Справа № 699/1179/25
Номер провадження № 2-а/699/8/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Засипки (називний відмінок Засипка) ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява Засипки (називний відмінок Засипка) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 23.07.2025 з місцевого відділу ДВС ОСОБА_2 дізнався про наявність постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 05.05.2025 № 949 щодо нього.
Позивач вказує, що 25.07.2025 він отримав доступ до цієї постанови та дізнався, що ще 05.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_4 без особистої участі ОСОБА_2 , ігноруючи його особисті пояснення на протокол № б/н 21.04.2025, виніс постанову № 949 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою наклав на позивача стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, зі сплатою штрафу на рахунки територіальної громади м. Сміла.
У порядку ст. 308 КУпАП штраф збільшено до 34000,00 грн, після чого 14.07.2025 ця постанова передана на примусове виконання.
Не погоджуючись зі змістом постанови від 05.05.2025 ОСОБА_2 31.07.2025 подав до суду цей позов.
Щодо обставин, які передували винесенню оскаржуваної постанови, позивач зазначив, що 21.04.2025 з незрозумілих причин (оскільки, як до того так і на той час, жодних відомостей про позивача як можливого порушника правил військового обліку не було ані в Реєстрі «Оберіг», ані в його електронному кабінеті в додатку «Резерв+») дорогою на роботу (в 200 м від місця проживання та за 100 м від місця роботи позивача) він був зупинений працівниками патрульної поліції та попри відсутність яких-небудь порушень з його боку правил військового обліку, позивача було примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Там невідомим працівником (чоловік не назвався) було складено відносно ОСОБА_2 якийсь документ, який йому усно назвали «протокол про адміністративне правопорушення». При цьому ні його номера, ні причин та підстав його складання не пояснили. Відмовляючи ОСОБА_2 у наданні копії вказаного протоколу, сказали про те, що не можуть її надати, оскільки документ не підписаний офіцером.
Коли ОСОБА_2 відпускали, то повідомили, що 05.05.2025 до 09.00 год він має бути у м. Смілі, однак точну адресу не вказали.
Позивач стверджує, що перебуваючи в лікарні він декілька разів робив спроби отримати копію «протоколу» (через свого представника - маму), проте такої копії їй не надавали, а 02.05.2025 представнику ОСОБА_2 - Сененко К. сказали про те, що протокол не можуть надати, бо матеріали направлено до м. Сміла.
Проте, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 на лікарняному з 21.04.2025 з`явитися до м. Сміла 05.05.2025 він не зміг, про що письмово повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, перепросивши за неможливість прибути особисто для надання пояснень щодо вказаного адмінматеріалу, ОСОБА_2 просив керівництво ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішити питання: щодо направлення йому окремих матеріалів (протокол) адміністративного провадження від 21.04.2025 відносно нього та щодо перенесення на іншу дату та час розгляду відповідного адміністративного матеріалу (у тому випадку, якщо його розгляд дійсно було призначено на 09-00 год 05.05.2025).
Позивач стверджує, що з серпня 2024 року по травень 2025 року він не допускав порушень правил військового обліку, оскільки своєчасно оновлював та уточнював свої персональні та військово-облікові дані (як через додаток «Резерв+», а також неодноразово особисто в приміщенні будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Будь-яку незгоду з вимогами працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дотриманням установленого чинним законодавством порядку, вінп висловлював через відповідні (та своєчасні) письмові повідомлення як на адресу вказаного відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , так і на адресу самого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Разом з тим з 04.09.2024 на розгляді в органах ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває особисто подана ОСОБА_2 заява про надання відстрочки по причині здійснення догляду за мамою, яка є особою з інвалідністю, результати розгляду якої йому офіційно не повідомлені і довідки про прийняте рішення або повідомлення про відмову не надано. Тому всі мобілізаційні заходи, у вказаний вище період, щодо нього застосовували супереч приписам порядку № 560.
Щодо ухилення від проходження медогляду ВЛК позивач зазначив, що з 30.08.2024 і до 21.03.2025 йому не видавали направлення на медогляд, яке було б можливо провести в місцевому закладі охорони здоров`я. Водночас, направлення, видане 21.03.2025, він не міг реалізувати, оскільки спочатку перебував у лікарні, а після 21.04.2025 направлення стало недійсним.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з наведеними ним суттєвими порушеннями та недодержанням процедури, її винесення, а саме:
1) всупереч приписам ст. 283 КУпАП відсутній опис обставин (зокрема щодо відомостей про місце та час вчинення адміністративного правопорушення; прізвищ, адреси свідків, якщо вони є), що могло бути встановлено під час розгляду згаданої справи (зокрема і з протоколу про адміністративне правопорушення та/або з інших джерел);
2) не доведено наявності в діях позивача як події, так і складу будь-якого адміністративного правопорушення;
3) на всіх етапах вказаного адміністративного матеріалу допущено неодноразові та грубі порушення прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП.
З огляду на вказане, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову № 949, винесену 05.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, а провадження у справі про притягнення закрити у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, а також з огляду на закінчення строків на притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім цього, позивач також просив поновити пропущений строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.
Ухвалою суду від 04.08.2025 заявою ОСОБА_2 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.05.2025 № 949 про стягнення зі ОСОБА_2 штрафу за ч. 3 ст. 210 КУпАП у подвійному розмірі 34 000,00 грн.
Керуючись положеннями ст.ст. 123, 169 КАС України ухвалою від 07.08.2025 позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху.
Оскільки позивач не усунув зазначені недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, ухвалою від 26.08.2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025 ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26.08.2025 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
Також під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою від 24.03.2026 відкрито провадження у даній справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Поновлено ОСОБА_2 строк для подачі цього позову до суду та витребувано матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено спірну постанову.
Сторона відповідача, не погодившись з пред`явленим позовом, подала відзив, у якому зазначено, що 02.03.2025 ОСОБА_2 отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до змін, внесених наказом МО № 262 від 27.04.2024 в редакції наказу МО № 686 до наказу МО № 402 від 14.08.2008, загальний строк проходження медичних оглядів не може перевищувати 14 днів.
Станом на 21.04.2025 ОСОБА_2 не закінчив проходити медичний огляд ВЛК, про що визнав у протоколі; це також підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_6 .
Відповідач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженим військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. У протоколі наявний підпис ОСОБА_2 про одержання його копії. Твердження позивача про порушення порядку складення протоколу є намаганням уникнути адміністративної відповідальності. ОСОБА_2 скористався правом надавати пояснення, особисто написав їх в протоколі. Твердження ОСОБА_2 , ніби під час винесення постанови порушено його право надавати пояснення по суті правопорушення, спростовуються самим позивачем, оскільки до позовної заяви приєднано письмові поясненнями ОСОБА_2 , направлені в день розгляду справи разом із посиланнями на листки непрацездатності.
Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП не містить вимог про обов`язкову присутність на розгляді справи особи, яка притягується до відповідальності за ст. 210 КУпАП.
Згідно з додатками до позовної заяви, ОСОБА_2 лікував захворювання або травму загального характеру в періоди часу 18-28.03.2025, 01-11.04.2025 та 01-05.05.2025. Отже, за період часу від отримання направлення до складення протоколу ОСОБА_2 не перебував на лікуванні 29-31.03.2025 і 12-21.04.2025, з яких робочими днями були 31.03.2025 і 14-18.04.2025. Цих 6 робочих днів відповідач вважає достатніми для проходження ВЛК. Також військовозобов`язаний не був обмежений в можливості самостійно створити направлення засобами застосунку «Резерв+».
Також відповідач вважає надуманим твердження позивача про порушення строків притягнення його до адміністративної відповідальності станом на 05.05.2025.
На виконання ухвали суду від 24.03.2026 відповідачем долучено до справи витребувані судом документи.
У подальшому представником позивача Іваненком С.І. було долучено до справи додаткові пояснення, суть яких зводиться до того, що свідок ОСОБА_7 взагалі не простежується згідно зі змісту і обсягів матеріалів справи щодо ОСОБА_2 .
Особа, яка підтверджувала нібито вчинене позивачем правопорушення - діловод групи документального забезпечення, старший солдат ОСОБА_8 , тобто службова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу приписів КУпАП взагалі не може бути свідком у подібній категорії правопорушень.
Крім цього, наявні у вказаній справі пояснення свідка від 21.04.2025 стосуються лише інформації про те, що за станом на вказану дату в системі «ОБЕРІГ» не зафіксовано дані про завершення проходження ВЛК позивачем та ступінь його придатності до військової служби не визначено, що не спростовує пояснень позивача, в яких останній зазначав поважні причини такого не завершення ним проходження медичного огляду ВЛК.
У поясненнях також зазначено, що у силу попередніх діагнозів позивача, розпочати медичний огляд ВЛК він міг лише після проходження досліджень в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» за направленням територіального органу ТЦК та СП, які разом з направленням на ВЛК від 21.03.2025 йому не видавали направлення на проходження досліджень в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня», що взагалі унеможливило (на той час) для позивача реалізацію ним направлення на ВЛК від 21.03.2025.
Представник позивача вважає твердження сторони відповідача сторони щодо можливості реалізації ОСОБА_2 обов`язку з проходження медичного огляду ВЛК за направленням від 21.03.2025 лише припущенням, які не можуть підтверджувати вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні.
Сторони справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, за змістом наявної у справі заяви просив позов розглядати без його участі. Позов підтримав.
Представник відповідача у судове засвдання не з`явився, причини неявки не повідомляв.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з`явився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
02.03.2025 ОСОБА_2 отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується записом з порядковим номером 592 у Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21.04.2025 старший офіцер ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_9 , керуючись статею 235 КУпАП склав протокол № 165 про те, що ОСОБА_2 станом на 21.04.2025 не закінчив проходити медичний огляд ВЛК згідно з карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного № 592/2025, розпочатий 21.03.2023, з метою визначення ступенб придатності до військової служби. Строки проведення лабораторних та інструментальних досліджень не можуть перевищувати 4 дні. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів. Військовозобов`язаний ОСОБА_2 був переданий у розшук 17.03.2025 та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 представниками поліції 21.04.2025.
Військовозобов`язаний ОСОБА_2 порушив терміни проходження військово-лікарської комісії, визначені п.п. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу І Наказу Міністерства оборони України від 27.04.2024 № 262, у редакції наказу від 14.10.2024 № 686.
Таким чином у діях ОСОБА_2 вбачався склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме - порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, вчинене в особливий період.
За змістом протоколу факт вчинення правопорушення підтвержує свідок ОСОБА_10 .
Також у протоколі зазначено про роз`яснення ОСОБА_2 права передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст 63 Конституції України, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 09.00 год 05.05.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (вкзано адресу).
Протокол містить власноручний підпис ОСОБА_2 та його письмові пояснення, за змістом яких він не пройшов ВЛК у зв`язку із тим, що у період з 18.03.2023 по 21.03.2025, з 22.03.2025 по 28.03.2025 та з 01.04.2025 по 11.04.2025 перебував на лікарняному. Після одужання він не знав коли прийти на ВЛК та з цим питанням не звертався у ТЦК та в лікарню.
У протоколі наявний підпис ОСОБА_2 про отримання другого примірника протколу.
Відповідно до письмових пояснень свідка діловода групи документального забезпечення старшого солдата ОСОБА_11 станом на 21.05.2025 в системі «ОБЕРІГ» не зафіксовано дані про завершення проходження ВЛК позивачем та ступінь його придатності до військової служби не визначено.
За змістом письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.05.2025 щодо вище зазначеного протоколу, які адресовані ІНФОРМАЦІЯ_6 , він не допускав жодного порушення правил військового обліку. Разом з тим, ОСОБА_2 повідомив, що з 21.04.2025 перебував на лікарняному, тому на розгляд справи з`явитися не може і просить перенести його на іншу дату. Також ОСОБА_2 просив направити йому протокол про адміністративне правопорушення.
До письмових пояснень було долучено роздруківки з «Резерв+», сформовані 25.03.2025, 04.04.2025, 21.04.2025 та 25.04.2025, у яких відсутня інформація щодо перебування позивача у розшуку з 17.03.2024 як зазначено у протоколі від 21.04.2025 № 165.
Відповідно до даних щодо непрацездатності ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 18.03.2025 по 21.03.2025, з 22.03.2025 по 28.03.2025, з 01.04.2025 по 11.04.2025 та з 01.05.2025 по 05.05.2025.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 від 05.05.2025 № 949 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме - порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, вчинене у особливий період. На ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови суть порушення полягала у тому, що військовозобов`язаний ОСОБА_2 не закічив проходити медичний огляд ВЛК згідно з каткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного метою визначення ступеню придатності до військової служби № 592/2025, розпочатий 21.03.2025. Військовозобов`язаний ОСОБА_2 не дотримався терміну проходження ВЛК. Станом на 21.04.2025 з моменту початку проходження ВЛК пройшло 30 діб.
У постанові вказано, що ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення визнав частково. Пояснив, що перебував деякий час на лікуванні. Проте його пояснення є голослівними та не звільняють військовозобов`язаного від виконання військового обов`язку. ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду був особисто повідомленим.
Винність ОСОБА_2 підтверджується відміткою в журналі реєстрації направлень на ВЛК від 21.03.2025 для її проходження. Станом на 21.04.2024 ОСОБА_2 не пройшов меличний огляд, що підтверджується письмовими пояснення свідка ОСОБА_10 .
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Положеннями статтей 1, 2, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Як зазначено у позові та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті.
У оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_2 вказано, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Стаття 210-1 КУпАП передбачала адміністративну відповідальність за:
- порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1);
- повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2);
- вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3).
У оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, яким визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Відповідно до п.п. 2.8.6. п. 2.8 розділу 2 глави І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.
За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено про загальну мобілізацію, тому з цього часу діє особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до змісту позову позивач уважає оскаржувану постанову незаконною.
Разом з тим відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, протокол та письмові пояснення свідка, яка є посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначені документи вказують на те, що ОСОБА_2 не пройшов ВЛК протягом визначеного законодавством строку. Цього не заперечує і сам позивач, однак він вказує на те, що переважну більшість часу відведеного законодавством на проходження ВЛК перебував на лікарняному. Зазначене підтверджується роздруківками листків непрацездатності, які долучені до адміністративного матеріалу та цієї справи. Тобто у той період він потребував лікування та не мав можливості виконати обов`язок щодо проходження ВЛК.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Для встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідач повинен був з`ясувати відсутність поважних причин непроходження ВЛК протягом установленого законодавством строку.
Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не було встановлено всі обставини, які підлягають з`ясуванню, що не було спростовано відповідачем.
Указане свідчить про формальне ставлення відповідача до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був надати докази правомірності своєї діяльності у силу закону. Однак таких належних доказів подано не було.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи, що позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, суд вважає надуманим твердження сторони позивача про притягнення його до відповідальності поза межами строку установленого на піставі такого.
Частиною 7 ст. 38 КУпАП установлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Військовозобов`язаний ОСОБА_2 отримав направлення на ВЛК 21.03.2025 та протягом 14 днів, тобто до 04.04.2025 включно, повинен був пройти медичний огляд. Зазначене правопорушення є триваючим. Проте з настуного дня, 05.04.2025, інкриміноване правопорушення є вчиненим.
Сторонами справи не надано матеріалів, які б вказували на дату виявлення правопорушення, тобто внесення уповноваженою службовою особою у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних щодо невиконання ОСОБА_2 обов`язку проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у межах установленого законодавством строку. Разом з тим, у будь-якому випадку навіть з 05.04.2025 до винесення спірної постанови пройшлов один місяць.
Щодо судових витрат необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому задовольняючи позов суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211,12 грн, яка складається зі судового за подачу цього позову в розмірі 484,48 грн та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 726,72 грн.
Водночас, як зазначалося попередньо постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі.
З огляду на вказане зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Засипки (називний відмінок Засипка) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 від 05.05.2025 № 949 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 211,12 (одна тисяча двісті одинадцять грн 12 коп) грн, яка складається зі судового за подачу цього позову в розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири грн 48 грн) грн та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 726,72 (сімсот двадцять шість грн 72 коп) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) грн за подання ОСОБА_2 апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , інші дані судом не вказуються.
Суддя Літвінова Г.М.