закладах освіти, поповнення мобільного зв`язку дітей, а також окремі документи щодо медичних витрат. Проте зазначені документи жодним чином не підтверджують та не спростовують тих юридично значимих обставин, які підлягають встановленню у даній справі. Під час ухвалення рішення у справі представник просила врахувати ці доводи, які викладені в письмовому клопотанні, визнати долучені відповідачем докази неналежними, не приймати їх до уваги та не покладати їх в основу судового рішення, а позов задовольнити повністю та вирішити питання про стягнення судових витрат. Також представник заявила, що докази в підтвердження витрат позивача на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що позивач не бере участі у вихованні дітей, не спілкується з ними, а спір щодо місця їхнього проживання вирішується судом. У позивачки була заборгованість по сплаті аліментів, але під час розгляду справи судом, вона повністю сплатила борг. У добровільному порядку жодним чином не допомагає дітям, а державним виконавцем нараховуються аліменти в мінімальному розмірі - 3512 грн. Він повністю сам виховує, утримує та забезпечує дітей.
У судовому засіданні 27.07.2026 року на підставі ч.1 ст.244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 14:00 год 03.08.2026 року.
Заслухавши пояснення представника позивача - Прокопик І.О. та відповідача, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, враховуючи предмет спору, заявлені позовні вимоги, суд наголошує, що обов`язок із доказування потрібно розуміти як врегульовану в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд у своїй релевантній практиці неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 77-80 ЦПК України, положень ст.89 ЦПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд протокольною ухвалою від 13.07.2026 поновив відповідачу процесуальний строк для подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.
Судом встановлено, що 06.11.2012 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
У сторін в шлюбі народилося двоє дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 29 січня 2013 року та серії НОМЕР_2 від 16 грудня 2014 року (а.с. 70, 71).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08.04.2024 шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), які підлягають індексації, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 09 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 16-19).
Судом також встановлено та сторонами не заперечується, що малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом із своїм батьком відповідачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Актом фактичного проживання (не проживання) від 05 листопада 2025 року (а.с.110) Водночас щодо визначення місця проживання дітей між сторонами існує спір, який вирішується в судовому порядку.
Із долученої довідки Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у ОСОБА_2 була заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.06.2026 року у розмірі 30891,26 грн. (а.с. 126-127). Однак така заборгованість на дату ухвалення рішення повністю сплачена ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 27 Конвенції батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як передбачено частинами 1-3 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 своєї постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Отже, за змістом статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального стану платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального стану платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Однак, зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до 1/5 частки від усіх видів заробітку (доходів), позивач посилалася на те, що після ухвалення рішення про стягнення з неї аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , змінився її сімейний і матеріальний стан, оскільки вона одружилася із ОСОБА_6 і у них ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_7 , вона не має власного доходу, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також з її чоловіка ОСОБА_6 згідно рішення суду від 18.04.2025 стягуються аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу). Позивач вважає, що зазначені обставини є підставою для зменшення розміру аліментів.
Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
На виконання ухвалу суду про витребування доказів, ГУ ДПС у Волинській області надало відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з травня 2025 року по травень 2026 року, з яких вбачається що ОСОБА_1 нараховано дохід в розмірі 740664,81 грн., з яких сплачено податок та військовий збір (а.с. 123)
В ході розгляду справи ОСОБА_1 подав копії договору оренди квартири у приватної особи укладеного 01.10.2024 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , акт приймання-передачі від 01.10.2024 року та таблицю розрахунків від 01.10.2024 року за період з 07.10.2024 року по 07.08.2026 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 орендує однокімнатну квартиру у АДРЕСА_1 та сплачує орентну плату у розмірі 10000 грн за місяць (а.с. 65-66, 67, 68-69).
Крім того, відповідачем надано копії документів, що підтверджують систематичні витрати на дітей, зокрема, акти про надання медичних послуг, довідки консультацій лікаря-дерматолога, квитанції про оплату харчування у школі та комунальні послуги.
Оцінюючи подані відповідачем докази, суд вважає, що сам по собі факт здійснення відповідачем таких витрат не підтверджує та не спростовує обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, зокрема не свідчать про зміну матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров`я одержувача аліментів або дітей.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що заочним рішення суду про стягнення з позивача аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було ухвалено 10 листопада 2025 року без участі відповідачки ОСОБА_3 .
Із копії вказаного рішення вбачається, що 15 квітня 2025 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після реєстрації прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_10 ».
У позивача в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25 червня 2025 року, у якому батьком зазначений ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 9).
Таким чином, суд встановив, що у позивача ОСОБА_11 змінився сімейний стан, оскільки вона вдруге одружилася і на її утриманні перебуває син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суд зауважує, що у рішенні суду від 10.11.2025 не зазначено про народження сина у ОСОБА_2 від іншого шлюбу та така обставина не була врахована судом при визначенні розміру аліментів.
Однак, при розгляді позовів про збільшення/зменшення розміру аліментів, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практика є незмінною.
У відповідності до положень статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно довідки №147/АК23 від 13 травня 2026 року, виданої ПП «Транс Логістик», ОСОБА_2 працює на даному підприємстві на посаді фахівця з планування автотранспорту з 27.07.2021 на підставі наказу №130-к по теперішній час (а.с. 8)
Із копій довідок № 76/С/СНЗП від 13.05.2026 року та № 84/С/СНЗП від 15.05.2026 року виданих ПП «Транс Логістик», вбачається, що у 2025 році заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалась до серпня включно та становила 215126,02 грн, з яких сплачено 17900,62 податків та 4972,40 грн військового збору, починаючи із вересня 2025 року по квітень 2026 року заробітна плата не нараховувалась (а.с. 11, 12).
Позивачу ОСОБА_2 , фахівцю з планування автотранспорту підрозділу дільниця транспортної логістики автоколони №23, надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21 серпня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується витягом з наказу № 160-от від 14 серпня 2025 року ПП «Транс Логістик» (а.с. 10).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу від 15.05.2026, які надані ГУ ДПС у Львівській області з квітня 2025 по березень 2026 ОСОБА_2 отримує соціальні виплати з відповідних бюджетів (а.с. 13, 14)
Враховуючи, що наведені позивачем обставини існували на момент ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року, однак не були враховані судом при визначенні розміру аліментів, суд вважає, що раніше визначений рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що розмір стягуваних аліментів підлягає зменшенню до 1/5, оскільки єдиним джерелом доходом сім`ї є заробіток чоловіка позивачки ОСОБА_6 , з якого теж стягуються аліменти на двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) згідно рішення суду від 18.04.2026, так як позивач не надала доказів на підтвердження того, що сім`я опинилася в скрутному матеріальному становищі з врахуванням вказаних обставин. Крім того, у 2025 та 2026 році аліменти, які підлягали до стягнення з позивача, нараховувались у сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становило на двох дітей у розмірі 3196 грн та 3512 грн відповідно.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків дітей, зміну сімейного стану позивача, наявність на її утриманні ще однієї малолітньої дитини ОСОБА_7 , і вважає, що розмір аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід зменшити до 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача.
Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів не буде порушувати основні соціальні гарантії, надасть можливість забезпечити інтереси дітей, не ставитиме позивача у скрутне матеріальне становище, не порушуватиме права малолітньої дитини від нового шлюбу та відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дітей, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року зазначено, що у випадку зміни розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,5 грн
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами 1, 2 статті 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З врахуванням того, що до закінчення судових дебатів у справі сторона позивача зазначила про подання доказів понесених судових витрат на оплату правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому питання про стягнення таких витрат буде розглянуте судом у відповідності до вимог ч.2 ст. 246 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 141, 180-182, 183, 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до 1/4 частки від усіх її видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 50 коп
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 03.08.2025 року.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко