УХВАЛА
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 420/8326/23
адміністративне провадження № К/990/33019/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №420/8326/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання дій протиправними та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по ухваленню рішення від 23.02.2023 № ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
- скасувати пункт 172 рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23.02.2023 № ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 скасовано. Ухвалено у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23.02.2023 №ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Зобов`язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_1 та скаргу директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 04.10.2022 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, 14.07.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Також 14.07.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла ідентична касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №420/8326/23, адміністративне провадження К/990/33019/26.
Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Застосовуючи аналогію процесу та ураховуючи, що в провадженні Суду є касаційна скарга у справі про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по якій не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення касаційної скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №420/8326/23, адміністративне провадження К/990/33019/26.
Керуючись статтями 7, 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №420/8326/23 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко